Фахівцю бібліосервісу

 

Методична служба XXI століття : матеріали обласного семінару методистів / Івано-Франківська ОУНБ ім. І. Франка, наук.-метод. від. ; відп. за вип. Л. В. Бабій. – Івано-Франківськ, 2010. – 52 с.

 

У збірнику серії „Бібліостудія” представлені доповіді та виступи бібліотечних фахівців ДЗ «Національна парламентська бібліотека України» та Івано-Франківщини, в яких висвітлюються актуальні аспекти методичної діяльності бібліотечних установ.

Адресовано бібліотечним спеціалістам, керівникам галузі культури, студентам фахових навчальних закладів і всім зацікавленим.

 

 

 

 

 

 

Укладачі:                               С. Г. Фіцик – завідувачка науково-методичного

          відділу ОУНБ ім. І. Франка                                            

                         Г. М. Колотило – головний методист

                                                науково-методичного відділу ОУНБ ім. І. Франка

 

 

Відповідальна за випуск:     Л. В. Бабій – директор ОУНБ ім. І. Франка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 ПРОГРАМА

обласного семінару методистів

                                                                    

                                                                     Дата проведення:

                                                                    17 листопада 2010 р.

                                                                         Місце проведення:

                                                              Галицька ЦРБ,

                                                                      вул. Осмомисла, 1

18 листопада

                                                                        обласна бібліотека

                                                             для юнацтва,

                                                                            вул. Незалежності, 12

м. Івано-Франківськ

 

17 листопада

ГАЛИЦЬКА ЦРБ

 

10.00 – 11.00    Реєстрація учасників

11.00 – 11.30    Відкриття

                            Управління культури Івано-Франківської

                            обласної держадміністрації

 

                            ОУНБ ім. І. Франка

                           начальник відділу культури

                           Галицької  райдержадміністрації

 

11.30 – 12.00     Центральна бібліотека – інформаційний та                                                                                                          

                            консультаційний центр ЦБС

                            Ознайомлення з роботою центральної

                             районної бібліотеки

                             Л. Сєдова – директор Галицької ЦБС

 

12.00 – 13.30      Бібліотечне обслуговування: традиції та інновації

                            І. Цуріна – завідувачка відділу наукового 

                            аналізу та розвитку бібліотечної справи

                            НПБУ

 

13.30 – 14.30       Галицький ланч

 

14.30 – 15.00     Науково-методичний потенціал Івано-Франківської

                           ОУНБ ім. І.Франка як фактор інноваційного      

                            розвитку бібліотек регіону

                            С. Фіцик – завідувачка науково-методичного

                            відділу ОУНБ ім. І. Франка

 

15.00 – 15. 30    Організаційно-методична діяльність ЦБС: сучасний

                            погляд,  практичний досвід

                            Г. Колотило – головний методист

                            ОУНБ ім. І. Франка

 

15.30 – 16.00     Формування духовного світу підростаючого

                           покоління на основі християнських цінностей

                             Б. Ботюк – завідувачка відділу обслуговування

                             обласної бібліотеки для дітей

 

16.00 – 17.00    Методист – організатор бібліотечного сервісу

                             майстер-клас

                            С. Бойко-завідувачка методичного відділу

                            Галицької ЦРБ

                          

                           „Креативний. Ерудований. Компетентний”

                            Методичний колаж

 

17.00 – 17.30        Спілкуємось… Міркуємо… Вчимося…

                              Творчий діалог з колегами

 

17.30 – 18.00       Підведення підсумків      

 

 

 

Додаток № 1

 

       Виставка видань ОУНБ ім. І. Франка за 2010 р.

 

Провести міні-маркетингове дослідження „Що бажають бачити читачі у

бібліотеці” (домашнє завдання)    

 

 

Додаток № 2

 

Питання для професійного діалогу:

 

1. Використання інформаційно-комунікативних технологій у методичній діяльності, адресність у використанні Інтернету                                                                        

                                                                                       (Долинська ЦБС)

2. Фахове навчання як система формування професіоналізму і компетентності кадрового потенціалу                 

   (Івано-Франківська ЦБС)

3.  Інноваційні підходи в системі методичної служби

                                                                                       (Калуська ЦБС)

4. Напрями та форми методичного впливу на підвищення іміджу бібліотеки в сучасних умовах                                                              

  (Богородчанська ЦБС)

5. Роль методичної служби в організації співпраці з туристичними установами                                                                        

(Коломийська ЦБС)

 

 

 

 

18 листопада

ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА

 

10.00 – 10.30  Сучасні орієнтири діяльності бібліотек з юнацтвом

                         С.  Шаган – директор обласної бібліотеки

                          для юнацтва

 

 10.30 – 11.30  Методична інноватика як фактор розвитку бібліотек,               

                          що працюють з юнацтвом

                          С. Когут – провідний методист ОБЮ

 

11.30 – 12.30  Сучасний інформаційний потенціал бібліотек, що

                         працюють з юнацтвом: реалії, проблеми,

                         корпоративна взаємодія

                          О. Шинкаренко – завідувач інформаційно-           

                          бібліографічного відділу ОБЮ

 

12.30 – 13.30  Перерва на обід

 

13.30 – 14.00  Екологічне виховання юнацтва засобами бібліотечної

                         роботи

                         М. Риндзак – завідувачка відділу читального залу

                         ОБЮ

 

14.00 – 16.00   Обмін досвідом роботи.

 

                         Методична діяльність бібліотек, що працюють з

                          юнацтвом:  динамічна єдність традицій та інновацій

Городенківська ЦБС

                              

                          Ефективні моделі бібліотечного обслуговування

                           юнацтва

                                                                                      Снятинська ЦБС                      

Організаційно-методична діяльність ЦБС

 

                                              Ребрик Г. М., головний спеціаліст

                                                з питань діяльності бібліотечних

                                                установ управління культури ОДА

 

Згідно плану управління культури облдержадміністрації та обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка ми відкриваємо обласний семінар завідувачів відділами методичних служб ЦБС. Базою семінару визначено Галицьку ЦБС та обласну бібліотеку для юнацтва.

Позитивним у питанні підвищення кваліфікації фахівців бібліотечного сервісу є те, що така форма навчання, як обласні семінари, проводяться щорічно.

Ми щиро вдячні І. Цуріній, завідувачці відділу наукового аналізу та розвитку бібліотечної справи ДЗ «Національна парламентська бібліотека України», яка візьме участь у семінарі. І так, як на Прикарпатті все порівнюється з вершинами, то Інна Олексіївна є вершиною методичної роботи, фахівцем від Бога. Її консультаційна бесіда збагачує наш фах, інтелект, уміння представити ідею за допомогою мультимедійних засобів. Важливим аспектом удосконалення методичної роботи є зважання на фактор особистості: прагнення бібліотечних працівників до удосконалення діяльності, оволодіння сучасними знаннями та навичками, а також сумлінний і творчий підхід до вирішення виробничих проблем.

Є прохання до учасників семінару використати максимум інформації для впровадження рекомендацій у практику роботи бібліотек на місцях.

Успішної всім праці! 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роль методичної служби в інформаційно-бібліотечному обслуговуванні користувачів

 

                                                        Бабій Л. В. директор

                                                    ОУНБ ім. І. Франка

 

Шановні учасники обласного семінару! Вітаємо Вас у древньому місті Галичі, на Галицькій землі, яка має цікаву історію, свої неповторні традиції і звичаї.

Галицьку ЦБС ми визначили базою обласного семінару методистів не випадково. Адже колектив цієї системи має цікаві напрацювання в організації їнформаційно-бібліотечного обслуговування мешканців краю. Саме Галицька районна бібліотека була першою в області, яка здійснила централізацію бібліотек з єдиним методичним центром під орудою директора Любові Пилипівни Сєдової. Ця бібліотечна система об’єднала багату мережу бібліотечних закладів: центральну районну бібліотеку, центральну бібліотеку для дітей, дві міських бібліотеки у Бурштині, селищну та 57 сільських бібліотек-філій. Програма нашого семінару побудована у такий спосіб, що ви дізнаєтесь багато цікавого про цей чудовий регіон.

Головне завдання семінару – донести істину, що в основі бібліотечної роботи, в її інноваціях лежить методична діяльність. Методист – це перший порадник, експерт, «швидка допомога» для бібліотекаря. Сьогодні до професійних якостей методиста є особливі вимоги, саме: висока професійна культура, компетентність, володіння навичками системного наукового аналізу, вміння орієнтуватись у світі концепцій, в океані ідей.

На наше запрошення в роботі семінару візьме участь завідувачка відділу наукового аналізу та розвитку бібліотечної справи ДЗ «Національна парламентська бібліотека України» І. О. Цуріна. Крім того, згідно програми семінару будуть консультації фахівців бібліотечної справи Івано-Франківщини, підготовлено майстер-клас завідувачки методичного відділу Галицької ЦРБ С. Д. Бойко «Методист – організатор бібліотечного сервісу», візьмете участь у методичному колажі «Креативний. Ерудований. Компетентний».  

Ми намагались спланувати робочий день так, щоб вам було працювати цікаво і з користю. У підсумковій частині дізнаємось,  чи вдалося це нам, з ваших відповідей «Ваші очікування від семінару».

Успіхів у роботі семінару!

 

 

 

Роль бібліотек у збереженні етнографічної унікальності Галицького регіону

 

                                                Іваськів М. М., начальник відділу                                          

                                                культури Галицької РДА

 

  Щиро вітаю Вас у столиці Галицько-Волинської держави, місті короля Данила Галицького. Наше місто було одним з наймогутніших осередків нашої державності. Тут укладали державні документи, писали літописи, переписували і друкували Євангелія.

Я запрошую усіх Вас на гостинну Галицьку землю оглянути прекрасні краєвиди Крилоської гори. Ми маємо у плані організувати для Вас екскурсію, під час якої Ви оглянете княже місто з Галицького замку. Ми з Вами побуваємо на знаменитій Галичиній могилі, нап’ємося цілющої води з Княжої криниці та Францішкових джерел.

Ми помандруємо схилами Золотого Току, помолимось на фундаментах Успенського собору та в церкві Успіння Пресвятої Богородиці, відвідаємо храм святого Пантелеймона, помилуємось краєвидами давнього та сучасного міста над Дністром.

В рамках програми семінару Ви ознайомитеся з роботою центральної районної бібліотеки. Наперед хочу повідомити, що районна книгозбірня є організаційно-методичним центром, який опікується 58-ма бібліотеками-філіями.

Районним відділом культури райдержадміністрації прииділяється належна увага в питаннях фінансування, поліпшення матеріально-технічної бази. Уже сьогодні при центральній районній бібліотеці функціонує районна бібліотека для дітей, виділено окреме приміщення для структурного підрозділу організаційно-методичної роботи. Приміщення ЦБ намагаємось підтримувати в належному стані, провели ремонт.

В даний час для ЦРБ придбано 3 комп’ютери з підключенням до мережі Інтернет, які служать доповненням до інформаційно-документних ресурсів.

Маємо підтримку в органах місцевої державної влади, тісно співпрацюемо в різних напрямках розвитку культури і мистецтва.

Бажаю Вам нових знайомств, успішного навчання, корисного взаємоспілкування.

 

 

Галицька ЦБС – інформаційний і консультативний центр

 

                                                          Сєдова Л. П., директор

                                             Галицької ЦБС

 

Бібліотека сьогодні – це відчинені двері у широкий світ. Варто лише переступити її поріг, щоб зачерпнути мудрості і наснаги. Адже без оволодіння обсягами і потоками інформації, які постійно зростають, розвиток суспільства неможливий. Саме цим визначається роль і значення виховання інформаційної культури особистості та діяльність бібліотек у цьому напрямку.

