Пошук
Архіви

Захарчук Михайло

журналіст
житель с. Іваниківка

 

СИНАМ УКРАЇНИ

Високо у небі лелеки летять,

Вертають у край, де розквітла калина,

А мати сумна зі сльозами в очах

Чекає на сина, чекає на сина.

 

Просила, молила: «Синочку, не йди,

На кого мене ти одну покидаєш?».

–Я мушу, матусю, Донбас у вогні,

Знов нашу Вкраїну кати розпинають.

 

І стали стіною найкращі сини,

Московську навалу вони зупинили.

За тебе, за мене життя віддали,

Майбутнє Вкраїни вони захистили!

 

…Ще знову цвістимуть волошки в житах,

І знову розквітне червона калина,

А світлом ясним до матусі у снах

Лелека прилине, лелека прилине.

 

МАЛИНОВИЩІ

Малиновищі – місцина в Карпатах (вище

Манявського водоспаду), де розташовувалась

підстаршинська школа УПА, шпиталь, колиба радисток,

склади зброї і продуктів. 24 серпня 1944 р.

тут відбувся великий бій між енкаведистами і повстанцями.

 

Де вітри гуляють на просторах,

І смереки вічно молоді,

Заснували табір в наших горах

Мужні хлопці рідної землі.

 

Молоді завзяті патріоти

Поклялися бити ворогів,

Щоб від Сяну й до самого Дону

Український прапор майорів.

 

Приспів:

На Малиновищі ми знов ідем

Любов і шану героям несем.

Вічная слава безстрашним борцям,

Слава повстанцям – Вкраїни синам!

 

Тут нерівний бій вони прийняли,

Полягло півсотні москалів,

Дев’ять хлопців голови поклали

І ніхто пощади не просив.

 

Спіть спокійно, браття-українці,

Хай Господь прийме на небесах.

Ми для вас співаєм нашу пісню,

Подвиг ваш безсмертний у віках.

 

Коментарі виключені.