МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ БІБЛІОТЕК ОБЛАСТІ на 2025 рік
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ БІБЛІОТЕК ОБЛАСТІ на 2025 рік
«Хто полюбить книгу, той далеко піде у своєму розвитку. Книга рятує душу від здерев’яніння»
Т. Шевченко
Шановні колеги, повномасштабне вторгнення стало важким випробуванням для нашої країни, ми всі переживаємо надскладні часи. Адже наш ворог безжально нищить нашу рідну землю, нашу багатовікову й багатогранну українську культуру, вбиває наших дітей, руйнує наші міста й домівки. На сході гине кращий цвіт нашої нації.
Проте бібліотеки з перших днів вторгнення, використовуючи свої знання, вміння, навички, стали відкритими майданчиками та центрами своєї громади, допомагаючи внутрішньо переселеним особам, нашим захисникам та цивільному населенню.
Книгозбірні Івано-Франківщини працюють згідно з пріоритетами, визначеними державою у військовий час. Бібліотекарі наполегливі у своїй діяльності щодо реалізації Указу Президента України «Про цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», «Стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року», Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Стратегії розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія», а також інших державних документів. Реалізація втілення глобальних цілей сталого розвитку України відбувається у період військової агресії проти нашої держави, тому головним завданням бібліотек було невіддільність від державних завдань досягнення Перемоги та Миру.
Бібліотека завжди була і залишається центром збереження і розвитку національної культури, патріотичного виховання особистості. Патріотизм поєднує в собі любов до України, до свого народу, готовність до їх захисту, гордість за її минуле і сьогодення, утвердження в свідомості об’єктивної оцінки ролі українського війська в українській історії.
Діяльність науково-методичного відділу обласної книгозбірні як науково-дослідного, методичного і координаційного центру зосереджена на питаннях удосконалення управління бібліотечною справою в регіоні, вирішенні організаційних проблем функціонування публічних бібліотек, забезпеченні стратегії їх подальшого розвитку, організації бібліотечної діяльності в територіальних громадах.
Публічні бібліотеки Івано-Франківщини проявили себе активними і необхідними закладами культурно-просвітницького життя громади, трансформуючи свої послуги відповідно до потреб мешканців, впроваджуючи в свою діяльність різноманітні інновації, щоб іти в ногу з часом, професійно рости та розвиватися.
Рекомендації Міністерства культури та інформаційної
політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів
у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України
Відповідно до Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” (від 27.01.1995 № 32/95-ВР України):
Бібліотека є інформаційним, культурним, освітнім закладом (установою, організацією) або структурним підрозділом, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.
Частиною другою статті 4 Закону визначено, що держава координує діяльність бібліотек усіх форм власності, регулює діяльність бібліотек, що є в державній і комунальній власності.
Бібліотечні ресурси – упорядковані бібліотечні фонди документів на різних носіях інформації, бази даних, мережні інформаційні ресурси, довідково-пошуковий апарат, матеріально-технічні засоби опрацювання, зберігання та передачі інформації.
Відповідно до статті 11 Закону бібліотеки України є складовою частиною інформаційної системи держави, а бібліотечні ресурси – складовою частиною інформаційних ресурсів держави.
Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 685/2021 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року “Про Стратегію інформаційної безпеки” та затверджено Стратегію інформаційної безпеки.
Стратегією визначено, що основними напрямами забезпечення інформаційної безпеки України є стійкість та взаємодія, для досягнення яких необхідним є виконання певних стратегічних цілей та завдань. Зокрема, досягнення стратегічної цілі
1. “Розвиток інформаційного суспільства та підвищення рівня культури діалогу” здійснюватиметься шляхом виконання завдань, одним з яких є стимулювання інновацій та забезпечення всебічного розвитку й захисту національної інформаційної інфраструктури, зокрема її телекомунікаційної складової, як сукупності різноманітних інформаційних (автоматизованих) систем, інформаційних ресурсів, телекомунікаційних (електронних комунікаційних) мереж, засобів комунікацій і управління інформаційними потоками, а також організаційно-технічних структур, механізмів, що забезпечують їх функціонування.
2. Варто зазначити, що згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Бібліотечні ресурси, як складова інформаційних ресурсів держави, потребують особливої уваги, а також розвитку і захисту, зокрема і від поширення ворожих інформаційних впливів.
З огляду на це вважаємо, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України актуалізація бібліотечних фондів є необхідною та, водночас, має відбуватися виважено, з урахуванням виду бібліотеки, із застосуванням індивідуального підходу до кожного документа, який зберігається в її фонді.
У процесі актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України у складі бібліотечних фондів рекомендовано не залишати видання:
1) зміст яких порушує вимоги частини третьої статті 2 Закону України «Про захист суспільної моралі», а саме: які пропагують війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України; які містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; які глорифікують осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, представників збройних формувань російської федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також представників окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі військові люди»;
2) внесені до Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, що ведеться Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та оприлюднюється на його офіційному вебсайті за посиланням: https://cutt.ly/CHD24vq ;
3) внесені до Переліку видавничої продукції держави-агресора, на ввезення якої надано відмови у видачі дозволів на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо у зв’язку з невідповідністю видань Критеріям оцінки видавничої продукції, що ведеться Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та оприлюднюється на його офіційному вебсайті за посиланням: https://cutt.ly/IHD9wm3 ;
4) автора (одного з авторів), яких внесено до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, що ведеться Міністерством культури та інформаційної політики України та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті за посиланням: https://cutt.ly/SHD9ogQ ;
5) до видавців або авторів яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до рішень Ради національної безпеки і оборони України, прийнятих згідно з Законом України «Про санкції» та уведених в дію відповідними Указами Президента України, зокрема видавництв Эксмо, АСТ, Центрполиграф, Издательский дом «Питер», Яуза, Яуза-пресс, Вече, Алгоритм, Книжный мир (позиції 20-28 додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 19 березня 2019 року № 82/2019);
6) автори яких публічно підтримали агресію російської федерації проти України, інформація про що міститься у відкритому доступі в мережі Інтернет.
Зважаючи на особливий статус та призначення національних, державних та центральних (обласних універсальних наукових) бібліотек, у разі зберігання у їх фондах вищезазначених документів, такі бібліотеки не повинні популяризувати та представляти їх у відкритому доступі читачам.
Також не рекомендується зберігати в бібліотечних фондах фізично зношені та морально застарілі видання, зокрема періоду СРСР, за виключенням окремих документів, що становлять ядро бібліотечного фонду (зокрема, видання краєзнавчого характеру, книжкові пам’ятки тощо).
Варто звернути увагу, що відповідно до статті 19 Закону бібліотеки, незалежно від форм власності, не мають права вилучати та реалізовувати документи, віднесені до цінних і рідкісних видань, унікальних документальних пам’яток, крім випадків, передбачених законодавством.
Списання документів з бібліотечних фондів здійснюється відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами у сфері бухгалтерського обліку.
Процедура списання документів з фондів бібліотек державної власності визначена Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року № 1314 (із наступними змінами).
Механізм списання документів з фондів бібліотек комунальної власності визначається відповідними органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Документальне оформлення списання документів із фондів бібліотек державної і комунальної власності здійснюється відповідно до Порядку складання типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 вересня 2016 року № 818 (із наступними змінами), а також Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку для суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 11 (із наступними змінами).
Інформація про списані видання (бібліографічні записи) вилучається з карткових та електронних каталогів.
Рекомендовано вести окремий службовий облік документів, списаних у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України, з метою подальшого врахування при поповненні бібліотечних фондів за рахунок відповідних бюджетних програм.
Також вважаємо, що слід припинити поповнення бібліотечних фондів виданнями, що мають походження або виготовлені та/або ввезені з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України відповідно до статті 28 Закону України «Про видавничу справу».
Пропонуємо звернути увагу на:
1. Безбар’єрність – нова стратегія розвитку бібліотек»
Безбар’єрність – одна з основних засад функціонування публічних бібліотек. Тому вони є важливими суб’єктами і водночас об’єктами реалізації державної політики зі створення безбар’єрного простору.
В українському законодавстві термін «інклюзія» доволі поширений, він закріплений у декількох законодавчих актах.
Саме такий підхід закріплено в Національній стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 14.04.2021 р. № 366-р, яка є доступною за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/366-2021-%D1%80#Text.
Метою реалізації Стратегії є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.
Люди з особливими потребами є повноцінними членами нашого суспільства і потребують постійної уваги до своїх проблем. І це не лише люди з інвалідністю. До цієї категорії громадян також належать особи похилого віку, вагітні жінки, особи з дитячими колясками та ті, хто мають тимчасові проблеми зі здоров’ям.
Створення безбар’єрного середовища, в т. ч. для неформальної освіти як складової безперервного навчання для маломобільних груп мешканців ТГ дасть можливість повною мірою користуватися всіма правами та основоположними свободами, що є надзвичайно необхідним.
Роблячи свій вагомий внесок у реалізацію Стратегії бібліотекарі сприяють побудові більш справедливого, гуманного та життєздатного суспільства:
• забезпечення доступу до широкого спектра інформації та ідей, вільних від цензури, підтримка формальної та неформальної освіти на всіх її рівнях, а також навчання протягом усього життя, що дає змогу людям на всіх етапах безперервно, добровільно та самостійно прагнути до знань;
• надання можливостей для особистісного творчого розвитку і розвитку уяви, творчості, допитливості та емпатії;
• формування та закріплення звички до читання у дітей від народження до повноліття;
• ініціювання, надання підтримки та забезпечення участі в заходах та програмах з підвищення грамотності для розвитку навичок читання та письма, а також сприяння розвитку навичок медійної та інформаційної грамотності, цифрової грамотності для всіх людей у будь-якому віці з метою формування поінформованого, демократичного суспільства;
• надання послуг місцевим громадам як безпосередньо, так і дистанційно за допомогою цифрових технологій, що забезпечують доступ до інформації, фондів та програм, за кожної необхідності;
• забезпечення доступу місцевих жителів до всіх видів інформації та можливостей організації життєдіяльності громади на знак визнання ролі бібліотеки як осередку суспільного життя;
• надання громадам доступу до наукових знань, результатів досліджень та інформації про здоров’я, що можуть вплинути на життя членів цих спільнот, а також надання можливості долучення до наукового прогресу;
• надання місцевим підприємствам, асоціаціям та зацікавленим групам інформаційних послуг, які відповідають їхнім інтересам;
• збереження та доступ до місцевої і краєзнавчої інформації та знань, спадщини місцевого населення і корінних народів (разом з вивченням усних традицій), забезпечуючи середовище, в якому місцева громада може відігравати активну роль у визначенні матеріалів, що підлягають фіксації, збереженню та спільному використанню відповідно до побажань членів спільноти;
• розвиток міжкультурного діалогу та надання підтримки культурному розмаїттю;
• сприяння збереженню форм культурного самовираження і спадщини, повноцінному доступу до них, захопленню мистецтвом, відкритому доступу до наукових знань, досліджень та інновацій, виражених у традиційних засобах масової інформації, а також переведених у цифровий формат.
2. удосконалення та розвиток національно-патріотичного виховання
Кабінет Міністрів України затвердив першу в Україні державну цільову соціальну програму національно-патріотичного виховання на період до 2025 року (30.06.2021). Програма передбачає:
– підвищення ролі української мови як національної цінності;
– подолання посттоталітарних деструктивних наслідків у свідомості населення України;
– запобігання проявів ксенофобії, расової дискримінації;
– залучення жителів тимчасово окупованих територій до участі у проєктах національно-патріотичного виховання;
– формування оборонної свідомості громадян;
– формування розуміння і підтримки державної політики щодо євроатлантичної інтеграції.
З метою патріотичного виховання, що передбачає формування громадянина-патріота, спрямованого на розуміння та усвідомлення української незалежної держави, готовності до захисту своєї Вітчизни, сприянню розбудові незалежної держави бібліотеки повинні організовувати тематичні книжкові виставки, інформаційні години, години пам’яті, години державності, диспути, обговорення книг історичної тематики, літературно-мистецькі вітальні, творчі зустрічі та ін.
3. сприяти поширенню української мови у всіх сферах життя
Розпорядження від 17 липня 2019 р. № 596-р про схвалення Стратегії популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова – успішна держава».
Реалізація Стратегії здійснюватиметься у три етапи.
На першому етапі (2019—2020 роки) пріоритетним напрямом є вивчення поточного стану сфери застосування державної мови.
На другому етапі (2021—2025 роки) пріоритетним напрямом стане збільшення комунікативного і демографічного потенціалу української мови, формування цілісного україномовного інформаційно-культурного простору.
На третьому етапі (2026—2030 роки) пріоритетним напрямом реалізації Стратегії буде підвищення загальної мовної культури населення.
Протягом усіх етапів реалізації Стратегії проводитимуться інформаційно-роз’яснювальні кампанії серед населення щодо важливості використання української мови в повсякденному житті, публічній та приватній сферах, актуальності її вивчення та використання, а також виконуватимуться завдання, спрямовані на зміцнення української ідентичності серед українців, які проживають за межами України.
Реалізація Стратегії сприятиме зміцненню та утвердженню української мови у всіх сферах суспільного життя, формуванню україномовного середовища на всій території України та створенню умов для задоволення мовних потреб українців за кордоном.
Розпочався новий етап (від 16.07.2021) втілення норм Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (за № 2704-VIII, від 25 квітня 2019 року), який забезпечує збільшення присутності державної мови в публічному просторі та зміцнення її статусу як державної. Різні заходи та події мають відбуватися державною мовою.
Рекомендуємо активно проводити тематичні соціокультурні заходи, використовуючи різноманітні форми, відводячи особливе місце історичним екскурсам, мандрівкам, урокам історії, конкурсам, діалогам, зустрічам, вікторинам, конференціям, акціям, присвяченим українській державності, національній символіці, рідній мові, культурі, традиціям. В пріоритеті мають бути активні форми, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення й базуються на принципі багатосторонньої взаємодії. До них належать різноманітні види дискусій, ситуаційно-рольові ігри, ігри-драматизації, «мозкові атаки», інтелектуальні аукціони, методи аналізу проблемної ситуації.
4. модернізація бібліотек у сучасні та зручні простори
Сприяти перетворенню бібліотек у сучасні простори, які надихають ззовні і зсередини, сприяють навчанню впродовж життя, дозволяють зустрітися з друзями та змістовно відпочити, долучають до соціальної взаємодії.
За останні двадцять років світ кардинально змінився. Змінилися інтереси людей, підходи до пошуку інформації, формати її подачі та сприйняття. Сьогодні в суспільстві великий запит на інноваційність. Бібліотеки не можуть залишатися осторонь сучасних трендів. Саме тому був запущений проєкт «Чотири простори бібліотеки: інноваційна модель діяльності». Такий формат книгозбірні буде цікавим для всіх мешканців громади, а самі бібліотеки стануть для них платформою для реалізації творчого потенціалу та отримання знань і навичок, які допоможуть у житті.
5. підвищувати професійний рівень, який дозволить бібліотекарям діяти більш творчо та креативно, згідно до вимог часу
Контекст роботи бібліотекаря за останній час дуже змінився. Пандемія, карантинні обмеження, робота бібліотек в умовах воєнного стану, заставили вийти за межі власного комфорту, своїх компетенцій і знань, за межі професійних звичок і традицій, звичних каналів комунікації з своїми читачами. І в майбутньому маємо бути готові до подібних чи інших нововведень. Бібліотекарі мають подбати про те, щоб створити для своїх користувачів нешкідливі умови для їх здоров`я.
Бібліотекарі мають стати громадськими активістами або тісно співпрацювати з ними, щоб реалізовувати цікаві, корисні та дієві ініціативи, які сприяють розвитку громад.
Зокрема в літній час потрібно якнайповніше використовувати поза бібліотечний простір. Чудово, якщо книгозбірня має такий простір поряд, однак можливостей є безліч. Це може бути парк відпочинку, сад біля бібліотеки, вулиці міста чи села. Важливо, щоб такий захід не був одноразовим. Можна створити програму, проєкт, або ініціювати акцію «Мої канікули з книгою», «Літо – час насолоджуватися книгою», «З книгою на природі» та ін. Головне – безпечне спілкування та можливість розповісти про можливості книгозбірні, цікаві надходження та послуги, розвивати та підтримувати робочу базу даних потенційних відвідувачів та партнерів книгозбірні, зав`язувати корисні для установи знайомства для подальшого надання послуг або проведення спільних заходів.