Наша бібліотека заснована в 1948 році, як Галицька районна бібліотека для дорослих. З того часу наша книгозбірня є головною бібліотекою району з єдиним бібліотечним фондом, централізованим комплектуванням, зі зведеними каталогами, яка виконує функції організаційно-методичного центру для бібліотек системи.

Упродовж 2010 року придбано 2348 примірників книг на суму 65823 грн. Бібліотечний фонд центральної бібліотеки становить 48022 примірники книг, фонд ЦБС – 645 тис. Документних матеріалів. В середньому ЦБ обслуговує 2500 користувачів.

У структурі ЦБ чотири відділи та 1 сектор. До відділу обслуговування входить абонемент, читальна зала, краєзнавчий сектор.

На абонементі зосереджено універсальний фонд друкованих видань, які видаються читачам додому. З метою його розкриття влаштовуються бібліотечні виставки, книжкові полиці з актуальних тем. При абонементі працює літературний клуб за інтересом „Візерунок”.

Читальна зала представляє документно-інформаційні ресурси універсального змісту. Практикується видача книг додому „нічний абонемент”, як одна з форм надання платних послуг. Щорічно до читальної зали надходить 50 назв періодичних видань. Працівники відділу обслуговування організовують і проводять розмаїття  просвітницьких заходів з метою популяризації бібліотечних надбань. Серед найбільш поширених форм – презентації книг, літературні години, тематичні вечори, читацькі дискусії, брейн-ринги, літературні колажі, бібліотечне ревю, екологічні екстріми та ін.

Працюють також відділ комплектування і обробки літератури, методичний та бібліографічний відділи. В центральній бібліотеці працює 15 працівників, в т. ч. 5 – з вищою освітою. Оплата праці здійснюється по ІІІ-й групі.

Колектив працівників добре обізнаний із завданнями, які стоять сьогодні перед бібліотеками і в силу своїх знань і досвіду намагаються створити у бібліотеці культ книги – джерелі знань, мудрості, духовних цінностей. допомагаємо читачу зорієнтуватися в безмежному інформаційному просторі, роблять все можливе, щоби до його рук потрапили необхідні документи, а відвідування бібліотеки стало для них приємним та улюбленим заняттям.

Враховуючи те, що імідж бібліотеки залежить від якості обслуговування користувачів дбаємо про якісне комплектування та оновлення бібліотечного фонду, забезпечуємо змістовне використання довідково-бібліографічного апарату.

Оскільки основними носіями інформації є друковані видання, це зобов’язує наших бібліотекарів систематично вивчати бібліотечний фонд, займатися доукомплектуванням згідно картотеки незадоволеного запиту, що ведеться у відділі обслуговування. Маємо вагомі перспективні плани.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бібліотечне обслуговування – не прислуговування

 

                                                    Цуріна І. О. – завідувачка відділу

                                             наукового аналізу та розвитку

                                                       бібліотечної справи Національної

                                                       парламентської бібліотеки України

 

 «Ми переживаємо такий час, коли всі потреби задовольнити немає змоги, але потрібно робити все, що можливе. Зняти з себе відповідальність легко, але навряд чи це сумісне з розумінням громадського обов’язку»

(резолюція заст. Голови Думи, накладена на прохання директора бібліотеки Лічкова Л. С .)

Чого очікують наші користувачі?

● отримати вчасно те, що їм потрібно (точну, вчасну та цінну інформацію);

● дружнє обслуговування;

● легкі у використанні засоби;

● широкий та різнобічний вибір ресурсів;

● вирішення їх проблем.

Орієнтуючись на зручність користувача маємо…

● Розуміти і передбачати його потреби;

● працювати по залученню потенційних користувачів;

● навчаючись ефективно спілкуватись з різними типами користувачів;

●вміти питати та аналізувати реальний стан задоволення користувачів;

● працювати над зменшенням негативних показників обслуговування та покращення.

Щоб перевищити сподівання користувачів необхідно знати…

● Якою є місія вашої бібліотеки?

● Що ви хочете пропагувати?

● Які ви маєте можливості пошуку, доставки документів?

● Що потенційальна аудиторія знає про вашу бібліотеку?

       ● Що вони думають про вашу бібліотеку?

Чому бібліотеки втрачають читачів?

       ● Афективні бар’єри, викликані невпевненістю користувача у своїй здатності самостійно зорієнтуватися у бібліотеці;

● проблеми, пов’язані з персоналом бібліотеки, коли користувач сприймає бібліотекаря як надзвичайно заклопотану і неприступну людину, тому не наважується звернутися до неї по допомогу;

● відсутність комфортного обслуговування: доступності, оперативності, зрозумілої метаінформації;

● механічні бар’єри, що виникають при користуванні комп’ютером, ксероксом і т.д.

● байдуже і недбале ставлення до проблем читача (існує навіть термін «дрібного клієнта», тобто такого, якого в силу певних причин можна проігнорувати (несміливий, скромний зовнішній вигляд);

● зверхнє ставлення бібліотекаря до користувача, вирішення працівниками власних проблем, голосні розмови у присутності відвідувачів.

Навчіть персонал

        ● Завжди уважно дослухатись до користувачів;

      ●  вміти поставити себе на їхнє місце;

      ● працювати з найвибагливішим відвідувачем;

      ●мінімізувати страх відвідувачів перед бібліотекою і користуванням нею.

Обслуговування – це не прислуговування…

     ● тактика поведінки всього колективу, або кожен бібліотекар повинен знати…

     ● як змусити незадоволеного читача перестати говорити і прислухатись до ваших слів?

    ● як зупинити сердиті «тиради» читачів?

    ● як проявити розуміння, не демонструючи слабості?

Як добитися від різних психологічних типів людей бібліотечної поведінки?

    ● частіше фіксувати їх увагу на правилах користування; (порядок виховує стриманість, спокій та тиша зупиняє багатослів’я);

    ● скрізь мають бути регламентуючі надписи;

    ● говорити спокійно, виважено, посилаючись на правила, інструкції тощо.

Бути відкритими до критики

    ● Якщо обслуговування буде поганим, читачі підуть геть,

    ● Якщо буде вдалим, вони вважатимуть,що так  і має бути.

    ● Чому не скаржиться? – Не знають як.   

    ● Працюйте зі скаргами.

Як чинити в ситуації нестерпної критики

    ● Приєднатися до того із сказаного вашим співбесібником, з чим ви погоджуєтесь.

    ● Якщо ви визнали критику справедливою, чим  скоріше ви з нею погодитесь, тим більш достойно це буде виглядати, особливо коли дискусія  відбувається в присутності відвідувачів.

    ● Якщо читач в стані емоційної неконтрольованості, пропонуємо сказати: «Я бачу, що у вас виникла проблема, але ми не можемо зрозуміти один одного. Я спробую знайти вирішення ваших проблем, якщо ви зможете їх окреслити. Можливо ви подумаєте хвилин 5 -10 в читальному залі, або ми продовжимо дискусію наступним разом».

Замініть «Так, але …» на «Так, і …»

     ● «Я не знаю» на «Дозвольте уточнити…»;

     ● «Я не можу» на «Все, що я можу…»;

     ●  «Ми не можемо цього зробити» на «Все, що ми можемо…»

     ● «Ми не можемо цього зробити» на «Ось адреса та номер телефону організації, що надає цю послугу (має книгу, веб-сайт, комп’ютерне обслуговування чи інформацію)»;

     ●  «Ви повинні» на «Чи бажаєте ви…»;

     ● «Я допоможу вам через хвилинку» на «Я закінчу обслуговувати цього читача через 10 хв. Не могли б ви звернутись до мене через цей час…»;

     ●  «Ви помиляєтесь» на «ось документ, який я використовую як джерело інформації. Будь ласка, розкажіть більш детально про те, що ви знаєте, щоб я могла зрозуміти, звідки ви взяли цю інформацію…».

Бібліотекар має…

     ● Професійні знання – вміння, знання предмету, сучасних технологій (достовірність поданої інформації, своєчасності виконання запиту).

     ● Комунікабельність (уважне ставлення до читачів, вміння підтримувати партнерські стосунки).

Бібліотечна професія передбачає…

     ● Вміння зосереджуватися на потребах користувача, дбати про те, щоб йому було зручно працювати;

     ● здатність проявляти ентузіазм, зацікавленість, вміння використовувати свої знання і досвід;

     ● вміння помічати приховані потреби читача, прийняття до уваги невербальних сигналів;

    ● гнучкість мислення, відсутність шаблонів та стереотипів у процесах обслуговування;

    ● доброзичливість у спілкуванні.

 

 

 

Бібліотечне обслуговування: як залучити та зберегти читача

 

                                                     Цуріна І. О. – завідувачка відділу

                                             наукового аналізу та розвитку

                                                       бібліотечної справи Національної

                                                       парламентської бібліотеки України

 

Публічна бібліотека сьогодні…

Бібліотеки не гинуть раптово: вони зникають, коли читачі перестають приходити, коли виявляється, що час для змін втрачено.

Причини «відтоку» читачів:

-       можливість використання інформаційних технологій

    для все більш широкого загалу жителів;

-       зростання конкуренції;

-       бібліотеки не встигають за змінами.

Мають відбутися зміни в…

-       Філософії публічної бібліотеки (місія бібліотеки);

-       функціях (розвиток соціальних…);

-       технології обслуговування.

Щоб залишитись конкурентноздатною…

-       Бібліотека повинна підтримувати позитивну думку з боку населення і влади, громадських організацій, соціальних закладів, потенційних спонсорів;

-       Постійно працювати для підтримки власної репутації, добре знати свої сильні і слабкі сторони.

Старої моделі обслуговування більше не існує.

-       Бібліотекам потрібно переосмислити традиційні підходи до обслуговування;

-       Бібліотеки не можуть просто пасивно існувати;

-       Якщо ваша ціль задовольнити користувача – то це надто скромна ціль.

Чого очікують наші користувачі?

-       Збереження бібліотечного обслуговування безкоштовним, з достатньою кількістю книжок для дорослих і дітей ;

-       широкий та різнобічний вибір ресурсів;

-       організація і розстановка книжок у порядку, зручному для отримання інформації та самообслуговування;

-       оперативність отримання точної, вчасної та цінної інформації;

-       створення затишної атмосфери у приміщенні;

-       доброзичливого і компетентного бібліотекаря, дружнє обслуговування;

-       легкі у використанні технічні засоби;

-       бібліотека як безпечне місце для підлітків, де вони можуть навчатися і спілкуватися;

-       зручного графіку роботи (вечорами і у вихідні).

Орієнтуючись на зручність користувача маємо…

-       Розуміти і передбачати його потреби;

-       працювати по залученню потенційних користувачів;

-       шукати можливості розширення сфери впливу бібліотеки;

-       вміти питати та аналізувати реальний стан задоволення користувачів;

-       працювати над зменшенням негативних показників обслуговування та покращення.

Модернізація бібліотечного обслуговування передбачає…

-       Моніторинг бібліотечних послуг;

-       зміни бібліотечного середовища;

-       зміни в технології надання послуг;

-       індивідуалізацію, адресність послуг;

-       рівноправне співробітництво з користувачами;

-       орієнтування на етнонаціональне різноманіття населення;

-       розумне співвідношення безкоштовного обслуговування і платних послуг.

Щоб перевищити сподівання користувачів необхідно знати…

-       Якою є місія вашої бібліотеки?

-       Що ви хочете пропагувати?

-       Які ви маєте можливості пошуку, доставки документів?

-       Яка ширина чи глибина ваших колекцій?

-       Що потенціально аудиторія знає про вашу бібліотеку?

-       Що вони думають про вашу бібліотеку?

Знання читацької аудиторії…

-       Як часто відвідують бібліотеку (раз на тиждень, місяць (проводимо моніторинг, хто приходить раз на рік)?

-       Чому перестають користуватись бібліотекою?

-       Скільки часу відвідувачі проводять у бібліотеці?

