Фахівцю бібліосервісу

Сьогодні, коли активно впроваджується реформа децентралізації, увага, здебільшого, зосереджується на процесі об’єднання територіальних громад, реорганізації в освітній та медичній сферах, сфері надання адміністративних послуг тощо. Поряд з цим менш висвітленими залишається чимало питань, які стосуються роботи інших галузей, зокрема культури.

Про актуальні питання діяльності бібліотек в умовах децентралізації, перспективи розвитку та виклики, які постали сьогодні перед бібліотечними закладами, йшлося 17 травня під час міжрегіональної веб-конференції, що відбулась в Центрах європейської інформації 9 областей України. Участь у заході взяли представники бібліотек об’єднаних громад, експерти, депутати місцевих рад, громадські активісти з Вінниці, Івано-Франківська, Кіровограда, Миколаєва, Полтави, Старобільська (Луганської обл.), Черкас, Хмельницького та Чернівців. Запис веб-конференції можна переглянути за посиланням на YouTube.

До участі також було запрошено директора Вільнюської публічної бібліотеки Петраса Зірлуса, який розповів про сучасну систему бібліотек у Литві і реформи, які цьому передували, Назара Миколюка – аналітика Центру аналізу та розробки законодавства Асоціації міст України, та Ігоря Баб’юка – директора Чернівецького регіонального офісу реформ.

Найбільш гострими питаннями, які потребують першочергового вирішення, учасники веб-конференції назвали  процедуру передачі бібліотек громадам, систему фінансування закладів, джерела наповнення бібліотечних фондів, методичне забезпечення працівників. Оскільки відповідні законодавчі акти, які мають це врегульовувати, на сьогодні відсутні, стоїть питання про якнайшвидше їх прийняття.

Захід проведено в рамках кампаніїі відзначення Днів Європи в Україні «РЕ-ФОРМУЮСЬ Європейцем» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Його організатори – Мережа Центрів Європейської Інформації України спільно з Товариством «Український Народний Дім у Чернівцях».

Досвід Литви

За словами Петраса Зірлуса, процес, який відбувається зараз в Україні, Литва пройшла дещо раніше, і також мала багато подібних проблем. Сьогодні мережа бібліотек в країні складається з Національної бібліотеки – головної наукової бібліотеки Литви, п’яти обласних публічних бібліотек та шістдесяти п’яти муніципальних бібліотек, кожна з яких має свої філіали (в середньому від десяти до тридцяти). Така система, зазначив він, на сьогодні задовольняє і бібліотекарів, і читачів, оскільки бібліотеки розподілені досить рівномірно.

У зв’язку зі зменшенням кількості населення, спричиненим зміною місця проживання чи виїздом місцевих мешканців за кордон, з боку влади постає питання про скорочення окремих бібліотечних закладів, однак громада, у повноваженні якої прийняття таких рішень, є противником закриття, тому всі бібліотеки збережені і функціонують.

Всі філіали фінансуються за рахунок місцевого бюджету. Для наповнення книжкового фонду держава виділяє суму в розмірі 2 млн. євро. Ці кошти Міністерство культури розподіляє по районах залежно від кількості населення. Муніципалітети, які мають більші фінансові ресурси, виділяють своїм бібліотекам додаткові кошти на закупівлю книг.

Відповідаючи на запитання колег з України, Петрас Зірлус розповів також про методичне забезпечення бібліотек, обслуговування дітей та нестаціонарне обслуговування населення, систему підвищення кваліфікації працівників та професійні об’єднання.

Методичною діяльністю, як пояснив директор Вільнюської публічної бібліотеки, займаються, в основному, муніципальні бібліотеки. Обласні бібліотеки з цією метою можуть проводити з ними спільні заходи, реалізовувати спільні проекти тощо.

Спеціалізованих дитячих бібліотек у Литві немає. В окремих публічних бібліотеках створено дитячі відділи, у низці закладів діти обслуговуються разом з дорослими, є шкільні бібліотеки. Як зазначив Петрас Зірлус, відсутність дитячих бібліотек є мінусом, адже якщо не займатися з дітьми змалку, то у підлітковому віці їх буде значно складніше зацікавити. Разом з тим, додав він, роботі з дітьми приділяється велика увага, їх бібліотека, для прикладу, активно співпрацює з дитячими садками та школами.