6. популяризація книжки, висвітлення роботи бібліотеки у соцмережах
Сьогодні очевидно, що без активної роботи в онлайн-площині бібліотеки втрачають своїх потенційних користувачів. Контент веб-сайтів, блогів та сторінок в соцмережах має постійно оновлюватися. Епідемія коронавірусу та військові події поставили бібліотеки у ситуацію швидкого реагування і розвитку онлайнових сервісів. Як не зменшувати активності без реальних користувачів і реальних подій? Як не втратити свого читача? З допомогою програм Viber, Zoom, скайп-зв`язку можна проводити казкотерапевтичні заняття, флешмоби, години інформації, бесіди-обговорення, що стосуються сімейних цінностей, здорового способу життя та ін. з користувачами різного віку. Цікавим для онлайн-аудиторії може бути проведення майстер-класів, виступи письменників, відомих людей чи митців. Режим прямого ефіру дасть ефект живого спілкування, глядачі можуть писати коментарі, висловлювати свої емоції, ставити запитання.
3 березня 2023 року Уряд схвалив Стратегію розвитку читання на 2023 – 2032 роки «Читання як життєва стратегія» (розпорядження від 03 березня 2023 р. № 190-р) та операційний план її реалізації, розроблену Міністерством культури та інформаційної політики. Її реалізація має створити умови не тільки для формування звички й потреби у читанні всіх українців, а й є складовою гуманітарної безпеки України.
Стратегічний напрям І. Доступ до книги. Підтримка та розвиток книжкової екосистеми. Стратегічні цілі зазначеного напряму:
- книжковий ринок є конкурентоспроможним та задовольняє потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів книжкового продукту;
- читач має доступ до легальної книжкової продукції.
Серед завдань, спрямованих на досягнення другої стратегічної цілі є:
- забезпечення формування оптимальної мережі публічних бібліотек, яка б задовольняла потреби територіальних громад;
- забезпечення на постійній основі актуалізації фондів публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти;
- забезпечення інформатизації публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти;
- забезпечення реновації наявних та зведення нових будівель публічних бібліотек за європейським зразком.
Стратегічний напрям ІІ. Формування звички і потреби в читанні. Читання як тренд. Стратегічні цілі зазначеного напряму:
- читання книг є регулярною дозвіллєвою практикою більшості людей в Україні;
- здобувачі освіти сприймають читання як невід’ємну складову освітньої практики протягом життя;
- читання широко практикується як засіб інклюзії та соціальної адаптації.
Так, серед завдань, спрямованими на досягнення стратегічної цілі “Здобувачі освіти сприймають читання як невід’ємну складову освітньої практики протягом життя”, є:
- підвищення обізнаності бібліотекарів та працівників закладів дошкільної освіти щодо способів залучення дітей дошкільного віку до проведення часу з книгою;
- популяризація читання як чинника розвитку критичного мислення та інструменту досягнення успіху у навчанні та житті;
Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі “Читання широко практикується як засіб інклюзії та соціальної адаптації”, є:
- забезпечення використання читання як засобу роботи із вразливими групами населення, зокрема особами з посттравматичним стресовим розладом;
- промоція читання як інструменту соціальної адаптації незахищених верств населення, що потребують ресоціалізації, а також як інструмент профілактики психічного здоров’я на засадах співпраці громадських об’єднань, бібліотек, видавництв та розповсюджувачів;
- підтримка реалізації проектів, спрямованих на розвиток читання серед громадян, які потребують соціальної адаптації.
7. сучасний бібліотекар – модератор розвитку громади
Роль бібліотекаря має розширюватися і ставати більш проактивною. Він має створювати умови для спілкування, організовувати та модерувати заходи, сприяти пошуку і поширенню найкращого досвіду для місцевого розвитку. По суті, працівник бібліотеки стає модератором розвитку громади, соціальним працівником і менеджером з організації подій. Ця нова функція як пріоритет максимально сприятиме читанню, адже з’являється більше причин прийти в бібліотеку і контактувати з книжками, збільшується запит на інформацію, яка потрібна для вирішення задач жителів громади. В такий спосіб функції бібліотек будуть більше узгоджені з потребами громад та громадян, цілями місцевого розвитку, тоді у останніх буде мотивація їх утримувати, а не закривати.
Публічна бібліотека має бути залучена (реально або потенційно) у кожну зі сфер життя мешканців громади і розвивати їх, нарощувати спроможності, створювати соціальні простори, де буде відбувалася активна соціальна взаємодія та обговорення місцевих проблем.
Рекомендуємо включати в план роботи такі заходи, які допоможуть бібліотечним працівникам підвищити свій авторитет серед місцевої громади, сприятимуть залученню потенційних користувачів до бібліотеки та згуртують навколо бібліотеки лідерів громади та активну молодь, серед них: круглий стіл «Бібліотека та читач: пошук ідеальної моделі взаємодії», PR-акція «Імідж бібліотеки та бібліотекаря: як змінити стереотипи», конкурси: на кращу краєзнавчу подорож «Вулиця мого дитинства», «Моє мальовниче село», виготовлення стендів «Вами пишається рідне село», організація різноманітних тематичних клубів за інтересами для різновікових мешканців громади, праця на задоволення потреб громади: прибирання кладовищ, пам’ятників, берегів річок, разом з соціальним працівником або з волонтерами допомога одиноким мешканцям села похилого віку (це також має бути відображено в планах) тощо.
8. регулярно проводити цікаві масові заходи
Систематично проводити як власні, так і партнерські просвітницькі заходи: зустрічі з письменниками та видатними особистостями, презентації, вернісажі, профорієнтаційні заходи, майстер-класи, засідання клубів та гуртків за інтересами. За потреби – розвивати інклюзивний напрям роботи.
Завдяки такій трансформації бібліотека стане платформою для масштабних культурно-освітніх інновацій та соціально-корисних громадських ініціатив у громаді, центром соціально-культурної адаптації і реабілітації незахищених верств населення (людей похилого віку, дітей з малозабезпечених сімей, ВПО, осіб із обмеженими фізичними можливостями), надаючи їм вільний доступ до інформаційних технологій та ресурсів.
9. створення умов для всебічного розвитку мешканців територіальних громад
Указом Президента України затверджено «СТРАТЕГІЮ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ» (від 02.06.2021 р. за 225/2021). Метою реалізації Стратегії є розширення можливостей реалізації потенціалу і свободи особистості, її громадянської активності заради формування згуртованої спільноти громадян, здатних до активної творчої співучасті у гармонійному, збалансованому та сталому розвитку держави.
Дана Стратегія безпосередньо впливатиме і на розвиток бібліотек. В умовах швидкого інформаційного розвитку бібліотеки необхідно трансформувати в сучасні інформаційні центри, які зможуть задовольняти потреби не тільки в наявній якісній літературі, а й у наданні цифрових інформаційних послуг, оновлення їхньої матеріально-технічної бази.
Стратегічні та оперативні цілі безпосередньо вплинуть на розвиток бібліотек:
- сприятимуть формування всебічно розвиненої людини, патріота України, сприяння духовному розвитку та створення можливостей для творчого самовираження і самореалізації у культурному та спортивному напрямі;
- забезпечать населення високоякісними і доступними культурними послугами для підвищення його культурного та духовного рівня;
- покращать розвиток бібліотечної справи та популяризація читання;
- стимулювання населення до економічної активності та сприяння його продуктивній зайнятості, яка передбачає забезпечення подальшого розвитку неформальної освіти та підтвердження професійної кваліфікації…
10. започатковувати різноманітні проєкти для молоді
Рекомендуємо ініціювати проєкти з освіти для дорослих – для майбутніх бізнесменів «Мій шлях – моя ціль», або для активної молоді «Інвестую у майбутнє», реалізація яких сприятиме культурному та інтелектуальному розвитку, підвищенню рівня поінформованості економічно неактивних мешканців. Можна організовувати колективні зустрічі, різноманітні заходи для дозвілля, уроки комп’ютерної грамотності, заходи для надання психологічної допомоги, консультативні послуги як започаткувати бізнес та інші ініціативи, що сприятимуть соціальній згуртованості людей.
11. збережемо природу рідного краю
Екологічна складова – один з головних напрямів Концепції сталого розвитку, прийнятої ООН. Екологічна робота є одним з трендів для бібліотек світу. Формувати екологічну культуру можна за допомогою таких форм: екологічні марафони та тижневики; зустрічі з екологами, біологами, генетиками; змагання, конкурси, вікторини; відео та літературні подорожі; віртуальні екскурсії; екологічні акції «Чисте довкілля», «Майбутнє природи в твоїх руках» та квести; тренінги, форуми, круглі столи; дні інформації; автограф-сесії; екологічні свята відповідно до календаря екологічних дат; прес-конференції; майстер-класи; літні майданчики та виїзди на природу; гуртки юних любителів природи, сюжетно-рольові ігри за допомогою ляльок та театральні постановки; виставки-огляди екологічної літератури; виставки малюнків та творчих робіт з природних матеріалів; наприклад – «Практичні речі своїми руками», «Створення екологічної іграшки», «Екодіалог», «Збережемо планету разом» та ін.
12. Бібліотека – центр популяризації туризму
Сьогодні, коли між громадами зростає конкуренція за туристів, мешканців, все активніше та креативніше необхідно підходити до використання промоції, домогтися включення таких сільських бібліотек у туристичну мапу ОТГ.
Під час формування краєзнавчих ресурсів, продуктів і послуг звертати увагу на те, щоб вони були спрямовані на інформаційне забезпечення процесу вирішення завдань, зазначених у регіональних програмах розвитку краєзнавства і туризму. Досить цікавою є послуга «бібліотечний етнотуризм» (створення туристичних маршрутів), яка дасть можливість проводити екскурсії та знайомити з принадами краю.
13. бібліотеки за збереження та зміцнення здоров’я, зокрема ментального
Дотримання здорового способу життя, збереження ментального здоров’я сприяє інтелектуальному та духовному розвитку особистості.
Рекомендуємо проводити цикли масових заходів, присвячених профілактиці шкідливих звичок: наркоманії, алкоголізму, курінню.
Проводити дні здоров’я, різноманітні акції: «Бібліотеки за збереження ментального здоров’я», «За здоровий спосіб життя», «Здорове харчування», «Здоров’я – кращий гонорар».
Оформити тематичні полички «Ментальне здоров’я – це важливо!», «Що ви знаєте про Ковід?», «Здолаємо туберкульоз разом», «Алкоголь і здоров’я», «Здоров’я – це скарб, цінуй його».
Внесок бібліотек в реалізацію Цілей сталого розвитку
Орієнтир діяльності бібліотек – УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №722/2019 Про Цілі сталого розвитку (ЦСР) України на період до 2030 року, яких на сьогодні дотримуються всі країни світу, встановлюють власні показники розвитку і включають 17 цілей і 169 конкретних завдань.
ЦСР-1 «Подолання бідності» – сприяти реалізації цієї цілі шляхом надання доступу до інформації та ресурсів, що уможливлюють покращення людиною свого життя; можливостей оволодіння новими навиками, потрібними для освіти та працевлаштування та ін.
ЦСР-3 «Підтримання хорошого здоров`я» – проводити промоції здорового способу життя та свідомого ставлення до здоров’я. Що може запропонувати бібліотека у цьому напрямку? Це може бути: висвітлення профілактики захворювання, в т.ч. на короновірус та дотримання санітарно-гігієнічних вимог, інформування щодо наслідків гіподинамії та надмірної ваги; популяризація медіа ресурсів для танцювальних занять, онлайн консультації сімейних лікарів; мережеві акції, челенджі, відеоролики, вікторини, що спонукатимуть до оздоровчо-профілактичних дій і вчинків.
ЦСР-4 «Якісна освіта» – сприяти освіті дорослих, яка забезпечує підтримку користувачам впродовж їх кар’єри та життя, пропонує нові можливості для працевлаштування, допомагає людям, які свого часу не закінчили навчання, продовжити його тощо. Сьогодні бібліотеки надають можливості проходження дистанційних навчальних курсів з отриманням сертифікату; створюють інклюзивні простори, які дають рівні можливості всім мешканцям отримувати якісні послуги.
У співпраці з органами державної влади та громадськими організаціями в публічних просторах бібліотек рекомендуємо активно проводити тематичні семінари, презентації, засідання «круглих столів», організовувати сімейні клуби, зустрічі та консультації користувачів з юристами, психологами, лікарями, фахівцями центру зайнятості, з педагогами для протидії стереотипному вихованню дітей; рекламні кампанії серед молодих сімейних пар та людей репродуктивного віку з популяризації спільного догляду та виховання дітей; влаштовувати перегляди фільмів та проведення дискусій.
Оперативна ціль 4.2 зі «Стратегії людського розвитку» також підтримує розвиток неформальної освіти як складової безперервного навчання для маломобільних груп мешканців місцевих громад). Це ще раз підкреслює важливість створення в бібліотеці середовища для освіти дорослих.
ЦСР-5 Бібліотеки можуть сприяти реалізації і такої цілі як забезпечення гендерної рівності, пропонуючи: безпечне та привітне місце для зустрічей та спілкування; програми та послуги для задоволення потреб жінок і дівчат, зокрема стосовно їх прав чи здоров’я; доступ до інформації та інформаційно-комунікаційних технологій, що допомагають жінкам опановувати бізнесові навички та ін. Створення гендерних book-студій вільного спілкування сприятиме психологічному розвантаженню жінок та людей похилого віку, неактивних багатодітних жінок, а також жінок, які опинилися в складних життєвих обставинах.
Плануючи проєктні ініціативи, пам’ятаймо що:
11 лютого — Міжнародний день жінок і дівчат в науці. Популяризація STEM-освіти
1 березня — День без дискримінації
15 травня — Міжнародний день сім’ї
2-га неділя травня — День матері
3-тя неділя червня — День батька
11 жовтня — Міжнародний день дівчат
15 жовтня — Міжнародний день сільських жінок
18 жовтня — Європейський день протидії торгівлі людьми
25 листопада — Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Початок Глобальної кампанії «16 днів проти ґендерного насильства»
18 грудня — День ухвалення Конвенції ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок.
ЦСР-8 – «Гідна праця та економічне зростання» – бібліотеки сприяють реалізації цієї цілі, надаючи доступ до інформації та навчаючи пошуку роботи, створюють умови для підвищення рівня зайнятості населення. Бібліотечні ініціативи, що спрямовані на досягнення вищезгаданої цілі можна умовно поділити за наступними напрямами:
– просвітницька діяльність з профорієнтації та професійної адаптації молоді. Наприклад, організація ярмарків професій, Днів робітничих професій, профіFest тощо;
– сприяння підвищенню зайнятості населення, інформування про нові можливості для працевлаштування. Бібліотеки можуть стати містком між Центром зайнятості та місцевими мешканцями, допомагаючи консультаціями щодо написання резюме. У бібліотеках можуть проводитися ярмарки вакансій для безробітних, тренінги з основ комунікації, «Тайм-менеджмент для майбутніх лідерів», «Перший крок до мрії», «Секрети сімейного гаманця» у рамках «Бізнес-школи» та «Школи менеджменту» за підтримкою фахівців цих галузевих знань. Курси «Фінансова грамотність» для молоді з основ підприємництва та бізнесу з тем, таких як «Гроші, ви звідки?», «Історія успіху мільйонерів», «Кредит та депозит: дві сторони однієї медалі», «Вдала рекламна кампанія – запорука успіху!» та ін.;
– надання можливості для самореалізації потенціалу економічно активного населення та розвитку креативної економіки, наприклад, організовуючи «школи з основ підприємницької діяльності», де можна зробити бізнес-моделювання власної справи.
– сталий розвиток туризму та позитивні соціальні й економічні наслідки цього. Зокрема, під час формування краєзнавчих ресурсів, продуктів і послуг звертати увагу на те, щоб вони були спрямовані на інформаційне забезпечення процесу вирішення завдань, зазначених у регіональних програмах розвитку краєзнавства і туризму. Досить цікавою є послуга «бібліотечний етнотуризм» (створення туристичних маршрутів), яка дасть можливість проводити екскурсії та знайомити з принадами краю.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 21 червня 2024 р. N 572-р м.Київ
Про затвердження плану заходів на 2024 – 2026 роки з реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року
1. Затвердити план заходів на 2024 – 2026 роки з реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року, що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям (військовим адміністраціям) забезпечити:
виконання плану заходів, затвердженого цим розпорядженням, у межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством;
подання щороку до 31 січня Міністерству охорони здоров’я інформації про стан виконання плану заходів, затвердженого цим розпорядженням, для її узагальнення та подання до 1 березня Кабінетові Міністрів України.