-       Відвідувачі приходять з конкретним завданням?

-       Який відсоток відвідувань в освітніх цілях?

-       Які відсотки дозвіллєвого читання?

Аудит власної діяльності…

-       Що думають про нас наші читачі?

-       Чого ми хочемо досягти?

-       Які наші «слабкі місця»?

-       Чи можна досягти бажаної якості обслуговування наявними силами?

-       Що є першочерговим, другорядним і далі…?

Які послуги надає бібліотека?

-       Скласти список видів послуг, які надає бібліотека;

-       Яку користь кожна з них принесе користувачам.

-       Якщо можливо, визначити, яким чином послуга сприятиме розвитку якогось соціального аспекту.

-       Розділити послуги на першочергові і додаткові…

-       Для кожної послуги, заявленої як «першочергова», визначити очікуваний результат, широту використання, вартість.

-       Для кожної послуги, заявленої як «додаткова», вказати широту використання послуги і вартість необхідних для її надання ресурсів.

«Здивувати та вразити» користувачів.

-       Задовольнити – це найменше, на що сподіваються користувачі.

-       Нетрадиційне розташування стелажів, робочих місць для читачів.

-       Зовнішній вигляд працівників, стиль їхньої поведінки, доброзичливі, неофіційні звернення до відвідувачів.

Зміни бібліотечного середовища.

-       Організує бібліотечний простір більш функціонально, орієнтуючись на потреби пересічної людини.

-       Метаінформація.

-       Специфікою сьогодення є надання можливостей для спілкування відвідувачів.

Абонемент: поєднати мінімальні затрати та максимальну віддачу.

-       Максимально повно розкрити фонд;

-       забезпечити комфортність (зручність, швидкість і якість обслуговування);

-       бути мобільними (актуальність тематичних виставок та комплексів);

-       оригінальними у оформленні робочої зони;

-       вміти спілкуватись з читачами.

Виховувати майбутнього читача…

-       Оформлений у полі зору бібліотекаря яскравий куточок з іграшками та книжками для наймолодших привабить батьків з дітьми, закладе у свідомості малюка перші цеглинки позитивного сприйняття бібліотеки.

Використання інформаційних технологій.

-Використовує технічні засоби для ксерокопіювання, роздрукування та сканування, запис на електронні носії інформації, переклад тексту;

-       Wi-Fi доступ до Інтернету.

Розвиває сервісні інформаційні послуги…

-       Он-лайн каталог та он-лайн БД;

-       Безплатний вихід на платні бази даних, що бібліотека оплачує для своїх зареєстрованих читачів;

-       надання консультативних послуг (столи довідок, віртуальні та довідкові служби);

-       відповідно до змісту своїх Веб-сайтів бібліотеки пропонують віртуальну афішу;

-       відсилки на соціальні/суспільні сайти;

-       сторінки для дітей та осіб похилого віку та ін.

Комунікативні послуги.

-       Проведення масових заходів, робота центрів, осередків, клубів та читацьких об’єднань, кіноклубів, створення музеїв при бібліотеках.

-       Бібліотеки активно використовують форми театралізованої, музейної, творчої діяльності та ін., що раніше вважалися не характерними для бібліотечних закладів.

Обслуговування – це не прислуговування…

-       Тактика поведіни всього колективу, або кожен бібліотекар повинен знати…

-       Як змусити незадоволеного читача перестати говорити і прислухатись до ваших слів?

-       Як зупинити сердиті «тиради» читачів?

-       Як проявити розуміння, не демонструючи слабкості?

       Щоб бути успішною, публічна бібліотека має стати…

-       Складовою зовнішнього соціуму, відмовитись від моделі замкнутої системи, ізольованого острівця застарілої інформації.

-       Забезпечити відкритий доступ до світових інформаційних ресурсів;

-       Рівноправним партнером соціальних служб та громадських організацій. Співпрацювати з міжнародними фондами.

Щоб бути успішною, публічна бібліотека має…

-       Запроваджувати сучасний менеджмент, який базується на відповідальності кожного працівника перед спільнотою, на кошти якої бібліотека існує.

-       Розуміти призначення ПБ, віддавати перевагу діяльності, спрямованій на задоволення інтересів всього населення.

-       Орієнтуватись на міжнародний досвід, правила і стандарти.

До успішної бібліотеки – через бібліотекаря

-       Персонал має бути обізнаним з місією бібліотеки, місця її послуг на ринку серед інших муніципальних установ.

-       Колектив знає, як працює державна законодавча та муніципальна влада, вміє подавати власні проблеми, як проблеми населення і пробеми влади.

Очікуваний результат.

-       Вас підтримує населення.

-       Ви необхідні владі.

-       Вас поважають партнери.

-       Ви маєте фінансову допомогу.

-       Ви пишаєтесь своєю бібліотекою.

 

 

 

 

 

Науково-методичний потенціал Івано-Франківської

ОУНБ ім. І. Франка як фактор інноваційного розвитку бібліотек регіону

 

                                         Фіцик С. Г., завідувачка

                                                науково-методичного відділу

                             ОУНБ ім. І. Франка

 

Сучасне уявлення про професійну компетенцію і процеси, які впливають на створення і поширення інновацій, є основними факторами в процесі розвитку сфер діяльності ОУНБ ім. І. Франка. Саме така бібліотека, яка є найбільшею книгозбірнею області, стала багатофункціональним інформаційним терміналом для надання акумульованих знань всім суб’єктам місцевих громад.

Враховуючи нові задачі, які потрібно вирішувати бібліотекам в нинішніх умовах, з’явились нові пріоритети у сфері методичного впливу обласної бібліотеки. Процеси трансформації діяльності публічних бібліотек стали основними передумовами для формування нової стратегічної лінії Івано-Франківської ОУНБ ім. І. Франка у сфері управління бібліотечною політикою, яка в цілому спирається на напрацьований досвід у бібліотечній сфері і пропонує свою версію впливу на процес інноваційних змін у бібліотеках регіону.

На даний час вагомими напрямками діяльності методичної служби є:

- науковий аналіз cтатистичних і фактичних показників діяльності;

- моніторинг розвитку ресурсного і творчого потенціалу бібліотек;

- формування пакету професійних знань;

- безперервна бібліотечна освіта;

- консультаційні послуги;

- експертно-діагностичні обстеження;

- проектно-програмна діяльність.

Непросто сьогодні вивчити і впровадити в практику нові форми і методи. Необхідно озирнутись назад, проаналізувати напрацьоване, відібрати краще, апробувати, щоб був успішний результат. ОУНБ ім. І. Франка досліджує бібліотечну діяльність в регіоні по багатьох параметрах, які включають в себе:

 - інформацію про мережу бібліотек,

 - динаміку розвитку бібліотечних фондів,

 - основні показники бібліотечної роботи,

 - структуру бібліотечного персоналу,

 - бібліотечний сервісі і послуги,

 - інформаційно-довідковий ресурс,

 - рівні комп’ютеризації та інформатизації,

 - матеріально-технічну базу і т. д.

На кожну бібліотечну систему області ведеться інформаційна картотека, яка дозволяє аналізувати їх динаміку та розвиток. Розроблена нова парадигма методичної діяльності, побудова професійних взаємин між обласною і регіональними бібліотеками із збереженням позитивного потенціалу зв’язків.

Головне завдання ОУНБ ім. І .Франка як методичного центру – стимулювати інноваційні процеси у бібліотеках області, розвивати творчу ініціативу бібліотекарів, утверджувати значимість ролі бібліотек у громадянському суспільстві, формувати їх професіоналізм.

Методичне забезпечення бібліотечної діяльності полягає в тому, щоб кожна бібліотека мала „своє обличчя”, будувала свою роботу, орієнтуючись на місцевих громадян того чи іншого населеного пункту.

Професійне кредо методиста – експериментатор, дослідник, консультант.

Науково-методичний відділ координує всю науково-методичну діяльність структурних підрозділів обласної бібліотеки, а також обласних спеціалізованих бібліотек.

Головне завдання науково-методичного відділу – рішення організаційних проблем функціонування бібліотек у нових умовах, збереження стратегії їх розвитку, зміцнення професійної психології бібліотечного персоналу.

Працівники відділу проводять експертно-діагностичні обстеження централізованих бібліотечних систем, висновки з яких доводяться до керівництва органів культури та адміністрації (2009 р. – Косівська і Верховинська ЦБС, 2010 р. – Рожнятівська і Тлумацька ЦБС). За підсумками цих обстежень проводяться виїзні курси підвищення кваліфікації для працівників ЦБС. Практика проведення експертно-діагностичних обстежень ЦБС області, яка прийшла на зміну добре відомим комплексним перевіркам та проведення методичного моніторингу, прогнозують і дають реальний ефект. 

Головна роль в процесі навчання бібліотечних спеціалістів належить формам і методам безперервної освіти. Проводяться і традиційні форми – семінари, школи, і нові форми – активні, які позитивно себе зарекомендували – ділові ігри, тренінги, мозкові штурми, ярмарки ідей, творчі лабораторії, дискусії та інші види інтерактивного навчання, під час яких фахівці бібліотек можуть отримати нові знання, познайомитися з досвідом колег, навчитися вирішувати проблемні питання. Такі форми роботи спонукають до творчості та  пошуку нестандартних рішень. Нещодавно такий  семінар з питань краєзнавства був проведений на базі Городенківської ЦРБ: „Роль публічних бібліотек в розвитку туристичного краєзнавства на Івано-Франківщині” (2010р.) 

Одним з пріоритетних напрямків у системі безперервної освіти розвитку керуючої ланки бібліотеки є формування інноваційного менеджменту. У зв’язку з цим проводяться актуальні обласні школи менеджера: „Корпоративна культура як фактор розвитку інноваційних процесів у публічній бібліотеці” (2009р.), „Програма „Бібліоміст”: стан і перспективи” – в рамках круглого столу (2010р.)

 Для методистів ЦБС організовуються різнопланові обласні семінари: 2009р. – семінар-тренінг з використанням інтерактивних форм навчання „Методист – фахівець бібліотечного сервісу”. Із простого слухача кожен фахівець стає безпосереднім учасником навчального процесу. Оснащення бібліотек новими інформаційними технологіями відкрило нові можливості для показу свого досвіду. Сьогодні практично ні один захід не проходить без медіа-презентації, слайд-шоу, докладу-візуалізації тощо.

 Стимулом розвитку інноваційних процесів у бібліотеках є проведення обласних конкурсів. Так, у 2009 р. – огляд-конкурс на кращий сценарій культурно-просвітницького заходу, присвячений 10-й річниці Всеукраїнського дня бібліотек, 2010 р. – конкурс робіт діяльності бібліотек області з питань збереження і популяризації гуцульської культури „І знов озвалися трембіти…”. Роботи переможців узагальнено і видано окремими випусками методичних матеріалів.

 Поширення інноваційних форм і методів роботи здійснюється шляхом видання серії „Публічна бібліотека: сучасна модель”, в якій публікуються кращі зразки практики роботи, розмаїття форм і методів бібліотечних установ області.

Одним з позитивних моментів у взаємовідносинах між обласною бібліотекою і регіональними є перехід на партнерські відносини, що сприяє активізації взаємообміну і консультаційної діяльності. За останній рік спеціалістами бібліотеки було надано більше 100 консультацій. Не останню роль в цьому відіграють використання сучасних інформаційних технологій.

Позитивний імідж бібліотек, безумовно, залежить від економічних показників і фінансування, та водночас він залежить від людей, які формують суспільну думку про свою бібліотеку.

Тому в ОУНБ ім. І. Франка змінено систему професійного навчання бібліотечних фахівців – на зміну епізодичному підвищенню кваліфікації прийшла система безперервного професійного розвитку працівників з використанням інтерактивних форм навчання.

