Фахівцю бібліосервісу

Аж не хочеться до рук скрипку брати,
Бо в зоні АТО гинуть наші солдати.
Такий біль пронизує душу тоді,
Як гинуть на фронті такі молоді
Козаки.
І це вже роки!

Чи ми вже привикли до болей-смертей?!
Пробачте нам, хлопці загиблі, за те,
Що ми уникаєм згадати про Вас,
Як весело в колі проводимо час.

Щоб настрій, бува, комусь не підупав,
А в зоні АТО знов життя хтось віддав.
Не б`ємо на сполох, констатуємо факт
І далі танцюємо під музику в такт.

Ми будем співати, будем танцювати,
Будемо весілля, хрестини справляти,
Щоб дерево роду вкраїнців росло,
Друзям на радість,ворогам на зло.

Але пам`ятаймо й згадаймо за тих,
Героїв загиблих, героїв живих.
Співаймо козацькі й повстанські пісні,
Й пісні, що зродились в теперішні дні.

Не мирний це час, в країні війна,
Не забуваймо, хай кожен це зна,
Як ще не постукала в наше вікно,
Не спім, брати й сестри, як в забутті сном.

Коментарі виключені.