Прем’єр-міністр України Д. ШМИГАЛЬ
Інд. 80
При плануванні потрібно враховувати:
Міжнародні десятиліття, проголошені ООН:
2021–2030 рр. – Десятиріччя науки про океан в інтересах сталого розвитку
Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/72/73
2021–2030 рр. – Десятиріччя Організації Об’єднаних Націй з відновлення екосистем
Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/73/284
2019–2028 рр. – Десятиріччя миру на згадку про Нельсона Манделу
Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/73/1
2019–2028 рр. – Десятиріччя сімейних фермерських господарств
Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/72/239
2018–2028 рр. – Міжнародне десятиріччя дій «Вода для сталого розвитку»
Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/71/222
2016–2025 рр. – Десятиріччя дій Організації Об’єднаних Націй з проблем харчування
Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН А/RES/70/259
Орієнтир діяльності бібліотек – УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №722/2019 Про Цілі сталого розвитку (ЦСР) України на період до 2030 року, яких на сьогодні дотримуються всі країни світу, встановлюють власні показники розвитку і включають 17 цілей і 169 конкретних завдань.
Президентом України оголошено:
2018 – 2027 – Десятиріччям української мови
При складанні даних рекомендацій на 2025 рік використано:
«Календар знаменних і пам`ятних дат»,
підготовлений Національною бібліотекою України ім. Ярослава Мудрого (https://nlu.org.ua/calendar_dat.php)
«Календар знаменних і пам`ятних дат Івано-Франківської області на 2025 рік», підготовлений ІФОУНБ ім. І. Франка (https://lib.if.ua/1391419265.html)
2025 рік ознаменовано багатьма ювілейними і пам’ятними датами
в культурно-мистецькому та громадсько-політичному житті України та світу.
Так ЮНЕСКО, зокрема, братиме участь у святкуванні
150 років від дня народження Мурашка Олександра Олександровича, українського живописця, педагога, громадського діяча (1875–1919).
Серед дат, що відзначатимуться:
01.01 – Новорічне свято
– Всесвітній день миру, або День всесвітніх молитов про мир
– День суспільного надбання
04.01 – Всесвітній день азбуки Брайля
12.01 – День українського політв’язня
20.01 – День Автономної Республіки Крим
– День вшанування захисників Донецького аеропорту
22.01 – День Соборності України
24.01 – Міжнародний день освіти
27.01 – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
28.01 – Міжнародний день захисту персональних даних
29.01 – День пам’яті героїв Крут
01–07.02 – Всесвітній тиждень гармонійних міжконфесійних
відносин
04.02 – Міжнародний день загальнолюдського братерства
13.02 – Всесвітній день радіо
14.02 – Міжнародний день дарування книг
15.02 – День вшанування учасників бойових дій на території
інших держав
16.02 – День військового журналіста України
– День єднання
19.02 – День Державного Герба України
20.02 – День Героїв Небесної Сотні
– Всесвітній день соціальної справедливості
21.02 – Міжнародний день рідної мови
– Всесвітній день екскурсовода
22.02 – Міжнародний день підтримки жертв злочинів
24.02 – Початок повномасштабного вторгнення рф в Україну
26.02 – День кримського спротиву російській окупації
01.03 – Всесвітній день цивільної оборони
02.03 – Всесвітній день дитячого телебачення та радіомовлення
03.03 – Всесвітній день письменника
08.03 – Міжнародний жіночий день
09.03 – Міжнародний день ді-джея
14.03 – День українського добровольця
15.03 – День проголошення незалежності Карпатської України
21.03 – Всесвітній день поезії
− Міжнародний день лялькаря
25.03 – Міжнародний день солідарності з працівниками, які утримуються під вартою чи зникли безвісти
26.03 – День Національної гвардії України
27.03 – Міжнародний день театру
01.04 – День сміху
02.04 – Міжнародний день дитячої книги
04.04 – День створення НАТО
06.04 – Всесвітній день мультфільмів
07.04 – Всесвітній день здоров’я
08.04 – Міжнародний день ромів
11.04 – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів
12.04 – Всесвітній день авіації і космонавтики
15.04 – Всесвітній день мистецтва
– Міжнародний день культури
18.04 – Міжнародний день пам’яток і визначних місць
– День пам’яток історії та культури
19.04 – День довкілля
21.04 – Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності
22.04 – Всесвітній день Матері-Землі
23.04 – Всесвітній день книги й авторського права
24.04 – Міжнародний день солідарності молоді
26.04 – День Чорнобильської трагедії
– Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і
катастроф
– Міжнародний день інтелектуальної власності
27.04 – Всесвітній день поріднених міст
28.04 – Всесвітній день охорони праці
29.04 − Міжнародний день танцю
30.04 – Міжнародний день джазу
01.05 – День весни та праці (День міжнародної солідарності трудящих)
03.05 – Всесвітній день свободи преси
05.05 – Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю
08.05 – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років
– День пам’яті та примирення в Україні
09.05 – День Європи
11.05 – День матері
14.05 – День пам’яті українців, які рятували євреїв під час
Другої світової війни
15.05 – Міжнародний день сім’ї
– Всесвітній день вишиванки
17.05 – День науки в Україні
– Всесвітній день інформаційної спільноти
– Всесвітній день електрозв’язку та інформаційного
суспільства
18.05 – День пам’яті жертв політичних репресій
– День боротьби за права кримськотатарського народу – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу (1944)
– Міжнародний день музеїв
20.05 – День перекладача жестової мови
21.05 – Всесвітній день культурного різноманіття задля співробітництва та розвитку
22.05 – День перепоховання праху Т. Г. Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева
23.05 – День Героїв
24.05 – День слов’янської писемності і культури
25.05 – День філолога
– Міжнародний день зниклих безвісти дітей
31.05 – День працівників видавництв, поліграфії
і книгорозповсюдження
– Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням
01.06 – Міжнародний день захисту дітей
– Всесвітній день батьків
04.06 – Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії
– День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України
05.06 – Всесвітній день охорони навколишнього середовища
06.06 – День журналіста України
16.06 – День батька
19.06 – Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту
20.06 – Всесвітній день біженців
22.06 – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні
25.06 – День дружби і єднання слов’ян
26.06 – День кримськотатарського прапора
– Міжнародний день на підтримку жертв катувань
28.06 – День Конституції України
29.06 – День молодіжних та дитячих громадських організацій
01.07 – День архітектури України
08.07 – День родини
15.07 – День Української Державності
– День хрещення Київської Русі-України
– День українських миротворців
16.07 – День ухвалення Декларації про державний суверенітет України
17.07 – День етнографа
29.07 – День Сил спеціальних операцій Збройних сил України
30.07 – Всесвітній день протидії торгівлі людьми
– Міжнародний день дружби
06.08 – Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї
09.08 – Міжнародний день корінних народів світу
12.08 – Міжнародний день молоді
15.08 – День археолога
19.08 – Всесвітній день гуманітарної допомоги
– Всесвітній день фотографії
22.08 – Всесвітній день фольклору
23.08 – День Державного Прапора України
– Європейський день пам’яті жертв сталінізму та
нацизму
24.08 – День Незалежності України
29.08 – День пам’яті захисників України, які загинули в
боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну
цілісність України
– Міжнародний день дій проти ядерних випробувань
30.08 – Міжнародний день жертв насильницьких зникнень
01.09 – День знань
08.09 – Міжнародний день благодійності
08.09 – Міжнародний день солідарності журналістів
– Міжнародний день грамотності
– День пам’яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках
11–17.09 – Тиждень освіти дорослих
13.09 – День українського кіно
14.09 – Міжнародний день пам’яті жертв фашизму
15.09 – Міжнародний день демократії
17.09 – День усиновлення
19.09 – День пам’яті українських журналістів
21.09 – Міжнародний день миру
26.09 – Європейський день мов
27.09 – Всесвітній день туризму
29.09 – День пам’яті трагедії Бабиного Яру
30.09 – Всеукраїнський день бібліотек
– Міжнародний день перекладача
01.10 – День захисників і захисниць України
– День Українського козацтва
– День ветерана
– Міжнародний день людей похилого віку
– Міжнародний день музики
05.10 – Всесвітній день вчителя
– День працівників освіти
– День територіальної оборони України
06.10 – Всесвітній день архітектора
12.10 – День художника
13–19.10 – Європейський тиждень місцевої демократії
18.10 – Європейський день боротьби з торгівлею людьми
24.10 – День Організації Об’єднаних Націй (ООН)
– Всесвітній день інформації про розвиток
24–30.10 – Тиждень роззброєння
24–31.10 – Глобальний тиждень медійної та інформаційної
грамотності
25.10 – Всесвітній день опери
27.10 – День української писемності та мови
– Всесвітній день аудіовізуальної спадщини
28.10 – День визволення України від фашистських загарбників
– Міжнародний день анімації
01.11 – День заснування Європейського Союзу (ЄС)
02.11 – Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів
06.11 – Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів
09.11 – Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва
– Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму
10.11 – Всесвітній день науки
16.11 – День працівників радіо, телебачення та зв’язку
– Міжнародний день толерантності
17.11 – Міжнародний день студентів
19.11 – Міжнародний день чоловіків
20.11 – Всесвітній день дитини
– Міжнародний день філософії
21.11 – День Гідності та Свободи
– Всесвітній день телебачення
22.11 – День пам’яті жертв голодоморів
25.11 – Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства
над жінками
27.11 – День заснування Національної академії наук України
30.11 – Міжнародний день захисту інформації
01.12 – Всесвітній день боротьби зі СНІДом
03.12 – Всесвітній день комп’ютерної графіки (Міжнародний
день дизайнерів та аніматорів)
– Міжнародний день людей з обмеженими фізичними
можливостями
05.12 – Міжнародний день добровольців в ім’я економічного
і соціального розвитку (Всесвітній день волонтерів)
06.12 – День Збройних сил України
07.12 – День місцевого самоврядування в Україні
08–14.12 – Всеукраїнський тиждень права
09.12 – Міжнародний день боротьби з корупцією
– Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду,
вшанування їхньої людської гідності і попередження
цих злочинів
10.12 – День прав людини
12.12 – Міжнародний день нейтралітету
14.12 – День благодійності
– День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
20.12 – Міжнародний день солідарності людей
24.12 – День працівників архівних установ України
Головні релігійні свята за новим церковним календарем:
06.01 – Хрещення Господнє. Святе Богоявлення
02.02 – Стрітення Господнє
25.03 – Благовіщення Пресвятої Богородиці
13.04 – Вхід Господній у Єрусалим. Вербна неділя
20.04 – Світле Христове Воскресіння. Великдень
29.05 – Вознесіння Господнє
08.06 – День Святої Трійці (П’ятдесятниця)
06.08 – Преображення Господнє
15.08 – Успіння Пресвятої Богородиці (Перша Пречиста)
08.09 – Різдво Пресвятої Богородиці (Друга Пречиста)
01.10 – Покрова Пресвятої Богородиці
21.11 – Введення у храм Пресвятої Богородиці (Третя Пречиста)
06.12 – День святого Миколая
25.12 – Різдво Христове
Цього року відзначатимуться знаменні дати:
у громадсько-політичному житті:
• 165 років з дня виходу у світ першого повного видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка (27.01.1860).
• 160 років з дня першого публічного виконання пісні «Ще не вмерла Україна» (слова П. Чубинського, музика М. Вербицького), основи Державного Гімну України (10.03.1865).
• 160 років з часу заснування Одеського національного університету ім.
І. І. Мечникова (1865).
• 150 років з часу відкриття Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (1875).
• 100 років з часу заснування Союзу українок Америки (1925).
• 100 років з часу заснування у м. Парижі Союзу українських емігрантських організацій у Франції (1925).
• 100 років з часу заснування у м. Празі Музею визвольної боротьби українського народу (1925).
• 80 років з дня створення Організації Об’єднаних Націй (24.10.1945).
• 80-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (1945).
• 80 років з дня завершення Другої світової війни (02.09.1945).
• 80-річчя возз’єднання Закарпаття з Україною (1945).
• 50 років від дня підписання у м. Гельсінкі (Фінляндія) Заключного акта Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі (01.08.1975).
• 35 років від дня ухвалення Верховною Радою Української РСР Декларації про державний суверенітет України (16.07.1990).
• 520 років від дня народження Роксолани (справж. – Анастасія Гаврилівна Лісовська), дружини-українки султана Османської імперії Сулеймана І Пишного, меценатки (бл. 1505−15.04.1558).
• 430 років від дня народження Хмельницького Богдана (Зиновій) Михайловича, українського військового, політичного та державного діяча, дипломата, гетьмана України, творця Української держави (27.12.1595 (06.01.1596) –06.08.1657).
• 400 років від дня народження Марусі (Марія Гордіївна) Чурай (Чураївна), напівлегендарної української народної співачки, поетеси, авторки пісень (1625–1653).
• 365 років від дня народження Полуботка Павла Леонтійовича, українського військового та політичного діяча, наказного гетьмана Лівобережної України (бл. 1660–29.12.1724).
• 180 років від дня народження Пулюя Івана Павловича, українського вченого, педагога, перекладача (брав участь у першому повному перекладі Біблії українською), письменника, організатора науки, громадського діяча, мецената (02.02.1845−31.01.1918).
• 160 років від дня народження Тугана-Барановського Михайла Івановича, українського вченого-економіста, історика, соціолога, публіциста, педагога, громадського діяча, одного з фундаторів Української академії наук (20.01.1865–21.01.1919).
• 160 років від дня народження Андрея Шептицького (світське ім’я – Роман Марія Александер), українського церковного, політичного та громадсько-культурного діяча, мецената, предстоятеля Української греко-католицької церкви, Праведника народів світу (29.07.1865–01.11.1944).
• 100 років від дня народження Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира (в миру – Романюк Василь Омелянович), українського релігійного діяча, богослова, правозахисника, репресованого, предстоятеля Української Православ¬ної церкви Київського патріархату (09.12.1925–14.07.1995).
• 190 років від дня смерті Кармалюка (Кармелюк) Устима Якимовича, українського народного героя, керівника повстанського руху на Поділлі (10.03.1787–22.10.1835).
у галузі театрального мистецтва:
• 230 років від дня народження Озаркевича Івана Григоровича, українського письменника, церковного і культурно-освітнього діяча, організатора українського театру в Галичині (1795–1854).
Громадськість України відзначатиме також ювілейні дати
у житті закладів культури, мистецьких колективів, культурно-мистецьких закладів освіти, літературно-мистецьких періодичних видань:
• 150 років з часу відкриття Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Грушевського (1875).
• 95 років від дня заснування Національної наукової медичної бібліотеки України (м. Київ, 06.11.1930).
• 85 років часу заснування Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки (м. Луцьк, 1940).
• 85 років – Волинської обласної бібліотеки для дітей (м. Луцьк, 1940).
• 85 років – Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка (1940).
• 85 років − Львівської обласної бібліотеки для дітей (1940).
• 85 років – Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки (1940).
• 85 років – Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки (1940).
• 85 років – Рівненської обласної бібліотеки для дітей (1940).
• 85 років − Тернопільської обласної бібліотеки для дітей (1940).
• 85 років – Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка (1940).
• 80 років – Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка (м. Ужгород, 1945).
• 80 років − Івано-Франківської обласної бібліотеки для дітей (1945).
• 125 років з часу відкриття Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької (1900).
• 100 років – Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька (1925).
• 100 років – Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. В. Лисенка (1925).
• 80 років – Івано-Франківського академічного обласного театру ляльок імені Марійки Підгірянки (1945).
• 80 років – Львівського академічного обласного театру ляльок (1945).
• 50 років – Сумського обласного академічного театру для дітей та юнацтва (1975).
• 85 років з часу заснування Івано-Франківської обласної філармонії імені Іри Маланюк (1940).
• 80 років – Заслуженого академічного оркестру України Зразково-показового оркестру Збройних сил України (1945).
• 80 років – Академічного симфонічного оркестру Луганської обласної філармонії (1945).
• 80 років – Заслуженого академічного Закарпатського народного хору (м. Ужгород, 1945).
• 70 років – Черкаської обласної філармонії (1955).
• 100 років з часу заснування українського журналу іноземної літератури «Всесвіт» (1925).
• 100 років – наукового ілюстрованого часопису Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України «Народна творчість та етнологія» (1925; перша назва «Етнографічний вісник»).
• 90 років – журналу «Образотворче мистецтво» Націо¬нальної спілки художників України (1935).
• 85 років – літературно-мистецького і громадсько-політичного часопису Національної спілки письменників України «Дзвін» (1940; перша назва ¬ «Література і мистецтво»).
• 30 років – мистецького ілюстрованого журналу «Кіно-Театр» (1995).
• 55 років від дня заснування Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (03.01.1970).
• 30 років – Української бібліотечної асоціації (01.02.1995).
КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ І ПАМ’ЯТНИХ ДАТ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА 2025 РІК
СІЧЕНЬ
1 січня – 116 років від дня народження Степана Бандери (1909-1959), головного провідника ОУН, уродженця с. Старий Угринів Калуського району (нині Новицької територіальної громади Калуського району)
– 90 років від дня народження Володимира Серемчука (1935-2018), пароха церкви вмч. Параскеви в Болехові, автора новел на морально-релігійну тематику, зокрема збірки «Божий палець»
– 80 років виповнюється Ярославу Гладкому (1945), матеріалознавцю, доктору технічних наук, уродженцю с. Фитьків Надвірнянського району (нині Переріслянської територіальної громади Надвірнянського району )
– 80 років від дня народження Анатолія Овчара (1945-2016), художника, уродженця с. Різдвяни Галицького району (нині Бурштинської міської територіальної громади Івано-Франківського району)
– 70 років виповнюється Оксані Тебешевській (1955), громадській діячці, депутатці Івано-Франківської обласної ради (фракція ВО «Свобода»), заслуженій вчительці України, літераторці, авторці багатьох публікацій літературно-краєзнавчого характеру, поетичних збірок, лауреатці премії ім. М. Стельмаховича, районної премії ім. Костянтини Малицької, літературної премії ім. Мирона Утриска, обласної премії ім. Марійки Підгірянки, уродженки с. Брошнів Рожнятівського району (нині Брошнів-Осадської селищної територіальної громади Калуського району)
2 січня – 135 років від дня народження Михайла Голинського (1890-1973), українського тенора, уродженця с. Вербівці Городенківського району (нині Городенківської міської територіальної громади Коломийського району). Похований у м. Едмонтоні (Канада)
– 80 років виповнюється Дарії Андріяшко (1945), художниці, членкині НСХУ, директорці галереї народного мистецтва НСМНМУ, родом із с. Іллінці Снятинського району (нині Заболотівської селищної територіальної громади Коломийського району)
– 75 років виповнюється Степану Бзуньку (1950), різьбяру, члену НСХУ, Заслуженому художнику України, лауреату обласної премії імені М. Ірчана, уродженцю с. Хотимир Тлумацького району (нині Обертинської селищної територіальної громади Івано-Франківського району)
3 січня – 90 років від дня народження Василя Лукашка (1935-2008), різьбяра, столяра, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка, уродженця с. Смодна Косівського району (нині Косівської міської територіальної громади Косівського району)
– 80 років від дня народження о. Ярослава Лесіва (1945-1991), греко-католицького священника, поета, дисидента, уродженця с. Лужки Долинського району (нині Витвицької територіальної громади Калуського району)
4 січня – 100 років від дня народження Осипа Зінкевича (1925-2017), видавця і громадсько-культурного діяча, українського літературознавця, члена Вашинґтонського Комітету Гельсінкських Ґарантій для України, Члена Національної спілки письменників України (1994), організатора і першого голови Музею-архіву українського самвидаву в Україні (1998), упорядника «Енциклопедії дисидентського руху», кавалера орденів «За заслуги» ІІІ ступеня та князя Ярослава Мудрого V ступеня, уродженця с. Малі Микулинці Снятинського району (нині входить до складу м. Снятин)
5 січня – 145 років від дня народження Василя Верховинця (1880-1938), композитора, хорового диригента, хореографа і фольклориста, уродженця с. Старий Мізунь Долинського району (нині Вигодської селищної територіальної громади Калуського району)
– 145 років від дня народження Тита-Євгена Бурачинського (1880-1968), хірурга, автора серії наукових праць, уродженця с. Криворівні Верховинського району (нині Верховинської селищної територіальної громади Верховинського району )
– 75 років виповнюється Василеві Гурмаку (1950), скульптору, професору кафедри монументально-декоративної скульптури ЛНАМ, заслуженому діячеві мистецтв України, члену НСХУ, уродженцю с. Назавизів Надвірнянського району (нині Надвірнянської міської територіальної громади Надвірнянського району)
6 січня – Богоявлення Господнє (Водохреще, Йордан)
– 80 років від дня народження Василя Парпана (1945-2022), українського лісівника, доктора біологічних наук, професора, завідувача кафедри біології та екології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, директора Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва імені П. С. Пастернака, академіка Лісівничої академії наук України (ЛАНУ), керівника Західного відділення, уродженця с. Долиняни Рогатинського району (нині Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району)
8 січня – Собор Пресвятої Богородиці
8 січня – 110 років від дня народження Василя Симчича (1915-1978), режисера, кіноартиста, актора Коломийського театру, уродженця с. Середній Березів Косівського району (нині Яблунівської селищної територіальної громади Косівського району)
– 100 років від дня народження Танасія Баранюка (1925-1964), народного майстра художнього різьблення по дереву, члена СХУ, родом з м. Косова (нині адміністративний центр Косівської територіальної громади Косівського району)
– 80 років виповнюється Василеві Ботюку (1945), журналісту, члену НСЖУ, лауреату обласної журналістської премії ім. Б. Бойка, уродженцю с. Голосків Коломийського району (нині Отинійської селищної територіальної громади Коломийського району)
9 січня – 150 років від дня народження Степана Томашівського (1875-1930), дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка (з 1899), дослідника історії Галичини
10 січня – 75 років від дня народження Василя Пилип’юка (1950-2017), українського фотохудожника, професора, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України, члена НСЖУ, уродженця с. Новоселиця Снятинського району (нині Снятинської міської територіальної громади Коломийського району)
11 січня
– 110 років від дня народження Василя Андрусяка (псевд. – Ґрегіт, Різун) (1915-1946), військовика, члена ОУН, командира Станіславського тактичного відтинка № 22 «Чорний ліс» УПА, уродженця м. Снятин (нині адміністративний цент Снятинської територіальної громади Коломийського району)
– 85 років від дня народження Миколи Кіщука (1940-1993), майстра різьблення по дереву, заслуженого майстра народної творчості УРСР (1968), члена спілки художників України (1945), уродженця с. Річка Косівського району (нині Косівської міської територіальної громади Косівського району)
12 січня – 145 років від дня народження Василя Безкоровайного (1880-1966), композитора, диригента і піаніста, який вчителював у Станіславі (нині м.Івано-Франківськ), де організував хор «Боян»
14 січня – 85 років від дня народження Василя Курищука (1940), заслуженого вчителя України, краєзнавця, публіциста та видавця, дослідника життя і творчості письменників-земляків, уродженця с. Уторопи Косівського району (нині Яблунівської селищної територіальної громади Косівського району)
– 75 років виповнюється Василю Пасенюку (1950), солісту хору ім. Г. Верьовки, уродженцю с. Торговиця Городенківського району (нині Городенківської міської територіальної громади Коломийського району)
16 січня – 70 років виповнюється Богданові Томенчуку (1955), українському поету, освітянину, публіцисту, директору Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти, лауреату премії ім. В. Стефаника, міської премії ім. І. Франка, ім. В. Чорновола, автору поетичних збірок «Вишийте, мамо, бронежилет», «Ad libitum», «Переступний день», «На паперті душі», «Сповідайтесь, мої тривоги», «Німі громи», «Місто героїв і понятих», «Сезон ненаписаних віршів», «Богом даний талант», «Постаті», нарису про В. Чорновола «Дзвонар» та «Він був пророком у своїй Вітчизні», уродженцю с. Ценява Коломийського району (нині П’ядицької територіальної громади Коломийського району)
17 січня – 85 років з часу заснування Івано-Франківського музичного училища імені Дениса Січинського (1940)
– 85 років виповнюється Зіновію Легкому (1940), львівському письменнику, педагогу, заслуженому вчителю України, члену Національної спілки письменників України, лауреату Львівської обласної премії в галузі культури, літератури і мистецтва ім. Богдана Лепкого, автору книг «Тарасові страсті», «Дивовид», «Скорбна мати», «Агнець офірний, або Каменем у Спасителя», уродженцю с. Заланова Рогатинського району (нині Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району)
20 січня – 110 років від дня народження Олекси Вінтоняка (1915-2011), історика, науковця, видавця, уродженця с. Струпків Коломийського району (нині Отинійської селищної громади Коломийського району). Від 1945 року мешкав у Мюнхені, був засновником українського видавництва «Дніпрова хвиля»
22 січня
– День Соборності України. 106 років від дня Злуки усіх українських земель в Єдину Українську державу (1919)
24 січня – 70 років виповнюється Юрію Арсенюку (1955), художнику, педагогу, учаснику республіканських і міжнародних виставок, зокрема за кордоном (Іспанія, Німеччина, США, Франція тощо). Мав персональні виставки (з 1992). Твори митця експонуються в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського (м. Коломия), уродженцю м. Коломия (нині адміністративний центр Коломийської територіальної громади Коломийського району)
– 85 років тому у 1940 р. косівські різьбярі об’єдналися у промислову артіль художніх виробів «Гуцульщина»
– 80 років від дня народження Івана Гавриша (1945-1999), майстра художнього різьблення по дереву, члена НСХУ, уродженця м. Косів (нині адміністративний центр Косівської територіальної громади Косівського району)
26 січня – 170 років від дня народження Ганни Павлик (1855-1928), громадсько-культурної діячки і письменниці, активної учасниці жіночого руху в Галичині, уродженки с. Монастирське (нині в складі м. Косова) (нині адміністративний центр Косівської територіальної громади Косівського району)
– 120 років від дня народження Петра-Маркіяна Ісаїва (1905-1973), журналіста, історика, громадського діяча в діаспорі (США), видавця, педагога, доктора філософії, дійсного члена НТШ, Американського історичного товариства, уродженця с. Ліски Коломийського району (нині Коршівської територіальної громади Коломийського району)
– 115 років від дня створення Гнатом Хоткевичем самодіяльного Гуцульського театру (1910)
– 85 років від дня народження Василя Попадюка (1940-1991), майстра гри на народних інструментах, відомого сопілкаря, учасника хору ім. Григорія Верьовки, керівника знаменитих «Троїстих музик», уродженця с. Мишин Коломийського району (нині Нижньовербізької територіальної громади Коломийського району)
29 січня – День пам’яті учасників битви під Крутами
30 січня – 130 років від дня народження Василя Залуцького (1895-1973), графіка, скульптора і живописця, уродженця с. Залуччя Снятинського району (нині Снятинської міської територіальної громади Коломийського району). Помер і похований в Канаді
31 січня – 190 років від дня народження Ксенофонта Климковича (1835-1881), письменника, журналіста і громадського діяча, перекладача, співробітника галицьких видань 60-х років XIX ст., родом з с. Хотимир Тлумацького району (нині Обертинської селищної територіальної громади Івано-Франківського району)
ЛЮТИЙ
2 лютого – Стрітення Господнє
– 180 років від дня народження Івана Пулюя (1845-1918), українського фізика, першовідкривача Х-променів, уродженця Тернопілля, на честь якого названо вулицю та науковий природничо-математичний ліцей в м. Івано-Франківську
– 75 років виповнюється Романні Затварській (1950), педагогині, музикознавиці, авторці книг «Василина Чуперчук – перлина гуцульського танцю», «Знайомство на віддалі», «Івано-Франківський обласний музично-драматичний театр ім. Івана Франка», «Корифеї галицьких театрів», «Маестро гуцульського танцю», «Одержима», «Три пори року», «Я приходитиму, коли мене уже не буде»
5 лютого – 175 років від дня народження Остапа Терлецького (1850-1902), публіциста, літературознавця, громадського діяча, уродженця с. Назірна Коломийського району (нині Підгайчиківської територіальної громади Коломийського району)
– 95 років від дня народження Андрія Босацького (1930), учителя, організатора Музею та спорудження пам’ятного знака О. Довбушу в с-щі Печеніжин, уродженця с. Долина Тлумацького району (нині Олешанської територіальної громади Івано-Франківського району)
– 75 років від дня народження Василя Григоріва (1950), івано-франківського художника
6 лютого – 115 років від дня народження Михайла Бажанського (1910-1994), письменника, краєзнавця, громадського діяча української діаспори, пластуна, члена уряду Української Карпатської Держави, уродженця м. Снятина (нині адміністративний центр Снятинської територіальної громади Коломийського району)
– 85 років від дня народження Євгена Гунька (1940-2019), українського диригента, композитора, педагога, заслуженого артиста УРСР, уродженця с. Завалля Снятинського району (нині Снятинської міської територіальної громади Коломийського району)
9 лютого
– 495 років від дня народження Гедеона Балабана (1530-1607), українського культурно-освітнього, церковного і політичного діяча, єпископа у Галичі, засновника друкарень у селах Стратин Рогатинського району (нині Рогатинської міської громади Івано-Франківського району) та Крилос Галицького району (нині Галицької міської територіальної громади Івано-Франківського району)
10 лютого – 130 років від дня народження Вільгельма фон Габсбурга (Василя Вишиваного) (1895-1948), внука передостаннього австро-угорського цісаря, українського військового діяча, полковника Легіону УСС
– 80 років виповнюється Петру Пірусу (1945), педагогу і диригенту, директору Калуського коледжу культури і мистецтв, заслуженому працівнику культури України (1990-2019), уродженцю с. Сапогів Галицького району (нині Галицької міської територіальної громади Івано-Франківського району)
12 лютого – 110 років від дня народження Василя Бандери (1915-1942), учасника національно-визвольних змагань, члена ОУН, брата С. Бандери, уродженця с. Старий Угринів Калуського району (нині Новицької територіальної громади Калуського району)
13 лютого
– Всесвітній день радіо
– 135 років від дня народження Івана Федорака (1890-1954), репресованого українського письменника і народного вчителя у Русові, уродженця с. Іллінці Снятинського району (нині Заболотівської селищної громади Коломийського району), перепохованого у с. Русові на Снятинщині (нині Снятинської міської територіальної громади Коломийського району)
– 70 років від дня народження Людмили Городенко (1955-2001), журналістки, членкині НСЖУ, засновниці газети «Гуцульський край». Похована в с. Смодна Косівського району (нині Косівської міської територіальної громади Косівського району)
14 лютого – Міжнародний день дарування книг
15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
– 80 років від дня народження Василя Петріва (1945-2020), художника, члена НСХУ, уродженця с. Прокурава Косівського району (нині Космацької територіальної громади Косівського району)
– 60 років виповнюється Галині Бреславській (1965), педагогині і поетесі, уродженці с. Кропивник Калуського району (нині Вигодської селищної територіальної громади Калуського району)
16 лютого – День вшанування військового журналіста України
– 85 років виповнюється Дмитру Захаруку (1940), вчителю, журналісту, громадському діячу, народному депутату України І-го демократичного скликання, автору низки художніх та публіцистичних творів, уродженцю с. Задубрівці Снятинського району (нині Снятинської міської територіальної громади Коломийського району)
20 лютого – День Героїв Небесної Сотні
– 35 років з дня створення товариства «Гуцульщина» у Верховині (1990)
21 лютого – Міжнародний день рідної мови
22 лютого – 145 років від дня народження Осипа Турянського (1880-1933), письменника, педагога, який деякий час вчителював в Рогатині та Тлумачі, автора повісті «Поза межами болю»
– 135 років від дня народження Костя Кисілевського (1890-1974), педагога і мовознавця, уродженця с. Рошнів (нині Тисменицької міської територіальної громади Івано-Франківського району)
23 лютого – 135 років від дня народження Володимира Щуровського (1890-1969), лікаря, громадського діяча, дійсного члена НТШ, уродженця с. Нижній Струтин (нині Рожнятівської селищної територіальної громади Калуського району)
25 лютого – 175 років від дня народження Володимира Барвінського (1850-1883), громадського діяча і письменника, редактора і засновника часопису «Діло», одного з творців української національно-політичної ідеології
– 150 років від дня народження Якова Оренштайна (1875-1942), засновника і власника видавництва «Українська Накладня» в м. Коломиї (нині адміністративний центр Коломийської територіальної громади Коломийського району)
– 105 років від дня народження Михайла Клапчука (1920-1984), історика, етнографа, археолога, краєзнавця, дослідника Делятинщини, родом з с. Корнич Коломийського району (нині Коломийської міської територіальної громади Коломийського району). Похований в смт Делятині Надвірнянського району (нині адміністративний центр Делятинської селищної територіальної громади Надвірнянського району)
– 85 років виповнюється Миколі Лесюку (1940), мовознавцю, професору Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, завідувачу кафедри слов’янських мов, лауреату премії ім. Марійки Підгірянки обласної організації Товариства «Просвіта» та міської премії ім. І. Франка за книжку «Доля моєї мови», уродженцю с. Ковалівка Коломийського району (нині Нижньовербізької територіальної громади Коломийського району)
27 лютого – 130 років від дня народження Степана Клочурака (1895-1980), політичного і державного діяча, президента Гуцульської Республіки (1918)
28 лютого – 140 років від дня народження Людвіка Миколи Гладіловича (1885-1967), українського і польського диригента, композитора, уродженця м. Коломиї (нині адміністративний центр Коломийської територіальної громади Коломийського району)
– 135 років від дня народження Осипа Сорохтея (1890-1941), графіка й живописця, карикатуриста та педагога, січового стрільця. Похований в м. Івано-Франківську
БЕРЕЗЕНЬ
1 березня
– 85 років від дня відкриття першого на Прикарпатті вищого навчального закладу – педагогічного інституту (нині Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника) (1940)
3 березня – Всесвітній день письменника
4 березня – 210 років від дня народження о. Михайла Вербицького (1815-1870), українського композитора, хорового диригента, священника УГКЦ, громадського діяча, автора музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна»
– 155 років від дня народження Теодора Вовчака (1870-1920), українського актора, музиканта. Закінчив школу хорових диригентів у Станіславі (тепер м.Івано-Франківськ) та упродовж 1892-1894 років працював диригентом міського хору при Станіславському товаристві «Просвіта»
5 березня – 165 років від дня народження Ярослава Окуневського (1860-1929), військового лікаря, українського громадського і військового діяча, письменника, дійсного члена НТШ, адмірала флоту Австро-Угорської імперії. Похований у м. Городенка (нині адміністративний центр Городенківської територіальної громади Коломийського району)
– 115 років від дня народження Дениса-Лева Іванцева (1910-2003), українського художника, родом з с. Делева Тлумацького району (нині Олешанської територіальної громади Івано-Франківського району)
– 100 років від дня народження Тодора Тарнавського (1925-1989), діяча культури і мистецтва Покуття, уродженця с. Стецева Снятинського району (нині Снятинської міської територіальної громади Коломийського району)
– 75 років з дня загибелі головнокомандуючого УПА Романа Шухевича (1907-1950)
6 березня – 95 років від дня народження Павла Добрянського (1930-2011), письменника-гумориста, члена Національної спілки письменників України, лауреата обласної премії імені В. Стефаника, Івано-Франківської міської премії ім. І. Франка, уродженця Вінниччини, багатолітнього голови обласної письменницької організації. Похований в м. Івано-Франківську
– 90 років від дня народження Богдана Рубчака (1935-2018), поета української діаспори, літературознавця, есеїста, професора Ілінойського університету (США), автора збірок поезій та есеїв «Міти метаморфоз, або Пошуки доброго світу», «Крило Ікарове», уродженця м. Калуша (нині адміністративний центр Калуської територіальної громади Калуського району)
– 80-річчя заснування обласного театру ляльок ім. Марійки Підгірянки (1945)
7 березня – 85 років від дня народження Богдана Ступарика (1940-2002), відомого педагога, вченого, автора досліджень з історії педагогіки Галичини, уродженця с. Задубрівці Снятинського району (нині Снятинської міської територіальної громади Коломийського району)
8 березня – 125 років від дня народження Софії Федорцевої (1900-1981), актриси, майстрині мистецького читання, народної артистки України, родом із с. Помонята Рогатинського району (нині Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району)
– 65 років виповнюється Ользі Слоньовській (1960), українській письменниці, літературознавиці, членкині Національної спілки письменників України, професорці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, авторці низки поетичних збірок і романів, монографії «Слід невловимого Протея», підручників з української літератури та ін., лауреатці численних премій, уродженці с. Ценяви Коломийського району (нині П’ядицької територіальної громади Коломийського району)
– 60 років виповнюється Миколі Близнюку (1965), педагогу, доктору педагогічних наук, професору, члену НТШ (2004), члену Спілки дизайнерів України (2002), уродженцю м. Косів (нині адміністративний центр Косівської територіальної громади Косівського району)
9 березня – день народження Тараса Шевченка, великого українського поета, мислителя, художника (1814-1861)
– 145 років від дня народження Василя Сімовича (1880-1944), українського мовознавця і громадського діяча. Навчався у Станиславівській гімназії
10 березня – 105 років від дня народження Василя Грималюка (прізвисько – Могур) (1920-1998), скрипаля, композитора, народного музиканта, видатного творця автентичного музичного мистецтва Гуцульщини, уродженця с. Зелене Верховинського району (нині адміністративний центр Зеленської територіальної громади Верховинського району)
– 55 років виповнюється Оксані Кузів (1970), письменниці, поетесі, журналістці, членкині Національної спілки журналістів України. Народилася в м. Бурштин (нині адміністративний центр Бурштинської територіальної громади Івано-Франківського району). Авторка книг «Адамцьо» (повість), «В закапелках душі», «Задивлена в небо» «Прозріння» (поезії), «Назови мене своєю», «Єнчий світ» (проза), «ЩЕмить», «Собача любов» (роман), «Мереживо долі» (мала проза), «Мешти для Ганнусі», «БезсмертіЄ» (казка для дорослих) та ін.