Основні напрямки роботи:

-       розвиток творчого потенціалу;

-       формування професіоналізму;

-       стимуляція інноваційного мислення;

-       уміння організувати якісний сервіс для користувачів;

-       освоєння нових інформаційних технологій.

Сьогодні наша бібліотека використовує цілий комплекс заходів, які направлені на досягнення поставлених цілей. І це, перш за все, формування пакету професійних знань, підвищення кваліфікації бібліотечних працівників. В реалізації наших планів ми намагаємось знайти компроміс між традиціями та інноваціями. Впродовж останніх років наша робота будується на принципах формування єдиної командної думки у різних групах бібліотечних спеціалістів: від менеджера установи до бібліотечного працівника у селі.

Інноваційний бібліотечний досвід знаходить підтримку і розповсюджується на інші сфери соціального життя регіонів.

Впродовж останніх років успішно проводиться проектна діяльність. Серед найбільш вдалих проектів, за якими працює книгозбірня, можна відмітити наступні.

     1) Проектна програма «Бібліоміст», яка впроваджується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (ІRЕХ) у рамках партнерства Агентства США з туризму міжнародного розвитку та Міністерством культури України.

          Метою програми є сприяння розвитку сучасної системи публічних бібліотек в Україні шляхом реалізації проектів: „Створення регіональних тренінгових центрів” на базі обласних універсальних наукових бібліотек та „Організації нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету” на базі районних бібліотек та їх філій.                               

       Відкриття у червні 2010 р. в ОУНБ ім. І. Франка обласного тренінгового центру з наданням вільного доступу до Інтернету дали поштовх для освоєння нових знань в галузі новітніх технологій. Тренінговий центр обладнано 10 автоматизованими робочими місцями з безкоштовним доступом до мережі Інтернет. Тут вже пройшли навчання бібліотечні працівники Рожнятівського, Надвірнянського, Городенківського, Коломийського та Богородчанського районів.

    2)   Шість років в ОУНБ ім. І.Франка діє проект «Вікно в Америку».       

Діяльність цього проекту вважається однією з кращих в Україні. В рамках проекту проводиться багато цікавих і змістовних заходів за участю представників Посольства США в Україні, волонтерів Корпусу Миру в Україні, діють клуби (розмовної англійської мови та сінема-клуб).

На 2011 рік нам передплатили доступ до 5 електронних баз даних англомовної періодики та базу даних, яка включає тексти 60 тисяч книг англійською мовою. Загальна сума гранту – 3 455 доларів.

    3)  При ОУНБ ім. 1. Франка успішно функціонує Центр європейської інформації. Разом з громадською організацією „Ділові ініціативи” вп’яте вже виграли  грант на підтримку його діяльності. Консультанти Центру надають усім бажаючим інформацію про Європейський Союз, його країни, участь України в процесах євроінтеграції.

Інтернет-технології, запроваджені у бібліотеці, задовольняють інформаційні потреби користувачів у кооперації з іншими бібліотеками міста. Створено базу даних „Зведений каталог періодичних видань”, який включає перелік назв вітчизняних, регіональних та зарубіжних періодичних видань, передплачених провідними бібліотеками міста Івано-Франківська. Кількість назв газет – 220, журналів – 898. Вказано бібліотеки, в яких зберігаються дані твори друку. Завдяки цьому наш регіональний інформаційний ресурс, який доступний на сайті бібліотеки, має великий попит.

Доступ до мережі Інтернет практично всіх центральних районних бібліотек послужило поштовхом до розширення інформаційного наповнення розділу сайту ОУНБ ім. І. Франка „Бібліотеки області” і „Бібліотекарю” з підрозділами:

-       нормативно-правова база

-       координаційний план

-       мережа бібліотек області

-       методичні матеріали з підрозділами: методичні поради, бібліотечна практика, соціокультурна діяльність, архів методичних матеріалів;

-       безперервна бібліотечна освіта

-       бібліосоціологія.

Продовжується міжнародна співпраця нашої бібліотеки з Воєводською публічною бібліотекою ім. Е. Смолки (директор п. Тадеуш Хробак) в м. Ополє (Польща). Відбувається обмін делегаціями з метою культурного співробітництва, книжковими колекціями.

Впродовж року діяльність ОУНБ ім. І. Франка широко висвітлювалась у ЗМІ: всеукраїнських газетах, обласній та районній пресі, всеукраїнських каналах, обласному та місцевому телебаченні, обласному радіо та місцевих радіостудіях. У власній рубриці бібліотеки «Скарбниця» на обласному радіо прозвучало більше 150 репортажів. Крім того, постійно анонсуються проведення культурно-просвітницьких заходів бібліотеки.

ОУНБ ім. І. Франка як головний інформаційний центр Прикарпаття сьогодні не тільки акумулює і розповсюджує нові знання, а й постійно вдосконалює моделі доступу до інформації. Кадровий потенціал бібліотеки активно сприяє формуванню у суспільстві інформаційної культури.

 

 

 

 

 

 

 

 

                     Організаційно-методична діяльність ЦБС:

                        сучасний погляд, практичний досвід

                                                                  Колотило Г. М., головний методист 

                                                     науково-методичного відділу

                                                     ОУНБ ім. І. Франка  

 

Кардинальні зміни в суспільстві, посилення демократичних процесів у житті країни, впровадження інформаційно-бібліотечних технологій визначили нові пріоритети та орієнтири в діяльності публічних бібліотек.

         Складність завдань, які постали перед бібліотеками в цих умовах, посилили і значимість методичної служби. Назріла потреба, спираючись на набутий досвід, активно відшуковувати шляхи покращення методичної діяльності у нових реаліях, знаходити найбільш ефективний інструментарій методичної практики, проводити сучасну регіональну бібліотечну політику.

         В її арсеналі визріли нові напрями роботи, що визначають завдання і цілі організаційно-методичного забезпечення. Це зокрема:

         – зміна професійної психології бібліотечного персоналу;

          – управління інноваційними процесами в ЦБС області, пошук і розробка нових моделей розвитку бібліотек;

          – організація і моніторинг діяльності публічних бібліотек;

          – створення системи безперервної освіти персоналу бібліотек регіону;

            – об’єднання зусиль 3-х методичних центрів на розробку єдиних методичних підходів щодо вирішення проблемних питань управління бібліотечною справою в регіоні.

 Здійснюючи одну із головних функцій методичного впливу, – аналітичну – методисти вивчають умови, в яких функціонують бібліотеки, визначають проблемні зони, шукають шляхи їх вирішення. Це, насамперед, оцінка рівня роботи, рівень рекламної діяльності, підвищення професійної компетентності бібліотечних кадрів. Це дозволяє керувати змінами, здійснювати повноцінну аналітику.

         Практика проведення експертно-діагностичних обстежень бібліотечних закладів, яка прийшла на зміну добре відомим комплексним перевіркам, та проведення методичного моніторингу (система відстежень змін у бібліотечній справі шляхом виїздів на місця), прогнозують роботу і дають реальний ефект. Такі обстеження дозволяють відстежити динаміку змін. За допомогою методичних рекомендацій виробляється стратегія подальшого розвитку бібліотек.

Новий варіант діяльності – це нова схема планування роботи. Вона має не кількісний, а змістовий аспект. Тут знайшли своє місце актуальні питання інформаційно-маркетингової діяльності. Новий напрямок має організаційно-методична робота. Новий зміст має і розділ „Інформаційно-бібліографічне  забезпечення користувачів”, адже сьогодні бібліотеки стали інформаційно-консультаційними центрами з правових та соціально-побутових питань.

Відбулися зміни у формах щорічного статистичного та інформаційного звітів. Майбутнє бібліотеки в суспільстві визначає персонал. Тому з часу, коли почали впроваджуватись такі нові методи як менеджмент, маркетинг, корпоративна культура, що вимагають участь в їх реалізації всіх структурних підрозділів ЦБС та кожного їх співробітника зокрема, формуються принципово інші вимоги до кадрового складу.

Робота з бібліотечним персоналом є одним з провідних напрямків діяльності в роботі методичних центрів ЦБС. Методичні служби використовують різноманітні засоби для формування і розширення світогляду бібліотечних працівників. Це традиційні випробуванні часом форми і нові –  інтерактивні.

Допомога керівникам ЦБС у засвоєнні управлінських інновацій і реалізацій стратегічних напрямів розвитку бібліотек є сьогодні головним завданням підвищення фахової майстерності.

Перші освітні проекти професійного навчання стосувалися директорів ЦБС і впродовж останніх 2-х років реалізовувались у форматі обласної школи керівника-менеджера. Наступними були методисти – організатори бібліотечного сервісу.

За останні роки методичним центром ОУНБ ім. І. Франка організовані і проведені навчання працівників методичних служб: «Робота методиста: досвід, пошук, проблеми» (на базі Надвірнянської ЦБС), «Практичний маркетинг в ЦБС» (на базі Калуської ЦБС), «Роль бібліотек у розвитку громадянського суспільства», «Методист – фахівець бібліотечного сервісу» (семінар-тренінг на базі Тисменицької ЦБС).

Не залишаються без професійного навчання і такі категорії бібліотечних працівників, як фахівці довідково-бібліографічних відділів, відділів обслуговування, комплектування і обробки документів. Формою навчання для них виступають навчально-практичні семінари, які вирізняються змістовними консультаціями, інформаційними повідомленнями. У 2008 р. проведено семінар-практикум «Впровадження нового міжнародного стандарту опису та інструкції з обліку документів в діяльність бібліотек області».

Методичними центрами ЦБС запроваджено нові підходи у навчанні бібліотечного персоналу бібліотек-філій. Варто відзначити це на конкретних прикладах тематики програм семінарів, зокрема: „Модернізація бібліотечного обслуговування користувачів у контексті сучасних реалій”, „Популяризація літератури політичного спрямування”, „Бібліотека – центр громадського життя і культурного спілкування” (Калуська ЦБС); „Основні складові та шляхи вдосконалення краєзнавчої діяльності публічних бібліотек” (Городенківська та Надвірнянська ЦБС); „Бібліотека – центр інформаційної підтримки освітнього процесу та змістовного дозвілля”, майстер-клас „Робота з громадянами обмежених можливостей та дітьми, позбавленими батьківського піклування” (Івано-Франківська ЦБС), майстер-клас „Молоді у бібліотечній справі.

Як засіб реалізації творчого потенціалу бібліотечного персоналу, розвитку його ініціативності та креативності, бібліотеки області використовують таку форму, як професійні конкурси бібліотечних працівників, які піднімають престиж і статус бібліотечної професії, формують інноваційну поведінку самих працівників. Участь у конкурсах дозволяє виявляти творчий потенціал працівників, удосконалювати і поглиблювати професійні навички.

Позитивні напрацювання в цьому напрямку мають Калуська та Долинська ЦБС. Так, у Калуській ЦБС стартував III-й етап районного конкурсу „Сьогодні в бібліотеці – завтра в газеті”. Тут продовжують діяти конкурсні програми літературної акції „Читацькі громади Калущини за здоровий спосіб життя, добро і красу”. До Шевченківських днів тут приурочено районний конкурс на „Кращу бібліотеку з популяризації Шевченкіани”.

Варто відзначити позитивну ідею проведення районного огляду-конкурсу „Мудрості та долі берегиня – бабусина скриня”.

Серед ЦБС області проходили конкурси професійної майстерності: „Краща бібліотека року”, „Кращий бібліотечний працівник року”, „Найкращий читач”, „Краща організація краєзнавчої роботи” та ін.

У системі безперервної фахової освіти бібліотечного персоналу області важливе місце займають обласні курси підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, де беруть активну участь провідні спеціалісти ОУНБ, які презентують теоретичні та практичні матеріали з питань організації роботи сільських структурних підрозділів, які супроводжуються методичними порадами та показом інформаційно-рекламної продукції з використанням мультимедійних засобів.