Щодо системи нестаціонарного обслуговування, то, за словами директора Вільнюської бібліотеки, у Литві вона розвинута менше, у порівнянні з іншими країнами, наприклад, скандинавськими, хоча практикується робота з літніми людьми, які не мають можливості відвідувати бібліотеки через стан здоров’я – книги їм приносять додому.

Підвищення кваліфікації працівників бібліотек здійснюється, переважно, за рахунок проектних коштів – держава грошей на це не виділяє.  Окремі муніципалітети, які мають більше фінансових можливостей,  здійснюють це за власний рахунок. Зараз, зауважив, Петрас Зірлус, ведеться робота над тим, щоб навчання фінансувалося за державний кошт, адже підвищення кваліфікації має бути систематичним, а на проектній основі це зробити важко.

Для колегіального вирішення тих чи інших питань бібліотеки активно створюють різні асоціації. Є асоціації, які об’єднують публічні, муніципальні, наукові бібліотеки тощо. Це дозволяє обмінюватися досвідом, проводити спільні заходи, готувати та реалізовувати спільні проекти.

Петрас Зірлус подякував організаторам та учасникам за цікаве спілкування і висловив переконання, що співпраця між українськими та литовськими бібліотеками буде продовжуватись і надалі.

Директор Регіонального офісу реформ Ігор Баб’юк: Є два алгоритми передачі бібліотек у власність територіальних громад

У процесі створення об’єднаних територіальних громад виникає багато запитань щодо статусу бібліотек.

Оскільки бібліотечна система на рівні району знаходиться у підпорядкування районної ради, рішення про передачу бібліотечного закладу, наприклад, районної бібліотеки, у власність об’днаної територіальної громади, приймає саме вона. У свою чергу, об’єднана територіальна громада також має прийняти рішення про взяття закладу на свій баланс. У будь-якому випадку, підкреслив експерт, обов’язково має відбутися процедура ліквідації юридичної особи: створюється ліквідаційна комісія, яка проводить всі передбачені у такому випадку дії, а після цього формується бібліотека як нова юридична особа.

У випадку, якщо передається не вся бібліотека, а тільки частина її фондів, то, відповідно до законодавства, є такі форми  реорганізації юридичної особи як злиття, приєднання, поділ, ділення і перетворення, зазначив Ігор Баб’юк. Якщо з районної бібліотеки хочуть виділити якусь частину  під муніципальну бібліотеку, це теж має пройти всю процедуру рішень, починаючи від районної ради, яка проводить реорганізацію.Після цьоготакож створюється комісія з питань реорганізації, яка визначає, що передається у власність муніципальної бібліотеки. Тобто муніципальна бібліотека теж формується як юридична особа.

Директор Офісу реформ торкнувся також питання щодо фінансування бібліотек та наповнення фондів. Бібліотечні фонди, зазначив він, фінансуються відповідно до державної програми, а також за рахунок місцевих коштів. Однак на сьогодні є одна проблема: в державній програмі немає поняття «об’єднана територіальна громада», а відповідно, немає і поняття бібліотек об’єднаних територіальних громад, тому поки що фонди забезпечуються тільки за рахунок місцевих коштів. Один із варіантів для бібліотеки – не виходити з центральної бібліотечної системи і отримувати фінансування так, як було раніше. Але, наголосив Ігор Баб’юк, якщо громада забирає бібліотеку – з приміщенням, фондами, працівниками, вона бере на себе відповідальність повністю її утримувати, відстоювати її права, забезпечувати фінансову і методичну допомогу.

Працівникам бібліотек Ігор Баб’юк порадив також ознайомитися з рекомендаціями щодо організації надання бібліотечних послуг в умовах об’єднаних територіальних громад, які розробила Національна парламентська бібліотека України. Там, зазначив він, детально описано всі форми існування бібліотек в межах ОТГ.

Лілія Халавка. civicinaction.com/221-biblioteki-v-umovakh-detsentralizatsi…

Коментарі виключені.