13 березня
13 березня
– 115 років від дня народження Наталії Березинської-Шухевич (1910-2002), громадсько-культурної діячки, учасниці національно-визвольної боротьби ОУН-УПА, дружини Романа Шухевича, уродженки с. Лецівка Рожнятівського району (нині Дубівської територіальної громади Калуського району)
– 65 років виповнюється Юрію Андруховичу (1960), відомому українському письменнику, поету, прозаїку, перекладачу, есеїсту, літературознавцю, уродженцю м. Івано-Франківська
14 березня – День українського добровольця
– 90 років від дня народження Романа Стринадюка (1935-2010), майстра з художньої обробки металу та шкіри, члена НСХУ, заслуженого майстра народної творчості України, уродженця м. Косова (нині Косівської територіальної громади Косівського району)
15 березня
– 110 років від дня народження Миколи Жупана (1915-1973), педагога, диригента, композитора, 1946-68 – жив і працював у Коломиї, з 1968 – завідувач музичної частини Івано-Франківського музично-драматичного театру ім. І. Франка, похований у м. Івано-Франківську
– 90 років від дня народження Романа Коритка (1935-2024), львівського письменника, краєзнавця, члена НСПУ, лауреата літературної премії ім. братів Лепких та премії ім. Ірини Вільде, обласної краєзнавчої премії ім. Є. Паранюка, автора численних книг з історії сіл Опілля та історичних романів. Родом з с. Черче Рогатинського району (нині Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району)
19 березня – 130 років від дня народження Максима Рильського (1895-1964), відомого українського поета, перекладача, публіциста, громадського діяча, мовознавця. У 1959 р. відвідав Гуцульщину
– 95 років виповнюється Ліні Костенко (1930), українській поетесі-шістдесятниці, письменниці, дисидентці, лауреатці Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону
21 березня – Всесвітній день поезії
– 130 років від дня народження Петра Заячука (1895-1944), поета, уродженця с. Стопчатів Косівського району (нині Яблунівської селищної територіальної громади Косівського району)
22 березня – 130 років від дня народження Марії Сабат-Свірської (1895-1983), української оперної співачки (сопрано) і педагогині, родом із с. Помонята Рогатинського району (нині Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району)
25 березня
– Благовіщення
– 115 років від дня народження Марка Боєслава (Михайла Дяченка) (1910-1952), поета, журналіста, активного учасника національно-визвольних змагань ОУН-УПА, родом з с. Боднарова Калуського району (нині Калуської міської територіальної громади Калуського району)
– 100 років від дня народження Ірини Дибко-Филипчак (1925-2012), письменниці, перекладачки, драматургині, членкині Міжнародного ПЕН-клубу (США), уродженки смт Більшівці Галицького району (нині адміністративний центр Більшівцівської селищної територіальної громади Івано-Франківського району). Проживала у США
27 березня
– Міжнародний день театру
– 80 років виповнюється Зіновію Береговському (1945), педагогу, кандидату педагогічних наук, заслуженому працівнику освіти України, уродженцю с. Набережне Галицького району (нині Більшівцівської селищної територіальної громади Івано-Франківського району)
КВІТЕНЬ
2 квітня – Міжнародний день дитячої книги
– 110 років від дня народження Романа Андруховича (1915-1997), письменника, українського громадського діяча Польщі, автора книги «Дорога в Україну», родом з м. Станіслава (тепер Івано-Франківська)
4 квітня – 140 років від дня народження Якова Білоскурського (псевдонім – Кушнірюк Георгій Гаврилович) (1885-1975), громадсько-політичного і військового діяча, уродженця м. Коломиї (нині адміністративний центр Коломийської територіальної громади Коломийського району)
6 квітня – 75 років виповнюється Івану Вахняку (1950), майстру художньої обробки дерева, уродженцю с. Малий Гвіздець Коломийського району (нині Гвіздецької селищної територіальної громади Коломийського району)
7 квітня – Всесвітній день здоров’я
– 70 років від дня народження Мирона Мицана (1955-2011), краєзнавця та історика, лауреата міської премії ім. І. Франка, почесного громадянина міста Івано-Франківська, уродженця м. Надвірна (нині адміністративний центр Надвірнянської територіальної громади Надвірнянського району)
9 квітня – 195 років від дня народження Тита Блонського (1830-1897), священника, письменника, автора трагедії «Анастасія» з історії Галицького князівства, історичної повісті «Розвалина», поем та віршів, уродженця м. Тлумача (нині адміністративний центр Тлумацької територіальної громади Івано-Франківського району). Похований у Дорі Яремчанської міськради (нині адміністративний центр Яремчанської територіальної громади Надвірнянського району)
– 75 років виповнюється Зеновію Геренді (1950), майстру художнього оброблення металу, члену НСМНМУ, уродженцю с. Ямниця Тисменицького району (нині адміністративний центр Ямницької територіальної громади Івано-Франківського району)
11 квітня – 105 років від дня народження Богдана Бори (1920-1997, справжнє ім’я Борис Шкандрій), поета, українського діяча у Великобританії. Народився в с. Павлівка Тисменицького району (нині Ямницької територіальної громади Івано-Франківського району)
– 70 років виповнюється Романові Жуку (1955), художнику, члену НСХУ, уродженцю с. Остриня Тлумацького району (нині Тлумацької міської громади Івано-Франківського району)
13 квітня – Вербна неділя
14 квітня – 130 років від дня народження Йосипа Гірняка (1895-1989), українського актора і режисера. Під час війни працював в Станіславському театрі (нині Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. І. Франка). Похований у США
– 95 років від дня народження Богдана Юрківа (1930-2011), українського композитора, заслуженого працівника культури України, музичного керівника народного вокального ансамблю «Черемош», уродженця м. Івано-Франківська
15 квітня – 35-річчя підняття українського національного прапора на Івано-Франківській міській ратуші
17 квітня – 205 років від дня народження Келестина Скоморівського (1820-1866), українського поета і перекладача, уродженця с. Долиняни Рогатинського району (нині Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району)
– 140 років від дня народження Якова Тефледжука (1885-?), майстра писаних столів, уродженця с. Микуличин Яремчанської міськради (нині Яремчанської міської територіальної громади Надвірнянського району)
18 квітня
– Міжнародний день пам’ятників та історичних місць. День пам’яток історії та культури
– 130 років від дня народження Юрія Шкрумеляка (1895-1965), поета, письменника, автора творів про визвольні змагання УСС-УГА, родом з смт Ланчина Надвірнянського району (нині адміністративний центр Ланчинської територіальної громади Надвірнянського району)
– 165 років від дня народження Уляни Кравченко (1860-1947), вчительки, поетеси, активної учасниці жіночого руху в Галичині
20 квітня
– Воскресіння Христове, Великдень
– День Довкілля
22 квітня – Всесвітній день Землі
23 квітня – Всесвітній день книги і авторського права
– 150 років від дня народження Модеста Сосенка (1875-1920), українського художника, родом з с. Пороги Богородчанського району (нині Солотвинської селищної територіальної громади Івано-Франківського району)
25 квітня – 120 років від дня народження Дарії Столярчук (Ярославської) (1905-1982), письменниці, журналістки української діаспори США, уродженки м. Івано-Франківська
26 квітня – День Чорнобильської трагедії. Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф
– 110 років від дня народження Віталія Смоляка (1915-1982), українського режисера і актора, який в 1947-55 і 1968-75 рр. працював в Івано-Франківському обласному музично-драматичному театрі. Його ім’я носить обласна премія в галузі театрального мимстецтва
– 110 років від дня народження Зенона Городиського (1915-2002), громадського діяча української діаспори у США, доктора права, уродженця с. Семаківці Коломийського району (нині Матеївецької територіальної громади Коломийського району)
29 квітня – Міжнародний день танцю
30 квітня – 70 років виповнюється Євгену Бондаренку (1955), композитору, родом з м. Коломиї (нині адміністративний центр Коломийської територіальної громади Коломийського району)
ТРАВЕНЬ
1 травня – 85 років від дня відкриття Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею (1940)
2 травня – 55 років виповнюється Світлані Повшик (1970), художниці декоративно-ужиткового мистецтва, графіку, членкині Національної спілки художників України (2013), старшої викладачки кафедри дизайну й теорії мистецтва Навчально-навчального інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, голові обласної організації НСХУ, уродженки с. Ямниця (нині Ямницької територіальної громади Івано-Франківського району)
3 травня – 70 років виповнюється Христині Дувірак (1955), художниці, майстрині витинанки, уродженці с. Монастирчани Богородчанського району (нині Солотвинської селищної територіальної громади Івано-Франківського району)
4 травня – 135 років з часу створення в Галичині Української радикальної партії (1890)
5 травня – 125 років від дня заснування Кирилом Трильовським спортивно-пожежного товариства «Січ» у с. Завалля Снятинського району (1900) (нині Снятинської міської територіальної громади Коломийського району)
– 80 років від дня народження Ярослава Зарицького (1945-1996), майстра кераміки, члена НСХУ. Похований у м. Косові (нині адміністративний центр Косівської територіальної громади Косівського району)
7 травня – День міста Івано-Франківська
8 травня
– День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років
– 130 років від дня народження Петра Васкула (1895-1941), військово-політичного діяча, одного з організаторів Листопадового зриву 1918 р. в Коломиї, уродженця с. Вижній Березів Косівського району (нині Яблунівської селищної територіальної громади Косівського району). Похований у м. Городенка (нині адміністративний центр Городенківської територіальної громади Коломийського району)
– 115 років від дня народження Степана Геника-Березовського (1910-1999), громадсько-культурного і спортивного діяча, інженера, члена товариства «Сокіл» у Коломиї. Співзасновник Українського технічного товариства у Торонто. Народився в Коломиї (нині адміністративний центр Коломийської територіальної громади Коломийського району), помер у Канаді
8 травня – 85 років з часу відкриття Станіславської державної обласної бібліотеки (нині Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка (1940)
9 травня – День Європи
11 травня – День Матері
– 110 років від дня народження Оксани Грицей (1915-1988), української народної майстрині художнього різьблення і випалювання по дереву, родом з с. Оболоня біля м. Долини (нині Долинської міської територіальної громади Калуського району)
– 65 років від дня народження Ірини Костюк (1960), івано-франківської художниці
– 55 років виповнюється Володимиру Гривінському (1970), художнику і графіку, члену НСХУ (1999), уродженцю м. Івано-Франківськ
12 травня – 160 років від дня народження Софії Окуневської-Морачевської (1865-1926), української громадської діячки, першої лікарки-українки в Галичині
– 85 років від дня народження Івана Підлисецького (1940-2024), фотожурналіста, члена Національної спілки журналістів України, автора кольорового кінофільму «Понад Прутом моя Коломия», уродженця с. Нижній Березів Косівського району (нині Яблунівської селищної територіальної громади Коломийського району)
13 травня – 35 років з дня виходу першого номера газети «Галичина» – першої обласної демократичної газети Івано-Франківщини
14 травня – 105 років від дня народження Ярослави Стецько (1920-2003), громадської діячки, голови Антибільшовицького Блоку Народів, народної депутатки України
15 травня – Міжнародний день сім’ї. День сім’ї в Україні
– Всесвітній день вишиванки
– 75 років виповнюється Дмитрові Ужитчаку (1950), поету, автору збірок «Голод», «Король Кароль», уродженцю с. Великий Ключів Коломийського району (нині Нижньовербізької територіальної громади Коломийського району)
16 травня – 245 років від дня народження Миколи Вітвицького (1780-1853), корифея українського бджільництва, уродженця с. Жураки Богородчанського району (нині Богородчанської селищної територіальної громади Івано-Франківського району)
– 45 років з дня відкриття Народного музею історії освіти Прикарпаття (1980) в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника
17 травня – День науки
– 105 років від дня народження канцлера-мітрата о. Романа-Андрія Кияка (1920-1998), греко-католицького священника, богослова і проповідника
18 травня – День пам’яті жертв політичних репресій в Україні
– Міжнародний день музеїв
– 45 років тому відкрито Івано-Франківський обласний художній музей (1980), нині Музей мистецтв Прикарпаття
– 125 років від дня народження Юрія Липи (1900-1948), письменника, поета, прозаїка, лікаря УПА, учасника подій 1919 р. на Прикарпатті
20 травня – 95 років від дня народження Стефанії Павлишин (1930-2021), української музикознавиці, професорки, докторки мистецтвознавства, родом з м. Коломиї (нині адміністративний центр Коломийської територіальної громади Коломийського району)
21 травня – 75 років від дня народження Анатолія Здиховського (1950-1992), художника, члена НСХУ, уродженця м. Івано-Франківська
22 травня – 185 років від дня народження та 115 років від дня смерті Марка Кропивницького (1840-1910), режисера, актора, драматурга і композитора, одного із засновників українського професійного театру. У 1875 р. жив у м. Снятині (нині адміністративний центр Снятинської територіальної громади Коломийського району)
23 травня – День героїв (остання неділя травня)
– 60 років виповнюється Володимиру Єшкілєву (1965), письменнику, філософу, автору романів «Адепт», «Візантійська фотографія», «Пафос», «Імператор повені», «Усі кути Трикутника: Апокриф мандрів Григорія Сковороди», «Гніздо», «Мандри Солтиса та інші історії» та ін., уродженцю м. Івано-Франківська
24 травня – День слов’янської писемності і культури
– 60 років виповнюється Тетяні Павлик (1965), відомій українській художниці, членкині НСХУ, родом з м. Івано-Франківська
25 травня – 70 років виповнюється Богдану Фреїву (1955), долинському художнику, уродженцю с. Нижній Струтин Рожнятівського району (нині Рожнятівської селищної територіальної громади Калуського району)
26 травня – 95 років від дня народження Івана Гриніва (1930-1994), українського архітектора. Серед реалізованих проєктів – готель-ресторан «Беркут» на Яблунівському перевалі, турбаза «Гуцульщина» в Яремче, «Карпати» в Косові та ін.