Модернізації діяльності бібліотек області сприяла підготовка та видання працівниками ОУНБ методико-бібліографічних, інформаційних матеріалів та документів з досвіду роботи в серії „Публічна бібліотека: сучасна модель”.

Методичні центри ЦБС позиціонують себе і в засобах масової інформації. На сторінках місцевої преси з року в рік зростає кількість публікацій з різних питань діяльності бібліотечних закладів. Кращі публіцистичні матеріали відображаються у бібліодайджестах, інформаційних бюлетенях.

Проте у діяльності методичних служб області є ряд проблемних питань, які визначають завдання на найближчий період.

Останні роки характерні стрімким поступом впровадження новітніх інформаційних технологій. Та наші досягнення в питанні програмно-проектної діяльності є досить скромними. В цій справі у лідери вийшли Долинська, Городенківська, Рожнятівська, Рогатинська, Тисменицька, Надвірнянська ЦБС.

15 червня 2010 року в ОУНБ ім. І. Франка в рамках програми „Бібліоміст”, яка діє за фінансової підтримки Фундації Білла і Мелінди Гейтс, відкрито обласний тренінговий центр для підвищення кваліфікації бібліотечних працівників у галузі новітніх технологій та наданні інформаційних послуг. З відкриттям тренінгового центру активізувалась діяльність бібліотек області.

Так Рожнятівська центральна бібліотека з філіями (Нижній Струтин і Брошнів-Осада) виграла конкурс „Впровадження нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету” і отримала 15 комп’ютерів. У березні 2010 року вона здобула перемогу у проекті програми „Бібліоміст” з відкриття Інтернет-центру в с. Ясень (Інтернет через супутниковий зв’язок).

Одним з переможців II-го раунду конкурсу проектів співпраці бібліотек з місцевими громадами визнано Чесниківську сільську бібліотеку за проект „Молодь опановує Інтернет”. З великим задоволенням ми сприйняли звістку про перемогу Тисменицької ЦБ в третьому раунді конкурсу. Відрадно, що їх проект „Заробітчанська правда: бібліотека як вікно у життя українських емігрантів” увійшов у десятку кращих серед 69 поданих заявок.

         27 вересня 2010 року відбулося засідання конкурсної комісії для визначення найсильніших проектів, поданих на конкурс „Сучасна бібліотека йде в люди”. Серед 78 поданих заявок комісія підтримала ті бібліотеки, які збираються підготувати цікаві акції, залучити нових користувачів.

         Серед переможців названо Городенківську ЦБ, яка впровадить проект „Бібліотека та молодь: співпраця заради успіху та розвитку”. Бібліотека працюватиме із школярами випускних класів, учнями середніх спеціальних та вищих навчальних закладів, молоддю, яка має намір знайти гідну роботу та самореалізуватися.

         Переможцем Всеукраїнського літературного конкурсу, оголошеного УБА для бібліотечних працівників стала Галина Христан – завідувачка Саджавської сільської бібліотеки-філії Надвірнянської ЦБС.

         Всеукраїнський благодійний фонд Юрія Дерев’янка подарував оргтехніку 6-ти бібліотечним установам Надвірнянської ЦБС: районна бібліотека для дітей, районна бібліотека для юнацтва, бібліотеки-філії с.Ланчин, Делятин, Камінна, Тисменичани. Вони отримали сучасні комп’ютери, принтери, джерела безперебійного живлення.

         Сьогодні програма „Бібліоміст” оголосила про початок другого етапу ініціативи „Лідер бібліотечної справи”. У ньому беруть участь директор Городенківської ЦБС М. М. Підлеснюк, директор Рожнятівської ЦБС М. В. Рибчак та заступник директора ОУНБ ім. І. Франка Г. В. Горбань.

 Цей напрямок роботи потребує посиленої уваги в більшій частині ЦБС.

                   Більш предметного і глибокого переосмислення потребує науково-дослідницька робота. На даному етапі вона обмежується окремими елементами соціологічних досліджень. Переважають в основному статистичні методи вивчення запитів користувачів.

         Тематика анкетного опитування не вирізняється різноманітністю і глибиною. Переважають давно вивчені теми: „Яка бібліотека потрібна читачеві сьогодні?”, „Бібліотека і влада”,  „Методична служба, якою їй бути?”

         Концепція  цільової Державної  Програми розвитку читання до 2015 року ставить нові завдання. Мета Програми полягає у створенні умов для розвитку інтелектуального потенціалу нації, зокрема, шляхом підвищення читацької активності, культурного рівня громадян в результаті виконання таких завдань:

         – розвиток зацікавлення у користуванні книгою як джерелом інформації;

         – заохочення громадян до систематичного читання;

         – підвищення рівня читацької компетентності громади.

         Під час проведення соціологічних досліджень цікавою буде думка користувачів на теми: „Читання із покоління в покоління”, „Публічна бібліотека очима користувачів”, „Роль публічної бібліотеки в житті місцевої громади”, „Моє хобі – читання”, „Книгу – літній людині” тощо.

Ще недостатньо і не завжди предметно в процесі формування нових моделей сучасної бібліотеки впроваджуються маркетингові дослідження. Не набув належного змісту методичний моніторинг.  В окремих ЦБС ще не знайшли втілення уже набуті інноваційні форми навчання бібліотечних кадрів. Не завжди знаходять впровадження рекомендації, надані на обласних семінарах фахівцями НПБУ та обласних бібліотек.   В переважній більшості методичні центри, не зосереджують увагу на підвищенні ролі бібліотек в інфраструктурі туризму.   На часі питання вироблення проекту положення про модельну бібліотеку.

 Методисти як фахівці бібліотечного сервісу в ЦБС у цій справі мають бути стратегами, новаторами і організаторами всього нового, прогресивного у розвитку бібліотек на сучасному етапі.

 

 

 

 

 

 

Формування духовного світу підростаючого покоління

на основі християнських цінностей

 

                                                       Ботюк Б. М., завідувачка відділу

                                                       обслуговування 5-9 класів ОБД

 

Українське суспільство переживає духовно-моральну кризу. Українська держава втратила офіційну ідеологію, суспільство – духовні й моральні ідеали. У зв’язку з цим, завдання духовно-морального виховання підростаючого покоління має надзвичайну значущість.

Сьогодення вимагає від нас, бібліотекарів, виховати духовно багату, інтелектуально-розвинену особистість, яка зможе використати набуті знання у своєму повсякденному житті, приносячи користь державі і народу.

Наші діти… Які вони? Немов квіти, які чекають ранкового сходу Сонця, а при його теплі та промінцях життя розкривають всю красу свого єства, так і діти чекають доброго слова і відкривають свої серця для того, щоб обігрітися його теплом і любов’ю.

Як навчити, як виховати, на яку дорогу наставити наших дітей, щоб дати гідний звіт за свою працю Богові, батькам, державі? Слово Боже гласить: «Настав на добру путь дитя – і старим воно не зверне з неї». Через те треба виховувати душу дитини відповідно до Божих заповідей ще з малих літ. «Бо тільки Бог дає премудрість. Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих хто в невинності ходить», – говорить народна мудрість.

Бібліотека - це установа, яка забезпечує дітей інформацією, знаннями та підтримує їх у пошуку мудрості. А книги були, є і будуть серцем бібліотеки. Бібліотека повинна стати для кожного відвідувача символом світла, невичерпним джерелом знань і духовного багатства, щоб були книжки «для душі й серця» для різних вікових категорій, серед яких – казки й оповідання, фантастика й історичні твори, програмові твори як українських, так і зарубіжних письменників.

Література – це справжня духовна скарбниця людства. Особливу увагу слід приділяти широкій популяризації творів українських письменників, літератури з питань освіти, історії й культури українського народу та поваги до рідної мови, національно- культурних і духовних надбань нашого народу.

Українська література має певний потенціал щодо формування основ духовної культури. Необхідно використовувати її першоджерела – Велесову книгу (5 кл.), народні легенди (6 кл.), усну народну творчість (8 кл.). Проблема духовних цінностей розкривається в таких творах: Леся Українка «Я в серці маю те, що не вмирає» (5 кл.); Тарас Шевченко «Мені однаково, чи буду» (7кл.). Моральний вибір – Б. Грінченко «Украла» (5 кл.); В. Винниченко «Федько-халамидник» (6 кл.). Альтруїзм – А.Тесленко «Любов до ближнього» (8 кл.). Духовна культура української родини – Леся Українка «Колискова» (5 кл.); О. Довженко «Мати» (7 кл.); В. Симоненко «Лебеді материнства» (8 кл.) тощо.

Також можна використовувати твори Л. Глібова, Є. Гребінки, Г. Сковороди, І. Франка, М. Коцюбинського, М. Старицького, І. Огієнка, О. Олеся, П. Загребельного, В. Малика, С. Скляренка, В. Сухомлинського та інших українських і зарубіжних письменників.

Значні можливості для виховання духовної культури дітей надає зарубіжна література, де більшість творів складають золотий фонд духовної культури людства, апелюючи до вічних питань «добра і зла» (В. Шекспір, М. Лермонтов), дружби (Д. Лондон, М. Твен, Г.-К. Андерсен, О. Дюма), порядності (М. Гоголь), кохання (О. Пушкін, Ф. Петрарка), доброти, людяності (О. Бальзак), цінності людського життя (О. Достоєвський), долання труднощів (М. Сервантес), життєтворчості (грецький епос) та інші.

Також у формуванні духовної культури школярів значну роль відіграють книги з історії України та всесвітньої історії, які знайомлять дітей з культурою, віруваннями, міфологією, мистецтвом українців та інших народів упродовж усього їхнього розвитку.

Література природничої тематики має свій вплив на розвиток духовності дітей. Провідною темою в цих книгах є тема охорони довкілля, бережливого ставлення до нього. Література естетичного характеру сприяє створенню особливої атмосфери піднесених переживань, прагнення до прекрасного, пошуку ідеалу, розвитку власних творчих здібностей.

Робота бібліотеки із християнського виховання дітей, як із інших проблемних напрямків, має носити добровільний характер, оскільки жодна шанована релігія, а тим більше християнство, не нав’язує себе силою. Людину не можна примусити бути моральною – потрібно її переконати, пропустити знання через її емоції, почуття, психіку, через свідомість з тим, щоб висловлені моральні цінності стали її власним надбанням.

 Важливим у формуванні духовної культури у дітей є проведення виховних заходів, які не тільки дають певне коло знань дітям у духовній сфері, а й активно залучають їх до духовних скарбів нашого народу. В своїй роботі ми повинні використовувати і традиційні форми і методи, і впроваджувати інноваційні, які допоможуть розвивати у школярів можливості творчо набувати та застосовувати знання.

Справити враження на сучасного читача, зробити бібліотеку яскравою, внести ауру новизни – завдання не із легких. Зміни, які відбуваються навкруги, потребують нових рішень, нових підходів. Професіоналізм, ентузіазм, комунікативні навички, вміння працювати у команді (колективі) та вирішувати проблеми, ініціативність, інноваційність і креативність бібліотекаря складають концепцію успіху роботи бібліотеки. Що таке креативність? Це (англ.) – творчість, тобто технологія організації творчого процесу. Креативність залежить від багатьох факторів: досвіду, знань, таланту, інтуїції, спроможності мислити по-новому.

Для створення інноваційних ідей необхідно мати творчий колектив, який спроможний оцінити, прийняти і реалізувати ідею в програмах своєї діяльності. Сучасна бібліотека повинна створювати для своїх користувачів максимально комфортне середовище, здійснювати психологічне розвантаження, бути відкритою для всіх, кому потрібна книга. Тільки так ми не загубимо свій імідж, а бібліотека завжди буде залишатися втіленням нового, незнаного і креативного.

