Децентралізація у сфері культури: можливості та виклики
Джерело: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249822776&cat_id=244277212
“В умовах децентралізації одним із наших найважливіших завдань є перезавантаження сприйняття економічної привабливості культури на місцевому рівні ” – Євген Нищук
15 березня Міністерство культури України спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань культури і духовності спільно провели круглий стіл на тему: «Децентралізація у сфері культури: можливості та виклики».
У заході взяли участь народні депутати України, Міністр культури України Євген Нищук, перший заступник Міністра культури Світлана Фоменко, заступник Міністра культури Тамара Мазур, представники інших міністерств та відомств, органів місцевого самоврядування, експерти «Центру розвитку місцевого самоврядування», члени Громадської ради при Комітеті з питань культури і духовності.
Розпочинаючи роботу круглого столу, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Ірина Подоляк наголосила на важливості запропонованих для обговорення питань та необхідності їх серйозного розгляду, зокрема пам’яткоохоронної сфери.
«Децентралізація, яка відбувається в державі, передає частину функцій, які раніше здійснювалися центральними органами виконавчої влади на регіональний місцевий рівень. Тут є багато переваг, але так само і міститься багато викликів. Питання, які нас зараз хвилюють – забезпечення культурі, як на загальнодержавному так і на регіональному рівнях гідного місця у суспільному сприйнятті, рівного доступу до культурних послуг, збереження закладів культури, зміна наповненості та оновлення змісту та інші питання, які я сподіваюсь, ми сьогодні розглянемо», – сказала Ірина Подоляк.
Під час свого виступу Міністр культури України Євген Нищук представив оцінку стану закладів культури у невеликих містах, селищах та селах за результатами впровадження реформи децентралізації.
«Нажаль, до середини 2016 року впровадження реформи децентралізації відбувалося фактично без врахування компоненту культури. Тобто в більшості нормативно-правових актів, концепціях, програмах тощо, питання культури були згадані в загальному контексті, а не спрямовувалися на вирішення існуючих проблем. Що на практиці призвело до чіткої тенденції скорочення мережі закладів культури, особливо у сільській місцевості», – наголосив Євген Нищук.
«Одним із наших основних завдань в умовах децентралізації є донесення до місцевих органів влади і новостворених громад, що сьогодні культурні інституції несуть набагато ширші функції, аніж за принципом радянської ідеології в них вкладалося, а також те, що успішний розвиток регіонів безпосередньо пов’язаний з новим баченням культури. Це нові робочі місця і розвиток малого бізнесу. Сьогодні необхідно запропонувати моральне оновлення культурних закладів, переглянути їх функціональне навантаження, ввести соціальну і економічну складову в концепцію вирішення проблеми локальних закладів культури».
Міністр культури також відзначив, що ще одним із важливих завдань, яке сьогодні надзвичайно актуальне, це – перезавантаження сприйняття економічної привабливості культури на місцевому рівні та створення умов для формування єдиного соціально-активного культурного простору, визначення основними функціями локальних закладів культури – інтеграцію, комунікацію, суспільну координацію, відтворення суспільних відносин.
Євген Нищук інформував про здійсненні Міністерством культури кроки для вирішення цих завдань: проведена ретельна інвентаризація стану закладів культури; ініційований та проведений в Україні Радою Європи Аналітичний огляд культурної політики з окремим наголосом на питаннях охорони культурної спадщини і модернізації культурних інституцій та інфраструктури; запущено проект із адаптації, дослідження та запровадження системи індикаторів ЮНЕСКО в Україні (CDIS); відбувається постійний діалог з громадами і місцевими органами влади, проводяться тренінги, семінари, наради з метою зміцнення спроможності громад у адвокації культурних прав тощо.
Він також окреслив завдання, які Міністерство культури планує реалізувати до кінця року. По-перше, забезпечити включення компоненту культури до основоположних нормативно-правових актів, які розроблятимуться з метою впровадження реформи децентралізації: виробити диференційовані моделі фкнкціонуван6я закладів культури розробити і затвердити мінімальні стандарти забезпечення культурними послугами та активізувати проведення заходів у місцевих громадах щодо адвокації культурних прав.