27 травня – 155 років від дня народження Володимира Охримовича (1870-1931), етнографа і громадського діяча, родом з с. Велдіжа (Шевченкове) Долинського району (нині Вигодської селищної територіальної громади Калуського району)
28 травня – 185 років від дня народження Омеляна Партицького (1840-1895), письменника, літературознавця, етнографа, громадського діяча, видавця і редактора галицького журналу «Зоря»
31 травня – День працівників видавництв, поліграфії і книго-розповсюдження
ЧЕРВЕНЬ
червень – 145 років тому (1880) вперше побував у Станиславові Іван Франко, якого жандарми вели з Коломиї до рідного села Нагуєвичі
1 червня – Міжнародний день захисту дітей
– 135 років від дня народження Йосипа Букшованого (1890-1937), українського журналіста, видавця, команданта стрілецької сотні легіону УСС, родом із с. Жаб’є (нині смт Верховина) (нині адміністративний центр Верховинської територіальної громади Верховинського району)
3 червня – 85 років від дня народження Олега Герети (1940-2014), скрипаля, педагога, заслуженого артиста України, художнього керівника камерного оркестру «Harmonia Nobile» (1995-2014)
– 70 років виповнюється Олександру Вербівському (1955), майстру художньої кераміки, члену НСМНМУ, уродженцю смт Кути Косівського району (нині адміністративний центр Кутської територіальної громади Косівського району)
5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища
– 100 років від дня народження Миколи Плав’юка (1925-2012), політичного і громадського діяча, останнього Президента УНР в екзилі (1989-1992), голови ОУН з 1979 до 2012 року, уродженця с. Русів Снятинського району (нині Снятинської міської територіальної громади Коломийського району)
6 червня – День журналіста
– 105 років від дня народження Олексія Соломченка (1920-2002), мистецтвознавця з м. Косова (нині адміністративний центр Косівської територіальної громади Косівського району), який понад 50 років присвятив вивченню народного мистецтва Гуцульщини, автору монографії «Українські писанки» та інших видань про гуцульське декоративно-ужиткове мистецтво
8 червня – Трійця (Зелені свята)
– 170 років від дня народження Наталії Кобринської (1855-1920), письменниці, громадської діячки, організаторки жіночого руху в Галичині, уродженки с. Белелуя Снятинського району (нині Снятинської міської територіальної громади Коломийського району), похованої в м. Болехові (нині адміністративний центр Болехівської територіальної громади Калуського району)
9 червня – 95 років від дня народження Володимира Войцюка (1930-2010), українського патріота і мецената з США, уродженця смт Єзуполя Тисменицького району (нині адміністративний центр Єзупільської територіальної громади Івано-Франківського району)
10 червня
– 85 років від дня народження Михайла Максим’юка (1940-2015), краєзнавця, лауреата обласної премії ім. В. Полєка, автора книг з історії Надвірнянщини та її пам’ятників, уродженцю смт Битків Надвірнянського району (нині Пасічнянської сільської територіальної громади Надвірнянського району)
– 60 років виповнюється Володимиру Федораку (1965), директору Навчально-наукового Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, заслуженому працівникові культури України, багаторічному начальнику управління культури, національностей і релігій Івано-Франківської ОДА (2008-2023 рр.), уродженцю м. Надвірна (нині адміністративний центр Надвірнянської територіальної громади Надвірнянського району)
11 червня – 125 років від дня народження Петра Демчука (1900-1937), громадсько-політичного діяча, філософа, уродженця м. Городенки (нині адміністративний центр Городенківської територіальної громади Коломийського району)
– 95 років від дня народження Михайла Гуця (1930-2020), українського фольклориста, громадсько-культурного діяча, професора, уродженця с. Іванівка Рожнятівського району (нині Дубівської територіальної громади Калуського району)
12 червня – 200 років від дня народження Антона Шнайдера (1825-1880), краєзнавця, автора «Енциклопедії краєзнавства Галичини»
– 130 років від дня народження Петра Кривоносюка (1895-1983), педагога, краєзнавця, сотника УГА, уродженця с. Воскресинці Коломийського району (нині Коломийської міської територіальної громади Коломийського району )
15 червня – День батька
16 червня – 90 років від дня народження Нестора Библюка (1935-2022), інженера-технолога, доктора технічних наук, професора Національного лісотехнічного університету України, дійсного члена НТШ, уродженця м. Косова (нині адміністративний центр Косівської територіальної громади Косівського району)
21 червня – 135 років від дня народження Петра Франка (1890-1941), сина Івана Франка, письменника, перекладача і педагога
– 125 років від дня народження Катерини Грушевської (1900-1943), культурологині, етносоціологині, фольклористки, дочки М. Грушевського, яка деякий час проживала в с. Криворівня Верховинського району (нині Верховинської селищної територіальної громади Верховинського району)
22 червня
– День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні
23 червня
– 75 років виповнюється Івану Блонському (1950), доктору фізико-математичних наук, професору, члену НАНУ, уродженцю с. Серафинці Городенківського району (нині Городенківської міської територіальної громади Коломийського району)
– 65 років виповнюється Надії Брояко (1960), бандуристці, музикознавиці, кандидатці мистецтвознавства, родом із м. Рогатина (нині адміністративний центр Рогатинської територіальної громади Івано-Франківського району)
24 червня – свято Івана Купала
26 червня – 55 років від дня народження Ганни Арсенич-Баран (1970-2021), письменниці, членкині НСПУ, уродженки с. Нижній Березів Косівського району (нині Яблунівської селищної територіальної громади Косівського району)
28 червня – День Конституції України (1996)
29 червня – 130 років від дня народження Василя Буряника (1895-1985), мистецтвознавця, громадського діяча, автора підручника «Теорія музики», уродженця с. Ямниці Тисменицького району (нині адміністративний центр Ямницької територіальної громади Івано-Франківського району)
30 червня – 95 років від дня народження Івана Деркача (1930-1961), поета, краєзнавця, педагога з с. Ямниці Тисменицького району (нині адміністративний центр Ямницької територіальної громади Івано-Франківського району)
ЛИПЕНЬ
1 липня – День архітектури України
– 120 років від дня народження Василя Кархута (1905-1980), видатного фітотерапевта, лікаря, громадського діяча, уродженця с. Марківці Тисменицького району (нині Тисменицької міської територіальної громади Івано-Франківського району)
2 липня – День працівника державної податкової служби України
3 липня – 40 років виповнюється Тетяні П’янковій (1985), письменниці, філологині, членкині Національної спілки письменників України, уродженці смт Вигода (нині адміністративний центр Вигодської територіальної громади Калуського району)
6 липня – 80 років від дня народження Романа Круцика (1945-2023), голови Київського товариства «Меморіал», одного з організаторів розкопок жертв репресій у Дем’яновому Лазі, уродженця с. Яблунів Галицького району (нині Більшівцівської селищної територіальної громади Івано-Франківського району)
7 липня – 130 років від дня народження Ярослава Хмілевського (1895-1965), видатного українського лікаря, учасника визвольних змагань, активного громадського діяча і науковця, автора книги «Княжий Галич»
10 липня – 190 років від дня народження Генрика Винявського (1835-1880), польського скрипаля, композитора, почесного члена Галицького музичного товариства, виступав й в м. Станиславові (тепер м.Івано-Франківськ)
11 липня
– 85 років від дня народження Яреми Гояна (1940-2015), письменника, публіциста, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка, родом із с. Долішнє Залуччя Снятинського району (нині Снятинської міської територіальної громади Коломийського району)
12 липня – 110 років від дня народження Петра Тронька (1915-2011), українського історика, академіка, головного редактора 26-томної «Історії міст і сіл УРСР», голови правління Національної спілки краєзнавців України (1991-2011), який деякий час працював на Прикарпатті
13 липня – 135 років від дня народження Арнольда Кордюма (1890-1968), українського кінорежисера, уродженця м. Станіслава (тепер Івано-Франківська)
15 липня – День Української Державності
– 615-річчя Грюнвальдської битви, в якій брали участь загони вояків з Прикарпаття
16 липня – 35-а річниця прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України (1990)
– 70 років виповнюється Святославу Вовчуку (1955), художнику декоративно-ужиткового мистецтва, дизайнеру, члену НСХУ (2002), Спілки дизайнерів України (2005), уродженцю м. Тлумач (нині адміністративний центр Тлумацької територіальної громади Івано-Франківського району)
17 липня – 130 років від дня народження Бера Горовіца (1895-1942), письменника, перекладача і художника, уродженця с. Міжгір’я Богородчанського району (нині Дзвиняцької територіальної громади Івано-Франківського району)
– 60 років виповнюється Михайлу Вороничу (1965), графіку і живописцю, уродженцю с. Саджава Богородчанського району (нині Богородчанської селищної територіальної громади Івано-Франківського району)
19 липня
– 105 років від дня народження Тараса Мигаля (1920-1982), українського письменника, уродженця с. Русів Снятинського району (нині Снятинської міської територіальної громади Коломийського району)
– 55 років від дня народження Струтинського Богдана Дмитровича (1970), українського театрального режисера, продюсера, педагога, культурно-громадського діяча, народного артиста України. Директор-художній керівник Київського національного академічного театру оперети, голова Національної спілки театральних діячів України, уродженець с.Старий Лисець (нині Лисецької селищної територіальної громади Івано-Франківського району )
20 липня – 85 років від дня народження Йосипа Кащишина (1940-2009) педагога і дослідника, уродженця с. Середнє Калуського району (нині Войнилівської селищної територіальної громади Калуського району)
25 липня – 130 років від дня народження Івана Недільського (1895-1970), українського композитора, віолончеліста, педагога у Станиславові, диригента хору товариства «Боян»
27 липня – День медичного працівника
– 115 років від дня народження Любові Сухої (1910-1988), етнографині, мистецтвознавиці, дослідниці гуцульських художніх виробів з металу
– 60 років виповнюється Марії Микицей (1965), поетесі, авторці збірок «Саламандра», «У затінку шафранів», «Плетиво», «Інфра», повісті «Будинок, який умів розмовляти», лауреатці міської премії ім. І. Франка за книгу «Трофей на довгу пам’ять». Живе і працює в м. Івано-Франківську
28 липня – 65 років від дня народження Ігоря Коваля (1960-2019), краєзнавця, дослідника давнього Галича, кандидата історичних наук, лауреата обласної премії ім. В.Полєка в галузі краєзнавства
– 145 років від дня народження Володимира Винниченка (1880-1951), українського письменника, державного і політичного діяча періоду національного відродження України, який у 1919 р. перебував у м. Станіславі
– 85 років виповнюється Івану Остафійчуку (1940), українському художнику, графіку, лауреату Національної премії ім. Т. Шевченка, родом із с. Тростянця Снятинського району (нині Заболотівської селищної територіальної громади Коломийського району)
29 липня
– 160 років від дня народження митрополита Андрея Шептицького (1865-1944), визначного церковного і громадсько-політичного діяча, єпископа Станиславівського у 1899-1900 рр.