В роботі дитячих бібліотек вже стало традицією проведення різноманітних виховних заходів, присвячених Різдвяним та Великоднім святам,  до Свята Матері, Свята Покрови, до Дня Святого Миколая. Сьогодні ці заходи мають здебільшого пізнавально-розважальний характер. У них на фольклорній основі можна використовувати різні ігрові проекти, а також моменти театралізації.

Сьогодні стає більш помітно, що найбільш улюбленою формою дозвілля дітей в бібліотеці є ігрова, тобто активна форма роботи. Цікава, захоплююча гра дає можливість дитині випробувати себе, стимулює до подолання труднощів, що сприймається як особистий успіх, як відкриття себе, своїх здібностей, як очікування і переживання радості. В практиці роботи бібліотек потрібно застосовувати метод «мозковий штурм». Мозок людини порівнюється з комп’ютером. Його «ввімкненню» сприяють саме ігрові прийоми – інтелектуальні розминки, різні вправи, тести тощо.

Ігри можуть бути різними: інтелектуальні змагання, вікторини, загадки, кросворди, інсценізації, пісні, руханки.

 Форми масових заходів:

-                   духовна світлиця;

-                   вечір духовної поезії (Тарас Шевченко, Леся Українка, Ліна Костенко, Василь Стус);

-                   вечір оновлення душі;

-                   вечір духовної пісні і музики;

-                   урок милосердя;

-                   засідання клубу інтелектуального спілкування;

-                   година духовності;

-                   вечір запитань і відповідей та інші.

Назви масових заходів або книжкових виставок: «Зустріч зі словом Божим»; «Самопізнання – крок до духовної культури»; «У пошуках власного ідеалу»; «Правда – скарб життя»; «Духовна культура українського народу»; «Живи для інших, якщо хочеш жити для себе»; «Цінності життя»; «Крок за кроком до мети»; «Скарбничка успіхів»; «Який я є і яким хотів би бути»; «Християнські символи в традиціях і культурі українського народу»; «В гостях у Ісуса» та інші.

Одним з напрямів залучення дітей до християнських цінностей може бути краєзнавча та екскурсійно-пошукова робота, яка ознайомить їх із народною і світовою духовною спадщиною. З цією метою можна організувати екскурсії до відомих історичних місць, пам’яток, монастирів, храмів. Також можна організувати екскурсії у музеї, театри, кінопалаци, на природу.

В практику роботи бібліотек можна впроваджувати і проект «Добрий Ангел» (турбота про дітей-сиріт). Даний проект може включати:

а) виховні заходи різної тематики;

б) ознайомлення дітей із новинками літератури, які надійшли до бібліотеки (дітей можна приводити в бібліотеку і можна відвідувати їх безпосередньо в дитячих сиротинцях, в школах-інтернатах, в притулках для неповнолітніх);

в) співпрацювати з іншими благодійними організаціями, які проводять різні акції милосердя для дітей-сиріт; шефська робота з Будинком дитини, співпраця з Реабілітаційним центром дітей-інвалідів;

г) брати участь у пошуку спонсорів таких акцій: «Чужих дітей не буває»: благодійний збір речей, канцтоварів, іграшок в дитячі будинки, школи-інтернати, участь у Всеукраїнській акції «Від серця до серця»: збір коштів для дітей із вадами зору.

Дуже важливо, щоб діти розуміли, що вони «створені за образом і подобою Божою» і повинні прагнути стати справжніми людьми, щоб після зустрічей із дорослими вихователями вони ставали на краплинку добріші, милосердніші, щиріші, щоб відкрили своє серце для Бога і разом з Ним ішли по життєвій дорозі, щоб розвивали і примножували свої таланти, а отримані знання застосували у повсякденному житті.

Бібліотекар мусить усвідомлювати не лише те, що він повинен виростити, як добрий сівач чи садівник, а й те, що заважає рости доброму зерну, що слід викорінювати. Тому варто прислухатися до слів визначного українського філософа Григорія Сковороди: «Пізнай себе самого. Є в тобі гора твоя, є там ще й Божа», і донести ці слова до наших читачів.

Я переконана, що випадковостей не буває. Якщо ми тут зібралися, значить, це потрібно, на це Воля Божа. Це важливо для нашої співпраці – збагачувати одне одного переконаннями, позиціями і давати одне одному силу. Господь не під силу хреста не дає. Якщо ми обрані бути бібліотекарями, покликані виховувати дітей на основі християнських цінностей, а це, погодьтеся, унікальна місія, то знайдуться і сили для того, щоб змінитися самим і змінити хоча б одну споріднену душу. А від того і світ зміниться. Тому закликаю вас до того, щоб всі бібліотечні виховні заходи морально-етичної, християнської тематики перетворилися для дитини на опору, щоб вона відчула себе щасливою й успішною. І щоб вона зрозуміла, що і в дорослому світі всупереч тому, що навкруги є так багато поганого, є такі люди, на яких можна покластися, які допоможуть подолати труднощі.

PS: Сценарії і розробки друкуються в газеті «Шкільний світ плюс», журналах «Позакласний час», «Шкільна бібліотека».

 

Методист – організатор бібліотечного сервісу

 

                                                            Бойко С. Д., завідувачка

                                                    методичного відділу

                                           Галицької ЦРБ

 

В наш швидкоплинний час Галицька ЦБС визначила реальні пріоритети методичної політики в регіоні. Це, зокрема:

- аналіз і прогнозування бібліотечної ситуації в кожному населеному пункті, де є бібліотека;

- створення системи безперервної освіти бібліотечного персоналу, підвищення його професійної   компетентності;

- надання предметної консультативної та практичної допомоги шляхом виїздів на місця;

- організація і керування інноваційними процесами;

- моніторинг інноваційної діяльності;

- пошук і розробка нових моделей розвитку бібліотек;

- розвиток широких контактів з органами місцевої влади, громадськими організаціями, установами культури, освіти, туризму та ін.

 Хочу представити лише окремі приклади, як ми ці завдання практично втілюємо в життя.

В контексті модернізації методичної служби особливу увагу приділяємо питанням підвищення фахового рівня бібліотечного персоналу. Оскільки мережа бібліотечних закладів Галицької ЦБС складає 62 бібліотеки, ми відчували складність при проведенні навчань всіх працівників одночасно

Відвідуючи сільські бібліотеки-філії, пересвідчилися, що у кожній з них є свої здобутки з певних напрямків бібліотечної роботи. Одні приділяють увагу пошуковій роботі, інші – просвітницькій.

На районних семінарах та нарадах практикуємо обмін досвідом роботи книгозбірень. Але проаналізувавши свої напрацювання, ми вирішили удосконалити цей напрям роботи через організацію обміну досвідом з окремих питань роботи бібліотек не тільки в центральній районній бібліотеці, але й безпосередньо у філіях.

Тому вирішили поставити експеримент з проведення кущових семінарів.

Так, в перший рік було заплановано 7 кущових семінарів на базі кращих бібліотек-філій ЦБС, де кожен присутній не тільки слухав виступ працівника книгозбірні, але мав можливість подивитися наочні форми розкриття і популяризації книжкових фондів, познайомитись з формулярами читачів, планами і щоденниками роботи,  ДБА,  переглянути тематичний масовий захід.

В наступні роки проводили семінари у філіях, де підходи до обслуговування користувачів вимагали поліпшення і пересвідчилися, що кущові семінари дають позитивний результат. Знаючи, що до них на семінар приїдуть їхні колеги, завідувачі бібліотек-філій оформляли цікаві книжково-ілюстративні виставки, робили стендові презентації, створювали інформаційні зони, організовували консультаційні пункти з питань самоврядування, спільно із закладами освіти і куль­тури готували змістовні масові заходи.

Для прикладу, візьмемо бібліотеку-філію с. Яблунів. Бібліотекар працювала нижче своїх можливостей. Але коли на кущовий семінар прибули її колеги по роботі, то не впізнали бібліотеки. Приміщення бібліотеки було відремонтовано, книжковий фонд впорядкований, актуальна наочна популяризація книги, на належному рівні проведено масовий захід. «Моє село для мене ти єдине». В масовому заході взяли участь не тільки учні Яблунівської школи І-ІІ ступенів, але й два директори цієї школи – колишній і теперішній, вчителі, працівники сільської ради, медпрацівник та односельчани.

Чистим, невичерпним джерелом духовності, моральності, та культури сучасної людини є почуття до отчого краю, глибокої поваги до його традицій, історії. Сьогодні сільська бібліотека є територією духовності та знань, першим помічником в освіті, організації дозвіллі краян. Бібліотека-філія на сьогодні стала центром краєзнавства.

Для нашого району характерним є наявність населених пунктів з малою кількістю жителів. Щоб зберегти бібліотечну установу, ми пішли шляхом створення нових моделей бібліотечних закладів: бібліотеки-клуби, бібліотеки-музеї, бібліотеки-центри сімейного читання, бібліотеки-центри краєзнавства.

Я зупинюсь на окремих прикладах такої інновації.

Відкриттю бібліотеки-музею в с. Дубівці сприяло два фактори. Насамперед, даний населений пункт один з найбільших у нашому районі (понад 2000 жителів). Село багате народними традиціями і звичаями.

Колишній працівник бібліотеки Марія Михайлівна Литвин звернулась у ЦБ з пропозицією допомогти їй відкрити музей побуту села при бібліотеці, щоб молоде покоління дубівчан знало звичаї, примножувало та зберігало їх. При бібліотеці працював клуб «Дубівецькі писанкарки». За сприяння сільського голови бібліотека отримала ще одну додаткову кімнату. Завідувачка бібліотекою-філією М. Литвин з активом бібліотеки прийняла рішення про відкриття музею при бібліотеці. Розпочався збір експонатів. За рік було зібрано чимало предметів декоративно-ужиткового мистецтва, і в 2007 році було урочисто відкрито музей.

Щорічно в музеї для учнів Дубівецької школи І-ІІ ступенів проводяться уроки народознавства, екскурси для учнів сусідніх шкіл та ряд інших просвітницьких заходів, що висвітлюють історію села, відомих людей, організовуються зустрічі з окремими родинами. В 2009 році методичним відділом ЦБ узагальнено та розповсюджено на бібліотеки-філії досвід проведення обряду Дубівецького весілля.            

Село Курипів

Тут проживає 187 жителів. У даному селі жив і працював видатний просвітитель, священник і поет, громадсько-культурний діяч Рудольф Мох, останки якого покояться на сільському кладовищі.

 У 2006 році бібліотека-філія знаходилась у приміщенні школи, та коли у школі відкрився новий клас, постало питання: перенести бібліотеку в інше приміщення або закрити. Відбулися сходи селян, на яких громада захистила бібліотеку.

Бібліотеку-музей побуту відкрили у старій хаті – власності бібліотекаря. Ремонт робили спільними силами.

Працівник   бібліотеки-музею   Наталія   Володимирівна намагається задовольнити запити краян. Обирає найрізноманітніші за формою і масштабами заходи. Усвідомлюючи, що час швидко змінюється, вносить корективи, які необхідно враховувати в процесі обслуговування користувачів. До бібліотеки сьогодні читач приходить з новим світоглядом, світосприйняттям, освічений, ерудований, вимогливий. Це змушує шукати нові підходи в обслуговуванні, розширювати сферу впливу, зміцнювати творчі зв’язки із зацікавленими установами і організаціями.

Село Старий Мартинів

Село  розташоване на лівому рівнинному березі Дністра, за 18 км. від районного центру. Перша письмова згадка про село датується 1402 роком. Назва населеного пункту складається із двох частин, які утворилися на різних відтинках  історії. Пізніше, в результаті отримання однією з його частин міського статусу, воно розділилося на два окремі пункти.  Містечко щойно зведених будівель отримало назву Новий Мартинів, а передмістя зі старими спорудами сільського типу стали іменувати Старим Мартиновим.