Перший заступник Міністра культури Світлана Фоменко під час свого виступу зупинилася на законодавчому забезпеченні процесів децентралізації у сфері культури, збереженні та розвитку мистецької освіти в умовах децентралізації, осучасненні локальних культурних інституцій, формуванні системи управління у сферах культури і мистецтв.
Під час круглого столу також обговорювалася питання реформування системи адміністративних послуг у сфері культури в умовах децентралізації. Зокрема, розглядалися законодавчі акти та пропозиції щодо змін, які Мінкультури пропонує внести до них для забезпечення децентралізації повноважень та побудови ефективної моделі управління у сферах, віднесених до компетенції відомства. В тому числі, внесення змін до Закону України «Про культуру», Закону України «Про музеї та музейну справу», Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» та інших.
Під час засідання також розглядалися, представлені начальником управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України Олександром Єпіфановим питання для обговорення реформи системи надання адміністративних послуг у сфері охорони культурної спадщини, які надаються Мінкультури, а саме: упорядкування адміністративних послуг на основі аналізу практики застосування законодавства та практики надання таких послуг та визначення їх чіткого переліку, процедури надання; обсяг повноважень, які спроможні прийняти органи місцевого самоврядування регіонального, субрегіонального та базового рівня для забезпечення надання населенню відповідних адміністративно-територіальних одиниць високоякісних і доступних адміністративних послуг на відповідних територіях, попередня оцінка наслідків передачі повноважень; забезпечення безперебійного і якісного виконання органами місцевого самоврядування переданих їм повноважень (етапність, механізми контролю за виконанням переданих повноважень тощо).
Своїм досвідом успішної реалізації реформи децентралізації у сфері культури та ефективної діяльності мистецьких закладів поділилися представники з Рівненщини. Так, заступник начальника управління культури і туризму рівненської ОДА Світлана Хомяк представила успішно реалізовані проекти – Культурно-дозвіллєві комплекси та нові форми роботи бібліотек регіону в умовах децентралізації.
Учасник круглого столу Павло Гудімов висловив свою точку зору на можливі наслідки та ризики здійснення децентралізації для культурного простору України.
«Коли ми сьогодні говоримо про небезпеки децентралізації, ми маємо розуміти, що це небезпека децентралізації культурних процесів, яка відбувається на зниженні культурного рівня. Тобто, якби ми були розвиненою країною з поставленою централізованою системою, а потім переходили до децентралізації це було б нормально. На сьогодні я бачу неймовірний контраст між культурними центрами та всією іншою Україною. Чим це нам загрожує – культурні центри будуть розвиватися і надалі, а всі інші місця культурно нівелюватися», розповідає Павло Гудімов.
З поміж інших загроз, він виділив також запровадження креативних індустрій, які для країни з досить невисоким рівнем культури, на його думку, може призвести до підміни цінностей та понять.
Під час свого виступу Павло Гудімов також зупинився на необхідності збереження ролі музеїв і бібліотек – які є важливими культурними центрами у кожній місцевості. «Децентралізація це не є уособлення, децентралізація це є перемішування. Це коли ми вирощуємо щось, а потім ділимося цим. Багато хто не розуміє цього, і в основному це не розуміння стосується керівництва областей. Має бути діалог між владою та активістами», – говорить він. Важливою проблемою, на його думку, є також низький рівень підготовки культурних менеджерів. За його досвідом спілкування, проблематика цієї категорії культурних працівників – некомпетентність людей, які виконують свої повноваження, незнання ситуації як в розрізі країни так і в світі, невмотивованість більшості співробітників.
За результатами зустрічі, всі учасники круглого столу дійшли порозуміння, що саме спільна робота всіх ланок, як влади так і громадянського суспільства допоможе напрацювати механізми рішення проблемних питань.