– 90 років від дня народження Володимира Сельського (1935-2021), природознавця, кандидата геолого-мінералогічних наук, уродженця м. Коломия (нині адміністративний центр Коломийської територіальної громади Коломийського району)
СЕРПЕНЬ
1 серпня
– 45 років виповнюється Ірині Лембрик (1980), поетесі, лікарю-педіатру, членкині НСПУ (1997), докторці медичних наук (2014), уродженці м. Івано-Франківська
3 серпня – 75 років від дня народження Ярослава Яроша (1950-2019), івано-франківського письменника, члена НСПУ, родом із с. Королівки Коломийського району (нині Коломийської міської територіальної громади Коломийського району)
5 серпня – 135 років від дня народження Романа Горбового (1890-1976), майстра народного ткацтва, уродженця м. Косова (нині адміністративний центр Косівської територіальної громади Косівського району)
6 серпня – Преображення Господнє (Спас)
– 85 років від дня народження Анатолія Онишка (1940-2006), перекладача і поета з Калуша, члена НСПУ, уродженця м. Надвірна (нині адміністративний центр Надвірнянської територіальної громади Надвірнянського району)
7 серпня – 155 років від дня народження Осипа Куриласа (1870-1951), художника, січового стрільця, який бував на Прикарпатті
– 70 років виповнюється Володимиру Пушкарю (1955), поету-гумористу, автору і виконавцю віршованих та прозових гуморесок, уродженцю с. Камінна Надвірнянського району (нині Івано-Франківської міської територіальної громади Івано-Франківського району)
10 серпня
– 65 років виповнюється Роману Братковському (1960), директору Івано-Франківського обласного академічного театру ляльок ім. Марійки Підгірянки, заслуженому працівнику культури України, уродженцю с. Раковець Городенківського району (нині Городенківської міської територіальної громади Коломийського району)
11 серпня – 60 років виповнюється Марії Ткачівській (1965), письменниці, науковиці, професорці, докторці наук, членкині Національної спілки письменників України (з 1997 року), лауреатці премій ім. І. Франка (2007), ім. В. Стефаника (2010) та інших, Міжнародного конкурсу «Коронація слова», авторці збірок «Просвічені силуети», «Переповнений експрес», «Обережно, діти», «Я і мій Дон Жуан», «Голос перепілки», «Тримайся за повітря», «Княгиня Острозька» та ін., уродженці с. Сокіл Галицького району (нині Галицької міської територіальної громади Івано-Франківського району)
12 серпня
12 серпня – День молоді
– 85 років виповнюється Володимиру Качкану (1940), академіку АН Вищої школи України, доктору філологічних наук, письменнику, поету, публіцисту, пресознавцю, літературознавцю, родом з с. Рибного Тисменицького району (нині Ямницької територіальної громади Івано-Франківського району)
– 70 років від дня народження Михайла Коломійця (1955-2010), краєзнавця, публіциста, журналіста, громадського діяча з м. Калуша (нині адміністративний центр Калуської територіальної громади Калуського району)
14 серпня – 100 років від дня народження Миколи Карпенка (1925-2007), поета, члена НСПУ. У 1971-75 рр. очолював Івано-Франківську обласну письменницьку організацію
– 95 від дня народження Ореста Дичковського (1930-2009), засновника благодійного фонду ім. Патріарха Йосипа Сліпого, засновника Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату, уродженця смт Перегінськ Рожнятівського району (нині адміністративний центр Перегінської територіальної громади Калуського району)
– 70 років виповнюється Ользі Бабій (1955), заслуженій журналістці України, громадській діячці, поетесі, багаторічній генеральній директорці Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина» (1990-2016), членкині Національної спілки журналістів та Національної спілки письменників України, авторці поетичних збірок «Крізь простір і час», «Мить на долоні», «Нерон», «Батурин», уродженці м. Коломиї (нині адміністративний центр Коломийської територіальної громади Коломийського району)
15 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці
20 серпня
– 130 років від дня народження Омеляна Нижанківського (1895-1973), піаніста, педагога і композитора, професора консерваторії в Каїрі, згодом у Швейцарії, родом з м. Рогатина (нині адміністративний центр Рогатинської територіальної громади Івано-Франківського району)
– 115 років від дня народження о. Дмитра Блажейовського (1910-2011), науковця, автора вишитих ікон, хоругв, риз, священника УГКЦ, доктора теології й історії, уродженця с. Вислок-Горішній, Лемківщина, похований у Львові
22 серпня
22 серпня
– 160 років від дня народження Станіслава-Владислава Бурси-Доленги (1865-1947), польського композитора, диригента, музикознавця, уродженця смт Обертина Тлумацького району (нині адміністративний центр Обертинської територіальної громади Івано-Франківського району)
– 140 років від дня народження Михайла Галібея (1885-1964), кооперативного діяча, співзасновника видавничої спілки «Діло», члена Української Національної Ради ЗУНР, уродженця смт Єзупіль Тисменицького району (нині адміністративний центр Єзупільської територіальної громади Івано-Франківського району)
23 серпня – День Державного Прапора України
– 90 років від дня народження Володимира Матвіїшина (1935-2012), професора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, літературознавця, автора монографій, посібників з французької мови і літератури
24 серпня – День відновлення Незалежності України
25 серпня – 140 років від дня народження Євгена Нагірного (1885-1951), українського архітектора, автора проєктів церков у Богородчанах, селах Ріпне, Фитьків, Старі Богородчани
– 85 років від дня народження Марії Влад (1940-2017), письменниці та поетеси, членкині НСПУ, громадської діячки, уродженки с. Розтоки Косівського району (нині Кутської селищної територіальної громади Косівського району)
27 серпня
– день народження Івана Франка (1856-1916), видатного українського письменника, літературознавця, філософа, громадсько-політичного діяча
29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України
– 105 років від дня народження Михайла Ґави (1920-1997), українсько-канадського громадського діяча і театрознавця, уродженця с. Кунисівці Городенківського району (нині Чернелицької селищної територіальної громади Коломийського району)
– 80 років від створення обласної бібліотеки для дітей та юнацтва (1945). Сьогодні це Івано-Франківська обласна бібліотека для дітей
30 серпня – 75 років тому в м. Долина (нині адміністративний центр Долинської територіальної громади Калуського району) дала нафту перша свердловина
ВЕРЕСЕНЬ
1 вересня – День знань
2 вересня – 130 років від дня народження Ігоря Федіва (1895-1962), письменника, видавця, уродженця м. Коломиї (нині адміністративний центр Коломийської територіальної громади Коломийського району)
2 вересня
– 125 років від дня народження Романа Турина (1900-1979), українського живописця, який створив документальні фільми про Гуцульщину та спортивне життя Західної України, уродженця м. Снятина (нині адміністративний центр Снятинської територіальної громади Коломийського району)
3 вересня
– 75 років виповнюється Богдану Томенчуку (1950), історику, археологу, педагогу, кандидату історичних наук, доценту, завідувачу кафедри етнології та археології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, грунтовному спеціалісту з археології та історії древнього Галича, уродженцю с. Ценява Коломийського району (нині П’ядицької територіальної громади Коломийського району)
4 вересня – 70 років виповнюється Михайлові Косилу (1955), краєзнавцю, педагогу, заслуженому працівникові освіти України, голові Івано-Франківської обласної організації НСКУ, члену НТШ ім. Т. Шевченка і президії правління НСКУ, голові федерації спортивного туризму Івано-Франківської області, Почесному краєзнавцю України (2011), кандидату педагогічних наук, уродженцю с. Заріччя Надвірнянського району (нині Делятинської селищної територіальної громади Надвірнянського району)
6 вересня – 75 років виповнюється Миколі Симчичу (1950), письменнику, публіцисту, автору збірок «Вогонь цілую», «Лебедині ключі», «Ностальгія за Україною», «Політок» та ін., уродженцю с. Середній Березів Косівського району (нині Яблунівської селищної територіальної громади Косівського району)
– 65 років виповнюється Ігорю Гургулі (1960), письменнику, драматургу, публіцисту, редактору і видавцю, автору книг «Пащека Левіафана», «Айсберг», «Торба віршів», уродженцю с. Острів Галицького району (нині Галицької міської територіальної громади Івано-Франківського району)
9 вересня – 85 років від дня народження Михайла Паньківа (1940-2021), етнографа, музеєзнавця, краєзнавця, кандидата історичних наук, професора кафедри етнології та археології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, уродженця с. Вербівці Городенківського району (нині Городенківської міської територіальної громади Коломийського району)
12 вересня
12 вересня – 150 років від дня народження Олександра Кошиця (1875-1944), відомого хорового диригента, композитора, етнографа. Написав оркестрове аранжування пісні «Ще не вмерла Україна», похований у Канаді. Виступав у Станиславові з Республіканською капелою у 1919 р.
– 75 років виповнюється Ганні Бабинській (1950), актрисі, заслуженій артистці України, педагогині, уродженці с. Старі Кривотули Тисменицького району (нині Тисменицької міської територіальної громади Івано-Франківського району)
13 вересня – День українського кіно
14 вересня – День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості
16 вересня – 65 років виповнюється Володимиру Романіву (1960), художнику, скульптору, графіку, уродженцю с. Берлоги Рожнятівського району (нині Новицької територіальної громади Калуського району)
– 50 років виповнюється Володимиру Гарматюку (1975), поету, перекладачу, журналісту, головному редактору телеканалу «3 Студія» в Івано-Франківську, уродженцю м. Коломия (нині адміністративний центр Коломийської територіальної громади Коломийського району)
19 вересня
– 85 років виповнюється Романові Кондрату (1940), доктору технічних наук, заслуженому діячеві науки і техніки України, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки, академіку УНГА, член-кореспонденту Академії гірничих наук України, професору кафедри розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ ІФНТУНГу, уродженцю с. Підгір’я Богородчанського району (нині Богородчанської селищної територіальної громади Івано-Франківського району)
20 вересня – День винахідника і раціоналізатора України
22 вересня – День партизанської слави
23 вересня – 110 років від дня народження Володимира Бандурака (1915-1982), прикарпатського письменника, члена СПУ, уродженця м. Городенки (нині адміністративний центр Городенківської територіальної громади Коломийського району)
– 25 років з часу відкриття в Коломиї музею «Писанка» (2000)
25 вересня – 125 років від дня народження Володимира Кубійовича (1900-1985), галицько-українського географа у діаспорі, одного з будівничих НТШ, редактора «Енциклопедії Українознавства»
27 вересня – Всесвітній день туризму
– 115 років від дня народження Миколи Арсенича (1910-1947), військово-політичного діяча національно-визвольного руху в Західній Україні, уродженця с. Нижній Березів Косівського району (нині Яблунівської селищної територіальної громади Косівського району)
28 вересня – 140 років від дня народження Дмитра Осічного (1885-1962) українського поета, уродженця с. Кобаки Косівського району (нині Рожнівської територіальної громади Косівського району)
29 вересня – День пам’яті трагедії Бабиного Яру
30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек
ЖОВТЕНЬ
1 жовтня – Покров Пресвятої Богородиці
– День захисників і захисниць України
– День українського козацтва
– Річниця створення УПА
– Міжнародний день музики
– Міжнародний день людей похилого віку
2 жовтня – 160 років від дня народження Дениса Січинського (1865-1909), відомого композитора, диригента, музичного діяча. З 1899 р. жив і творив у м. Станіславі (тепер Івано-Франківськ), де й похований
3 жовтня – 85 років виповнюється Василеві Абашину (1940), гончару, художнику-керамісту, майстру народного мистецтва, члену НСХУ, уродженцю с. Вербовець Косівського району (нині Косівської міської територіальної громади Косівського району)
5 жовтня – День працівників освіти (перша неділя жовтня)
– 165 років від дня народження Северина Даниловича (1860-1939), громадсько-політичного діяча, публіциста, адвоката, уродженця с. Петрів Тлумацького району (нині Олешанської територіальної громади Івано-Франківського району)
– 155 років від дня народження Танасія Гаврилюка (1870-1904), українського поета з с. Рожнів Косівського району (нині адміністративний центр Рожнівської територіальної громади Косівського району)
– 105 років від дня народження Миколи Федірка (1920-2004), різьбяра, заслуженого майстра народної творчості УРСР. Жив і помер у м. Косові (нині адміністративний центр Косівської територіальної громади Косівського району)
6 жовтня
– 60 років виповнюється Михайлу Батогу (1965), письменнику, члену Національної спілки письменників України, автору збірок «Сад білих тіней», «Країна п’яних пророків», «Про синє море й січових стрільців», «На вістрі кулі», живе та працює в с. Олеша Тлумацького району (нині адміністративний центр Олешанської територіальної громади Івано-Франківського району)
7 жовтня
– 50 років виповнюється Ростиславу Держипільському (1975), українському театральному режисеру і актору, народному артисту України, лауреату Національної премії ім. Т. Шевченка, обласної премії ім. В. Смоляка в галузі театрального мистецтва, директору та художньому керівникові Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, уродженцю м. Косів (нині адміністративний центр Косівської територіальної громади Косівського району)
8 жовтня – 70 років виповнюється Нестору Мартинцю (1955), поету-гумористу, автору книг «Зірка-полин», «Пекло посеред раю», «Сільське інформбюро» та ін., уродженцю с. Росільна Богородчанського району (нині Дзвиняцької територіальної громади Івано-Франківського району)
10 жовтня – 75 років від дня народження Анатолія Грицана (1950-2022), режисера, історика, театрального педагога, культурно-освітнього діяча, кандидата історичних наук, професора, заслуженого працівника України, заслуженого діяча мистецтв України, члена Національної спілки театральних діячів України та Національної спілки краєзнавців України, автора книг «Просвітня зоря Прикарпаття», «Виховання режисера: психофізичний та інтелектуальний тренінг»
12 жовтня – День художника
14 жовтня – 35 років з часу виходу у світ першого номеру городенківської районної газети «Край» (1990)
– 90 років від дня народження Миколи Олексюка (1935), кандидата філологічних наук, автора поетичних збірок «Калиновий жар», «Терпка мрія», «Відгомін» та ін., уродженця с. Загвіздя Тисменицького району (нині адміністративний центр Загвіздянської територіальної громади Івано-Франківського району)
15 жовтня – 130 років від дня народження Володимира Гжицького (1895-1973), прозаїка і драматурга, перекладача, автора історичного роману «Опришки»
– 70 років виповнюється Дмитру Пожоджуку (1955), майстру народної творчості, мистецтвознавцю, журналісту, письменнику, громадсько-політичному діячеві, етнографу, фольклористу, писанкарю, вишивальнику, етнологу з с. Космача Косівського району (нині адміністративний центр Космацької територіальної громади Косівського району)
16 жовтня
16 жовтня
– 120 років від дня народження Василя Витвицького (1905-1999), композитора, музикознавця, педагога, громадсько-культурного діяча, уродженця м. Коломиї (нині адміністративний центр Коломийської територіальної громади Коломийського району)
– 65 років виповнюється Богдану Бринському (1960), художнику-реставратору, члену Національної спілки художників України, викладачу Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, уродженцю с. Долина Тлумацького району (нині Олешанської територіальної громади Івано-Франківського району)
17 жовтня – 100 років від дня народження Миколи Домашевського (1925-2010), економіста, засновника і голови гуцульського товариства «Чорногора» (Чикаго), співзасновника і редактора журналу «Гуцулія», автора книги «Історія Гуцульщини», уродженця с. Микуличин (нині Яремчанської міської територіальної громади Надвірнянського району). Похований у Чикаго (США)
– 70 років виповнюється Любові Яворській (1955), поетесі, вчительці, авторці збірок «Вересневі барви», «Скарбниця серця», мешканці с. Стопчатів Косівського району (нині Яблунівської селищної територіальної громади Косівського району)
18 жовтня – 125 років від дня народження Марії Остромири (1900-1969), української письменниці у діаспорі, яка тривалий час мешкала у Верховині (нині Верховинської територіальної громади Верховинського району), авторки книги «Лемківщина у вогні» про національно-визвольну боротьбу УПА на Лемківщині
– 100 років від дня народження Дмитра Гавриша (1925-2004), майстра художнього різьблення та інкрустації на дереві, уродженця м. Косова (нині адміністративний центр Косівської територіальної громади Косівського району)
– 90 років від дня народження Івана Крижанівського (1935), письменника, члена літературного товариства «Плин», уродженця с. Сороки Городенківського району (нині Городенківської міської територіальної громади Коломийського району)
– 85 років від дня народження Романа Фабрики (1940-2022), заслуженого журналіста України, почесного громадянина міста Івано-Франківська, члена Національної спілки журналістів України, лауреата премій «Золоте перо» та обласної премії ім. Богдана Бойка, засновника і власника Музею родинних професій, уродженця с. Радча Тисменицького району (нині Івано-Франківської міської територіальної громади Івано-Франківського району)
19 жовтня – 135 років від дня народження Володимира Хроновича (1890-1973), українського письменника. Похований у м. Снятині (нині адміністративний центр Снятинської територіальної громади Коломийського району)
20 жовтня – 100 років від дня народження Дмитра Шкрібляка (1925-2008), майстра художнього різьблення та інкрустації по дереву, лауреата премії ім. Катерини Білокур, заслуженого майстра народної творчості України, уродженця с. Яворів Косівського району (нині Косівської міської територіальної громади Косівського району)
21 жовтня – 115 років від дня народження Мирослава Радиша (1910-1956), українського художника, пейзажиста, уродженця с. Іллінці Снятинського району (нині Заболотівської селищної територіальної громади Коломийського району)
22 жовтня – 115 років від дня народження Юрія Бовича (1910-1984), майстра декоративного ткацтва, родом з м. Косова (нині адміністративний центр Косівської територіальної громади Косівського району)
24 жовтня – 100 років від дня народження Віталія Виноградського (1925-2012), письменника, журналіста, який у 1964-1975 рр. був редактором газети «Прикарпатська правда»
25 жовтня – 85 років виповнюється Ярославу Яцківу (1940), українському астроному, члену-кореспонденту Академії наук України, заслуженому діячу науки і техніки України, лауреату Державної премії України, уродженцю с. Данильче Рогатинського району (нині Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району)
26 жовтня – 95 років від дня народження Івана Скрипника (1930-2002), краєзнавця, педагога, публіциста, дослідника історії Скиту Манявського
– 75 років виповнюється Дмитру Сиваку (1950), художнику, лауреату обласної премії ім. Я. Лукавецького, заслуженому майстру народної творчості України, члену Національної спілки художників України
27 жовтня
– День української писемності та мови
– 280 років від дня народження Максима Березовського (1745-1777), українського композитора, диригента, автора духовних концертів та опери «Демофонт», першої української симфонії, спільно з Д. Бортнянським і А. Веделем є основоположником національної духовної музики
– 125 років від дня народження Василя Тисяка (1900-1967, Торонто), оперного співака світового рівня, уродженця с. Шевченкове Долинського району (нині Вигодської селищної територіальної громади Калуського району)
– 105 років від дня народження Михайла Мулика (1920-2020), ветерана визвольних змагань, вояка дивізії СС «Галичина», багатолітнього голови станиці Галицького братства колишніх вояків 1-ї української дивізії Української Національної Армії, почесного громадянина Івано-Франківська
31 жовтня – 100 років від дня народження Миколи Білана (1925-1989), українського композитора, уродженця с. Ясеновця Рожнятівського району (нині Дубівської територіальної громади Калуського району)
– 70 років виповнюється Ганні Карась (1955), заслуженій працівниці культури України, професорці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, докторці мистецтвознавства, членкині Спілки театральних діячів України, Національної спілки краєзнавців, НТШ ім. Т. Шевченка, Всеукраїнської музичної спілки, лауреатці обласних премій в галузі музичного мистецтва ім. Д. Січинського та ім. В. Полєка у галузі краєзнавства. Родом із с. Раківчик Коломийського району (нині Коломийської міської територіальної громади Коломийського району)
ЛИСТОПАД
1 листопада – День державності на західноукраїнських землях (ЗУНР)
– 85 років з часу заснування Івано-Франківської обласної філармонії (1940), нині імені Іри Маланюк
9 листопада – Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва України
11 листопада – 65 років виповнюється Володимиру Гросевичу (1960), поету, лауреату літературної премії ім. Л. Мартовича, члену НСПУ (2012), уродженцю с. Комарів Галицького району (нині Галицької міської територіальної громади Івано-Франківського району)
– 45 років виповнюється Роману Бончуку (1980), художнику та дизайнеру, автору проєкту першого в Україні Музею «Небесної Сотні» у Івано-Франківську. Є автором найбільшої в Україні картини – «Хроніка України». Уродженець м. Івано-Франківська
12 листопада
– 120 років від дня народження Івана Крушельницького (1905-1934), письменника, перекладача, мистецтвознавця, графіка, родом з м. Коломиї (нині адміністративний центр Коломийської територіальної громади Коломийського району). Репресований і розстріляний у 1934 р.