Храмом духовності, місцем збереження книжкових скарбів, осередком спілкування є сільська бібліотека-філія. Очолює філію Гензіровська Галина Іванівна, яка любить свою професію,  своїх читачів. Вона постійно працює над собою, завжди шукає щось нове, цікаве. Популярності бібліотеки додає тісний зв’язок з клубом, школою, сільською Радою, громадськими організаціями села.

Користувачами бібліотеки є 350 жителів села. Фонд книгозбірні, розкритий через книжкові виставки і тематичні полиці, є універсальним за своїм складом і нараховує 8200 одиниць. Працівник бібліотеки докладає чимало зусиль для реклами книги, бібліотеки, створено інформаційні зони, кутки читача.

Літературні вечори, вікторини, вечори, години поезій, вечори  історичних   портретів,   години  краєзнавства  та народознавства –  це далеко неповний перелік заходів, що організовує бібліотека для своїх читачів. Масові заходи, які проводить бібліотекар в стінах книжкового храму, завжди проходять змістовно і цікаво. Яскравим підтвердженням роботи бібліотеки став проведений кущовий семінар з питань екології, де учасники мали можливість ознайомитись з роботою бібліотеки-філії, а також переглянули літературно-музичну композицію  «Наша земля – колиска життя».                

Село Дитятин

Село Дитятин знаходиться на кордоні з Тернопільською областю. Є декілька версій щодо назви села. Але згідно з легендою, після татарського нападу на село з усіх його жителів уціліла тільки одна дитина, яку мати кинула “за тин”. Звідси і походить назва Дитятин – дитя, кинуте за тин. Перша письмова згадка про село датується 1421 роком . У селі проживає 495 осіб, які виросли і народилися тут, і ті, кому долею призначено жити і працювати на цій землі. У селі діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, медпункт, Народний дім та бібліотека, в якій працює Білас Любов Євгенівна – бібліотекар за покликанням, за велінням душі. Залюбки відвідують дитятинці літературно-музичні вечори, години духовності, народознавства, диспути та інші заходи, які проводить бібліотека. Тут створено квіткові композиції, представлено вишивки, подарункові видання. Тут створено затишок естетичної насолоди і відпочинку, відчуття комфортності бібліотечного середовища, бажання вдихнути запах століть, ознайомитись з актуальними книжковими виставками .новинками літератури. Всю свою роботу бібліотека здійснює у тісній співпраці з сільською Радою, Народним домом, школою.

Бібліотекаря Любов Євгенівну в селі знають усі. Для кожного в неї знайдеться добре слово, корисна порада, вона добра і чуйна людина.

Село Різдв’яни

Храмом духовності, місцем збереження книжкових скарбів, осередком культури є сільська бібліотека-філія с. Різдв’яни. Бібліотека на селі – чи не єдине місце, де кожен житель може реалізувати своє конституційне право на вільний, рівноправний доступ до найрізно­манітнішої інформації, отримати можливість для безперервної освіти, для гармонійного розвитку своєї особистості. Очолює книгозбірню Надія Володимирівна Шафран. Культура – це її покликання, а її талант – це дар божий.

Сьогодні можна стверджувати, що бібліотека є носієм ідей культурної інтеграції з різноплановими функціями: інформаційна, освітня, просвітницька, виховна, рекреаційна.Читачам приємно відвідувати її, адже тут панує дружня атмосфера, все чітко налагоджено, на своєму місці і, водночас, просто, доступно, красиво і зручно. Адже працює в бібліотеці людина виняткової працьовитості, творчого пошуку, високого професіоналізму, яка вкладає душу в улюблену справу. А якщо є така відданість обраному фаху, є любов до відвідувачів, то бібліотека перетворюється в рідний дім, де проходить життя де щодня готуються до зустрічі дорогих гостей-читачів.

Бібліотека має певні напрацювання в організації сімейного дозвілля. Організовано відкритий доступ до тематичного стелажа, присвяченого проблемам родинного виховання. До послуг читачів не лише пізнавальні книги для сімейного читання, видання з питань виховання дітей, але і художні твори, які розповідають про відносини між людьми, створення сімейного затишку, дотримання сімейних традицій, загальновідомих цінностей, вирішення щоденних проблем .

Питання розвитку бібліотек ЦБС відслідковує методичний центр – центральна районна бібліотека, працівники якої в постійних пошуках нового, прогресивного в організації обслуговування краян книгою.

 

Використання інформаційно-комунікативних технологій

у методичній діяльності, адресність у використанні Інтернету

 

                                              Кушнірчук Н. П., методист

                                                       методико-бібліографічного відділу

                                                        Долинської ЦБС

 

Сучасні інформаційні технології у бібліотечній практиці – реалії сьогодення. Комп’ютеризація, забезпечення вільного доступу до мережі Інтернет надає можливості користувачам незалежно від місця проживання мати однаковий доступ до інформації для освіти, культурного збагачення, фахової діяльності, самовдосконалення. Сьогодні бібліотеку відвідують не тільки для того, щоб отримати книгу та періодичні видання, а найчастіше – для отримання оперативної інформації.

Суттєві зміни відбулися і в роботі Долинської ЦБС, яка обслуговує 43 бібліотеки-філії, 6 з яких мають доступ до мережі Інтернет. У 2004 р. Долинська центральна бібліотека взяла участь у проекті LEAP-IV «Інтернет для читачів публічних бібліотек», оголошеному посольством США в Україні, ввійшла в число переможців та отримала грант на організацію безкоштовного доступу до Всесвітньої мережі. Особливістю проекту стало створення розгалуженого Інтернет-центру у центральній бібліотеці та її філії у с-щі Вигода, надання Інтернет-послуг з комфортними умовами людям з особливими потребами (обмежені фізичні можливості). Доступ до Інтернету мають відділи ЦРБ, оскільки всі комп’ютери об’єднані у локальну мережу.

У серпні 2006 р. комп’ютери і мережа Інтернет появились у с. Лолин – першій сільській бібліотеці-філії Івано-Франківської області, у травні 2007 р. до неї приєдналась бібліотека-філія с. Княжолука.

До послуг користувачів в наших Інтернет-центрах 13 робочих станцій, які надають можливість:

- отримати безкоштовний доступ до світових інформаційних ресурсів;

-       одержати необхідну нформацію з будь-якого питання, використовуючи пошукові системи, списки кращих Інтернет-сайтів, вебліографічні покажчики з актуальних тем;

-       роздрукувати потрібну інформацію;

-       оволодіти навичками роботи в мережі Інтернет (групове та індивідуальне навчання);

-       стати учасниками Інтернет-заходів;

-       використати можливості електронної пошти та інших засобів спілкування в мережі Інтернет;

Електронні інформаційні ресурси використовуються у проведенні різноманітних заходів: форуми, чати, блоги, електронні дошки оголошень, інтернет-пейджер, IGQ (неголосове спілкування), скайп (з використанням веб-камери).

Для працівників ЦБС організовуються цикл бліц-тренінгів «Інтернет-технології та їх роль в обслуговуванні користувачів», презентація бібліотеки-філії с. В. Тур’я, постійно діючий курс підвищення кваліфікації «Комп’ютерна компетентність», для користувачів – огляд Інтернет-ресурсів, одноденні заняття у вигляді бліц-тренінгів, віртуальні екскурсії, індивідуальні консультації.

Для того, щоб допомогти пересічному користувачеві не загубитись у «всесвітній павутині», працівниками  бібліотек було підготовлено покажчики сайтів:

-       «Влада на сайтах Інтернет»;

-       «Електронні бібліотеки – це цікаво»;

-       «Інтернет-ресурси, що заслуговують уваги»;

-       «Для душі, відпочинку і добробуту»;

-       «Жінка та гендерні проблеми XXI ст».

Однією з ознак сучасної бібліотеки є використання технологій Веб 2.0 – це веб-сторінки з динамічними даними, які, на відміну від статистичних веб-сторінок 1.0, можуть бути створені чи замінені користувачами. Найбільш запитувані з них:

-       Блог – щоденник подій, веб-сайт, головний зміст якого – записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються;

-       Вікіпедія – відкрита багатотомна електронна енциклопедія, що створюється і редагується користувачами;

-       Соціальні мережі – структура, що базується на людських зв’язках, взаємних інтересах;

-       Аудіо та відео бібліотеки нового формату.

Наступний крок на шляху ефективного використання Інтернет-можливостей – пошук шляхів удосконалення послуг провайдера, створення електронних баз даних та автоматизація бібліотечних процесів, пошук новітніх технологій в інформаційному дозвіллєвому обслуговуванні користувачів з функціональними обмеженнями, проектна та фандрейзингова діяльність.

 

 

 

Напрями та форми методичного впливу на підвищення

 іміджу бібліотек в сучасних умовах

 

                                                  Дидич О. М., завідувачка

                                        методичного відділу

                                          Богородчанської ЦРБ

 

Методичний центр постійно спрямовує свою діяльність на поширення кращого досвіду бібліотек області, України у сільських бібліотеках-філіях. Систематично проводимо експертно-діагностичний аналіз діяльності бібліотек ЦБС, впроваджуємо активні форми підвищення кваліфікації: семінари, наради, практикуми, стажування, конкурси професійної майстерності «Сучасна українська література», «Книга і виховання читача в сім’ї», «Бібліотечне обслуговування читачів в контексті сучасних реалій», «Сільська бібліотека: шляхи підвищення іміджу», «Масова робота: вимоги, традиції, інновації» та інші.

Світ так швидко змінюється і ставить перед нами нові вимоги, а ми, бібліотекарі, змушені постійно навчатися, удосконалювати свої професійні знання. Зміни, які відбуваються, потребують нових підходів до роботи бібліотечних закладів в умовах розвитку громадянського суспільства. Працівники методичного відділу зосереджують свою увагу на тому, щоб сільські бібліотеки-філіали стали сучасними.

Працівники методичного центру докладають зусиль аби всі бібліотеки ЦБС стали привабливими, затишними, а користувачі відчували комфорт.

Бібліотечний працівник сьогодні повинен бути ініціативним, володіти ентузіазмом, високим професіоналізмом, комунікативними навичкам в роботі. Кожна сільська філія намагається створити для населення максимально-комфортне середовище, аби бібліотека стала відкритим домом для всіх тих, кому потрібна книга.

Були розроблені методичні рекомендації та поради до відзначення знаменних дат: «Маю тільки небо над собою, маю тільки душу при собі» (до 80-річчя Л.Костенко), «Повстанська муза Марка Боєслава» (до 100-річчя від дня народження), «Юрій Андрухович: нова доба прагне нового слова», «Європейський союз – крок назустріч».

Практикуємо Дні творчої ініціативи. Працівники центральної районної бібліотеки готують реферати, в яких включають свої спостереження, упущення в роботі з користувачами, вносять нові ідеї та пропозиції. Ці матеріали аналізуємо, узагальнюємо з послідуючим відображенням  у планах на наступний рік.

Бібліотеки не обмежуються традиційними формами роботи, а шукають нові шляхи популяризації бібліотечних ресурсів. Проводять нетрадиційні форми бібліотечного обслуговування: літературне лото, диліжанс, літературний колаж, турнір ерудитів та інші.

Більшість бібліотек ЦБС вважають основною формою популяризації книг бібліотечні виставки, перегляди літератури, інформаційні огляди, оскільки це є найбільш ефективними методами інформування. Користувачі мають можливість вчасно дізнатися про зміст бібліотечного фонду, нові надходження, ознайомитись з рекламою нових видань. У повсякденній роботі практикуємо виставки-презентації «Мистецька палітра Богородчанщини», виставки-кросворди «Свято українського гумору», виставки-календарі, які допомагають краще розкрити книжковий фонд, популяризувати українські  видання та твори світової літератури.

Бібліотеки району брали активну участь у акціях «Мистецтво одного села», «Рушник єдності». Це дало можливість виявити творчих людей сіл, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва. Ці документи зберігаються в бібліотеках у фотоальбомах. З майстрами проводяться зустрічі, уроки народознавства і краєзнавства. Нещодавно в ЦРБ відбулася презентація книги Василя Бабія «Покутський трисвіт». До 135-річчя відомого українського художника Модеста Сосенка Порогівська бібліотека провела засідання за круглим столом «Його знає цілий світ. А що знаємо про нього ми?» Завідуюча бібліотекою підготувала і випустила інформаційну довідку «Спадщина Модеста Сосенка».

 Заслуговує позитивної оцінки робота книгозбірень сіл Космач, Жураки, Яблунька, Пороги.

При відділі культури і туризму РДА діє інформаційно-туристичний центр „Працюємо спільно”. Бібліотеки видають рекламну продукцію з краєзнавчого туризму «Запрошуємо у Маняву», «Природниче фото села Старуня», «Еко-туризм у Карпатах».

Бібліотеки проводять соціологічні дослідження «Сучасний читач: запити і уподобання», «Бібліотечний комфорт: розкіш чи веління часу?» та інші. Такі дослідження дають можливість бібліотечним працівникам краще визначати запити користувачів, оновлювати форми масових послуг, вносити новизну, працювати у ритмі сьогодення

Бібліотеки ЦБС співпрацюють  із засобами масової інформації. Робота книгозбірень систематично висвітлюється на сторінках газети «Слово народу».

Бібліотеки району налаштовані на творчу, плідну роботу. У тісній співпраці з владними, освітніми, просвітницькими закладами, громадськими організаціями, продовжуватимуть удосконалюватись, модернізуватись, бути актуальними і необхідними місцевій громаді. Це сприятиме популяризації діяльності бібліотек Богородчанського району, підвищенні іміджу.

 

 

 

 

Фахове  навчання як система формування професіоналізму і компетентності кадрового потенціалу

 

                                                        Остап’як М. Й., завідувачка

                                          методичного відділу

                                                  Івано-Франківської ЦБС

 

Сьогодні бібліотека потребує підтвердження своєї важливості та необхідності суспільно-культурного існування: Ключова фігура – бібліотекар – мусить постійно вчитися, щоб іти в ногу із змінами. А в цьому йому повинен допомогти методист, він же менеджер, маркетолог, консультант, порадник. Завдання методиста – підвищити рівень бібліотечного професіоналізму, допомогти кожному працівникові розкрити свої творчі здібності.

Розробляючи систему підвищення кваліфікації працівників, намагаємось, щоб навчання було диференційованим, задовільняло потреби всіх ланок бібліотечного персоналу, мало елементи аналізу, будувалося на інноваційному бібліотечному досвіді.

          Постійне ознайомлення з новими матеріалами бібліотечної справи, проведення виробничих нарад, організація стажування новопризначених працівників, проведення семінарів, майстер-класів, презентацій бібліотек – головне кредо навчання.

Традиційно упродовж року проводимо дві наради: з планування в листопаді, звітності – в січні. На нараді з планування окреслюємо основні завдання на наступний рік, планові показники, знаменні та пам’ятні дати, краєзнавчі матеріали, рекомендації із впровадження нових форм і методів роботи.

На січневій нараді підводимо підсумки, ділимося досвідом роботи, відзначаємо кращих, нагороджуємо преміями, грамотами, записами в трудову книжку.

Обов’язковим є стажування з новопризначеними працівниками. Його особливістю є те, що працівник знайомиться з структурою ЦБ, її підрозділами, посадовими інструкціями працівників.

Ефективною формою фахового навчання є семінари, на які виносилися такі теми:

- Пріоритетні напрямки діяльності публічної бібліотеки в умовах комп’ютеризації;

-   Бібліотека – центр інформаційно-бібліографічної роботи,

-   Публічна бібліотека як центр сімейного читання

- Робота з громадянами з обмеженими фізичними можливостями або з особливими потребами.

Заслуховуємо питання з даної тематики на раді при директорі або на виробничій нараді. В плани семінарів включаємо виступи спеціалістів з обласних бібліотек, проводимо круглі столи, майстер-класи, тренінги, обмін досвідом, ділові ігри, елементи аналізу, домашні завдання.

Цього року ми запровадили в практику проведення майстер-класів з інноваційних форм популяризації літератури. Майстер-клас – це справжнє свято книги, використання найрізноманітніших форм, поєднання різних елементів масової роботи, залучення нових партнерів до бібліотеки: книжкові виставки, перегляди, вікторини, тестування, підготовка сценарію, підключення до участі учнів, молоді. При можливості використовуємо музичний супровід, запрошуємо гостей. Після закінчення – обов’язковий аналіз, обговорення, відгуки і рекомендації на майбутнє. Результати майстер-класу відображені у бібліотечному портфоліо.

З практику роботи нашої системи впроваджено таку форму роботи як День відкритих дверей. Така форма стимулює колектив бібліотеки до творчої праці, пошуку. Методичним відділом ЦБ було розроблено матеріали з організації та проведення “Днів відкритих дверей”" в ЦБ, бібліотеці-філії, запропоновані теми для масових заходів. Наголос робився на пошуку нетрадиційних форм поповнення бібліотечного фонду, співпрацю з партнерами.

На завершення – підведення підсумків, враження від побаченого, запитання. Для присутніх аналіз робили методисти. Директор ЦБС, заступник директора, головний спеціаліст управління культури ділилися враженнями. Всі матеріали узагальнено, вміщено у альбомі з фотографіями, який знаходиться в методичному відділі.

Підготовка і проведення «Днів відкритих дверей» сприяла активізації роботи бібліотек. Це свого роду взаємоперевірка, обмін досвідом, аналіз в цілому і з окремих питань. Всі учасники мали можливість конкретно ознайомитись з діяльністю кожної бібліотеки, поспілкуватися, подискутувати.

Вирішили:

• Рекомендувати розпочати збір матеріалів з історії бібліотек;
• Продовжувати пошук нетрадиційних шляхів комплектування через депутатський корпус, спонсорів, меценатів, участь в акції «Подаруй бібліотеці книгу»;
• Широко висвітлювати діяльність бібліотек в ЗМІ;
• Постійно працювати над підвищенням іміджу бібліотеки, як культурного, так й інформаційного центру громадянського суспільства.

В бібліотеці-філії №7 демонструвався творчий портрет бібліотекаря Марії Федоряк, яка проводить цікаві зустрічі з поетами, письменниками. Майстерно складений сценарій, живе спілкування з авторами, презентація їхніх творів, діалоги з читачами, запитання, цікаві відповіді, читання поезії – все це вдало поєднує бібліотекар I-ої категорії Марія Федоряк. Такі зустрічі були організовані з письменником і публіцистом із Закарпаття Мирославом Дочинцем, поетесами Галиною Турелик та Ольгою Слоньовською.

В рамках творчої лабораторії у всіх бібліотеках системи пройшли показові масові заходи, матеріали яких видруковані у збірнику обласної наукової бібліотеки ім. І. Франка „Матеріали на допомогу бібліотекам у проведенні культурно-просвітницьких заходів”.

Показовий масовий захід передбачає розгорнуту консультацію та проведення масового дійства з подальшим методичним аналізом теми. В обговоренні беруть участь всі присутні працівники бібліотек ЦБС.

Щорічно методичний відділ разом з краєзнавчим розробляє два загальносистемні дні краєзнавства, які надсилаємо в бібліотеки-філії.  

ЦБ як методичний центр робить все для того, аби всі категорії бібліотечних працівників постійно працювали над підвищенням свого фахового та професійного рівня. Набуті знання працівники бібліотек використовувують і впроваджують в практику роботи. Адже кожна бібліотека має свій стиль, творче  кредо, авторитет у читачів, здобутий високим професіоналізмом.

 

 

 

 

Роль методичної служби в співпраці з туристичними установами

 

                                               Николайчук М. М., завідувачка

                                              організаційно-методичним відділом

                                              Коломийської ЦРБ

 

Коломийщина – своєрідний куточок нашої неосяжної України, який поєднав у собі Покуття і Гуцульщину. Сьогодення вимагає забезпечення туристичної привабливості регіону. Для цього на теренах нашого району функціонують декілька закладів туристичної інфраструктури. Це, зокрема, готель «Монарх» в с. Корнич, два готельно-ресторанних комплекси – «Край неба» в с.Черемхів, й «Вербіж» в с. Верхній Вербіж, а також садиба «Княжий град» у с. Княждвір. На Коломийщині туристи мають можливість зупинитися у приватному пансіонаті Старжинських, що в селищі Печеніжин, або ж у зелених садибах у селах Слобода, Марківка, Сопів, Спас, Рунгури. До цього переліку також входить дитячий оздоровчий табір «Прикарпатські зорі», що в с. Слобода.

Чи має зелений туризм на Коломийщині перспективи для подальшого розвитку? Безумовно має, адже це порівняно новий вид відпочинку у сільській місцевості, який однак швидко розвивається. У районі діє комплексна програми розвитку туризму на 2002-2010 роки. Працівники підрозділів центральної районної бібліотеки та відділу культури і туризму РДА регулярно проводять виїзні семінари на базі вже діючих садиб, а також у селах, які є перспективними в плані розвитку зеленого туризму. Так, впродовж 2010 року, спільно з краєзнавчим відділом центральної районної бібліотеки, методичним центром проведено семінари з питань організації зелених садиб в селах Спас, Марківка, Пилипи,  Іванівці. На таких семінарах власники садиб мають можливість обмінятися досвідом, а ті, хто лише планує влитися в туристичну галузь, може ближче ознайомитися зі специфікою цієї роботи.

Силами структурних підрозділів ЦРБ та відділу культури і туризму РДА видано туристично-краєзнавчий календар «Коломийщина 2010», у стадії завершення – календар на 2011 рік. Ведеться робота із видання книги «Автентичні страви карпатської кухні» до фестивалю «Смачний Спас». В рамках міжнародного проекту «Велокраїна» розроблено та ознаковано 7 веломаршрутів різного рівня складності, підготовлено матеріали до видання путівника за підсумками проекту.

У садибі «Княжий град» (с. Княждвір) відбувся майстер-клас в рамках створення великого карпатського бренду екологічної сировини, де взяли участь спеціаліст з питань туризму Микола Кавацюк та завідувачка краєзнавчого відділу ЦРБ Наталія Тарновецька.

Нещодавно в читальному залі центральної районної бібліотеки відбулося засідання круглого столу «Маршрут доброти Івано-Франківщиною» за сприяння канадського фонду підтримки місцевих ініціатив. Проект впроваджується під патронатом Національної асамблеї інвалідів України. Завдання проекту – поліпшення ставлення працівників туристичної галузі до туристів з особливими потребами. У засіданні круглого столу взяли участь Микола Євчук, представник товариства молодих інвалідів «Братерство», Наталія Близнюк, начальник відділу розвитку туристичної індустрії управління туризму головного управління з питань туризму і євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій ОДА, представники Коломийської райдержадміністрації, ЗМІ.

Здійснюється робота по рекламуванню туристичного продукту району на всеукраїнському та міжнародних ринках. Так, керівник пансіонату «Княжий град» Любов Білоскурська та працівники цього закладу брали участь у низці туристичних виставок-ярмарок, що проводились у м. Києві, Львові, Ужгороді, Одесі.

Спільно з відділом внутрішньої політики РДА створена веб-сторінка, де представлена інформація про заклади зеленого туризму на території району. В перспективі – відкриття зелених садиб в селах Мишин та Ковалівка, адже вони мають мальовничу природу, славляться талановити майстрами декоративно-ужиткового мистецтва й збереженням народних звичаїв і традицій, отже є потенційно привабливими для туриста.

 

Коментарі виключені.