13 листопада –150 років від дня народження Михайла Мочульського (1875-1940), українського літературознавця і адвоката, який у 20-30-х рр. ХХ ст. жив у Коломиї, Станіславі
14 листопада – 55 років виповнюється Оксані Сподар (1970), авторці поетичної книжки «Народження квітки», уродженці м. Долина (нині адміністративний центр Долинської територіальної громади Калуського району)
15 листопада – 140 років від дня народження Михайла Куриленка (1885-після 1940р.), засновника мистецько-промислової спілки «Гуцульське мистецтво», першого директора художнього технікуму в м. Косові (нині адміністративний центр Косівської територіальної громади Косівського району)
– 130 років від дня народження Миколи Вінтоняка (1895-1980), майстра художнього оброблення шкіри, уродженця м. Косова (нині адміністративний центр Косівської територіальної громади Косівського району). Відновив давні способи шкірного виробництва, техніки оздоблення – гаряче і холодне тиснення, інкрустація металом
– 125 років від дня народження Володимира Блавацького (1900-1953), українського актора і режисера мандрівних театрів Західної України, уродженця м. Косова (нині адміністративний центр Косівської територіальної громади Косівського району), помер у США
16 листопада – День працівників радіо, телебачення та зв’язку
– 90 років від дня народження Петра Боєчка (1935-2010), івано-франківського художника, члена НСХУ, лауреата івано-франківської обласної премії ім. Я. Лукавецького
– 145 років від дня народження Михайла Лозинського (1880-1937), українського політичного діяча, публіциста та юриста, уродженця с. Бабин-Зарічний Калуського району (нині Калуської міської територіальної громади Калуського району)
17 листопада – День працівників сільського господарства України
– День студента в Україні
19 листопада – 150 років від дня народження Катрі Гриневичевої (1875-1947), письменниці, активної діячки жіночого руху в Галичині
– 130 років від дня народження Степана Масляка (1895-1960), українського поета, перекладача, уродженця м. Станіслава (нині Івано-Франківська)
21 листопада – День Гідності та Свободи
– 140 років від дня народження Ірини Шухевич (1885-1979), художниці, портретистки, іконописиці, уродженки с. Вишнів Рогатинського району (нині Букачівецької селищної громади Івано-Франківського району). У 1939 р. емігрувала до США
22 листопада – 90 років від дня народження Романа Скульського (1935-2004), українського педагога, професора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
23 листопада
– 90 років від дня народження Олега Адаменка (1935-2023), відомого науковця, еколога, академіка, доктора геолого-мінералогічних наук, професора ІФНТУНГ, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка Української нафтогазової академії, академіка Академії наук технологічної кібернетики України
– 65 років виповнюється Світлані Флис (1960), історикині, краєзнавиці, членкині Національної Спілки журналістів та Національної спілки краєзнавців України, науковій працівниці музею етнографії та екології Карпатського краю м. Яремче, уродженці с. Виноград Коломийського району (нині Отинійської селищної територіальної громади Коломийського району)
24 листопада
– 145 років від дня народження Івана Дем’янчука (1880-1919), мовознавця, перекладача, викладача польської гімназії та директора жіночої гімназії сестер-василіянок у м. Станіславі (тепер Івано-Франківськ), родом із м. Надвірна (нині адміністративний центр Надвірнянської територіальної громади Надвірнянського району)
25 листопада – День пам’яті жертв голодоморів
– 100 років від дня народження Михайла Борука (1925-2002), письменника, журналіста, ткача, уродженця с. Рожнів Косівського району (нині адміністративний центр Рожнівської територіальної громади Косівського району)
– 65 років виповнюється Вікторові Ідзю (1960), історику та українознавцю, академіку АН Вищої школи України, провідному науковому співробітнику Інституту українознавства МОН України, лауреату премії ім. І. Крип’якевича, уродженцю с. Угринова Тисменицького району (нині адміністративний центр Угринівської територіальної громади Івано-Франківського району)
26 листопада – 100 років від дня народження Опанаса Заливахи (1925-2007), відомого художника, дисидента, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка. У 1962-2007 рр. проживав в м. Івано-Франківську, де й похований
29 листопада – 125 років від дня народження Галини Залеської (Лагодинської) (1900-1964), піаністки, письменниці і педагогині, уродженки смт Делятин Надвірнянського району (нині адміністративний центр Делятинської територіальної громади Надвірнянського району)
ГРУДЕНЬ
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом
– 95 років від дня народження Романа Федоріва (1930-2001), відомого українського письменника, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка, уродженця с. Братківці Тисменицького району (нині Івано-Франківської міської територіальної громади Івано-Франківського району)
2 грудня
– 180 років від дня народження Алоїзія Шарловського (1845-1911), професора Станіславської гімназії, автора книги «Станиславів і Станиславівський повіт з погляду історичного та географічно-статистичного»
4 грудня – 60 років виповнюється Богдану Кузіву (1965), живописцю, графіку, члену Національної спілки художників України (2012), уродженцю с. Озеряни Галицького району (нині Бурштинської міської територіальної громади Івано-Франківського району)
5 грудня – 145 років від дня народження Михайла Ганушевського (1880-1962), церковного діяча УГКЦ, похованого в с. Угорники тепер Івано-Франківської міськради (нині Івано-Франківської міської територіальної громади Івано-Франківського району)
– 90 років від дня народження Сергія Сандюка (1935), івано-франківського художника, члена Національної спілки художників України
– 70 років виповнюється Михайлові Андрусяку (1955), письменнику, журналісту, публіцисту, краєзнавцю, засновнику і директору видавничо-поліграфічного товариства «Вік» у Коломиї, лауреату Національної премії ім. Т. Шевченка, обласної премії ім. В. Стефаника, автору трилогії «Брати грому», «Брати вогню», «Брати просторів», члена Національної спілки журналістів та Національної спілки письменників України, родом із с. Вербівці Городенківського району (нині Городенківської міської територіальної громади Коломийського району)
6 грудня
– День Збройних Сил України
– Свято Миколая Чудотворця
7 грудня – День місцевого самоврядування
9 грудня
– 100 років від дня народження патріарха УПЦ КП Володимира (Василя Романюка) (1925-1995), уродженця с. Хімчина Косівського району (нині Рожнівської територіальної громади Косівського району)
– 70 років виповнюється Ігорю Панчишину (1955), архітектору, члену НСКУ, члену Rotary International, уродженцю м. Івано-Франківська
10 грудня – Міжнародний день прав людини
– 205 років від дня народження Олекси Бахматюка (1820-1882), визначного гуцульського гончара. Народився і жив у м. Косові (нині адміністративний центр Косівської територіальної громади Косівського району)
– 125 років від дня народження Яна Бжози (1900-1971), польського письменника і перекладача, який писав про гуцулів
11 грудня – 135 років від дня народження Миколи Матіїва-Мельника (1890-1947), січового стрільця, галицько-українського письменника, уродженця смт Яблунова Косівського району (нині адміністративний центр Яблунівської територіальної громади Косівського району)
12 грудня – 135 років від дня народження Андрія Мельника (1890-1964), інженера, полковника УСС, Голови Проводу ОУН, політв’язня
– 120 років від дня народження Манеса Шпербера (1905-1984), відомого німецького та французького письменника, уродженця смт Заболотова Снятинського району (нині адміністративний центр Заболотівської територіальної громади Коломийського району)
– 95 років від дня народження Ігоря Кічака (1930-2014), мовознавця, публіциста, уродженця м. Коломия (нині адміністративний центр Коломийської територіальної громади Коломийського району)
14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
– 185 років від дня народження Михайла Старицького (1840-1904), видатного українського письменника, драматурга, перекладача, театрального і культурно-громадського діяча, автора п’єси «За двома зайцями»
17 грудня – 140 років від дня народження Миколи Саєвича (1885-1944), громадського та наукового діяча Галичини
18 грудня – 145 років від дня народження Северини Кабарівської (1880-1929), громадської діячки, поетеси, драматургині. Померла у м. Бурштині, похована у Львові
– 130 років від дня народження Адама Лисаковського (1895-1952), книгознавця, директора бібліотеки Віленського університету (Польща), уродженця м. Станіслава (нині Івано-Франківська)
22 грудня – 100 років від дня народження Романа Барана (1925-2004), фотографа-портретиста, члена НСФУ, розробника оригінального прийому фотографічного вираження «колаж у портреті», уродженця м. Снятина (нині адміністративний центр Снятинської територіальної громади Коломийського району)
– 110 років від дня народження Миколи Денисюка (1915-1976), видавця і громадсько-культурного діяча, активного діяча товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Відродження», уродженця смт Гвіздець Коломийського району (нині адміністративний центр Гвіздецької територіальної громади Коломийського району)
24 грудня – День працівників архівних установ
25 грудня – Різдво Христове
28 грудня
– 120 років від дня народження Івана Білинкевича (1905-1996), краєзнавця, просвітнього та громадського діяча Коломиї, дослідника життя і творчості Івана Франка
31 грудня – Щедрий вечір, Маланка
– 180 років від дня народження Марка Мурави (Сильвестра Лепкого) (1845-1901), батька Богдана і Левка Лепких, автора популярних книжок, збірки поезій «Книжка горя»
У 2025 РОЦІ ЮВІЛЕЇ ПЕРШОЇ ПИСЬМОВОЇ ЗГАДКИ
святкуватимуть такі міста і села
785 років місту Коломия адміністративному центру Коломийської територіальної громади Коломийського району (1240)
650 років селу Микитинці Косівської міської територіальної громади Косівського району (1375)
635 років селу Чорнолізці Тисменицької міської територіальної громади Івано-Франківського району (1390)
615 років селу Торговиця Городенківської міської територіальної громади Коломийського району (1410)
595 років селу Загір’я Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району (1430)
590 років селам Семенівка Городенківської міської територіальної громади Коломийського району та Юнашків Бурштинської міської територіальної громади Івано-Франківського району (1435)
585 років селам Білка Городенківської міської громади Коломийського району, Чернелиця Чернелицької селищної територіальної громади Коломийського району, Воскресинці Коломийської міської територіальної громади Коломийського району, Дички, Долиняни, Заланів, Княгиничі, Конюшки, Підкамінь Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району, Рошнів Тисменицької міської територіальної громади Івано-Франківського району, Угринів Угринівської територіальної громади Івано-Франківського району (1440)
580 років селу Середнє Войнилівської селищної територіальної громади Калуського району (1445)
575 років селу Кобаки Рожнівської територіальної громади Косівського району (1450)
565 років селу Вістова Калуської міської територіальної громади Калуського району (1460)
555 років селу Нижній Березів Яблунівської селищної територіальної громади Косівського району (1470)
550 років селам Гвіздець, Малий Гвіздець Гвіздецької селищної територіальної громади Коломийського району (1475)
525 років селам Серафинці Городенківської міської територіальної громади Коломийського району та Розтоки Кутської селищної територіальної громади Косівського району (1500)
515 років селу Журів Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району (1510)
510 років селу Лопушна Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району (1515)
475 років селу Мельна Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району (1650)
455 років селу Липівка (Фірлеїв) Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району (1570)
425 років селам Москалівка (тепер у складі м. Косова) Косівської міської територіальної громади Косівського району, Виспа Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району (1600)
340 років селу Вербовець Косівської міської територіальної громади Косівського району (1685)
315 років селищу Кути адміністративному центру Кутської територіальної громади Косівського району (1710)
275 років селу Пістинь Косівської міської територіальної громади Косівського району (1750)
240 років селу Сілець Ямницької територіальної громади Івано-Франківського району (1785)
205 років селу Шепіт Косівської міської територіальної громади Косівського району (1820)
170 років селу Снідавка Косівської міської територіальної громади Косівського району (1855)
145 років селу Луковець Вишнівський Букачівської селищної територіальної громади Івано-Франківського району (1880)
135 років
селам Кривоброди Матеївецької територіальної громади Коломийського району, Луковець-Журівський Букачівської селищної територіальної громади Івано-Франківського району (1890)
125 років селам Воронів Городенківської міської територіальної громади Коломийського району, Городиська, Зеленів, Лісова, Луковище Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району
Дати перших письмових згадок населених пунктів Івано-Франківщини подані за дослідженнями історика П. Сіреджука
У 2025 РОЦІ МИНАЄ
895 років від дня народження Ярослава Осмомисла (1130-1187), галицького князя
825 років тому розпочалось будівництво в Галичі церкви св. Пантелеймона
820 років з дня народження Андрія II – угорського короля (1205-1235), який по смерті Романа Галицького прийняв титул короля Галичини
785 років від дня народження Митуси – придворного співця, поета перемиського єпископа (1240). Згадується у Галицько-Волинському літописі як «славетний співець», «який колись із гордості не схотів служити князю Данилові». Микола Костомаров присвятив Митусі баладу «Співець Митуса», а Іван Франко – поему «Бунт Митуси»
535 років від початку селянського повстання на Прикарпатті під проводом Мухи (1490)
520 років від дня народження Роксолани (Насті Лісовської), дружини турецького султана (1505)
505 років з часу нападу татар на Рогатин. Багато жителів міста потрапили у полон. Серед них була Настя Лісовська (Роксолана) (1520)
475 років від дня народження Іова Княгиницького (1550-1621), українського церковно-освітнього діяча, письменника, засновника Манявського скиту та монастиря в Угорниках Коломийського району
365 років від дня народження Станіслава Потоцького (1660-1683), старости Галицького і Коломийського, сина засновника м. Станіслава (нині Івано-Франківськ), який загинув у битві під Віднем
325 років від дня народження ватажка опришків Олекси Довбуша (1700-1745)
255 років від дня народження Івана Смицнюка (1770), посла Ямницької громади до австрійського парламенту
230 років від дня народження Івана Озаркевича (1795-1854), культурно-просвітницького діяча, організатора українського театру в Коломиї (1848), драматурга, діда письменниці Наталії Кобринської
225 років від дня народження Йосипа-Антонія Бопре (1800-1872), польського видавця, громадсько-культурного діяча, педагога, уродженця смт Гвіздець Городенківського району (нині адміністративний центр Гвіздецької територіальної громади Коломийського району)
215 років від дня народження Йосифа Левицького (1810-1863), українського культурного діяча, письменника, музиканта, уродженця с. Товмачик Коломийського району (нині Коломийської міської територіальної громади Коломийського району)
210 років від дня народження Григорія Боднара (Бернарт) (1815-1885), письменника, фольклориста, перекладача, діяча культурного руху на Покутті і Коломиї в 40-х роках ХІХ ст., священника УГКЦ, уродженця с. Жукотин Коломийського району (нині Коршівської територіальної громади Коломийського району)
175 років від дня народження Леоніда Заклинського (1850-1890), громадсько-культурного діяча, уродженця с. Маринопіль (тепер Маріямпіль) Галицького району (нині Дубовецької територіальної громади Івано-Франківського району)
170 років від дня народження Костянтина Бобикевича (1855-1884), українського письменника, родом з с. Старі Скоморохи Галицького району (нині Більшівцівської селищної територіальної громади Івано-Франківського району)
165 років від дня народження Дмитра Бучука (1860-1932), українського народного майстра-будівничого, представника гуцульської школи архітектури. Жив у с. Яворові (тепер Косівський район) (нині Косівської міської територіальної громади Косівського району)
165 років від дня народження Целіни Куровцевої-Бурачинської (1860-1924), української фольклористки, культурно-громадської діячки, уродженки с. Криворівня Верховинського району (нині Верховинської селищної територіальної громади Верховинського району), похована у Львові
160 років з часу першого виходу у Коломиї українського літературно-політичного часопису «Голос народний» (1865)
135 років від дня народження Івана Курилюка-Гавицюка (1890), гуцульського скрипаля, уродженця с. Жаб’є (тепер смт Верховина) (нині адміністративний центр Верховинської територіальної громади Верховинського району)
135 років від дня народження Юліуша Фоєрмана (1890), єврейського будівничого, землевпорядника, який мешкав в Станиславові, мав власне проєктне бюро, спроєктував кілька кам’яниць у місті, автора книги «Щоденник зі Станіслава (1941-1943 рр.)»
120 років з часу утворення української державної гімназії в Станиславові (1905)
120 років з часу гастролей театру М. Садовського в Станиславові за участю Марії Заньковецької (1905)
120 років від дня народження Петра Харінчука (1905-1990), мосяжника, уродженця с. Красноїлля Верховинського району (нині Верховинської селищної територіальної громади Верховинського району)
110 років від дня народження Петра Гуленчина (1915), педагога, письменника, художника, театрального діяча, уродженця с. Поточище Городенківського району (нині Городенківської міської територіальної громади Коломийського району)
100 років з часу виходу у Коломиї популярного двотижневика «Жіноча доля» (видавець і редактор О. Кисілевська) (1925)
85 років
створення Гуцульського ансамблю пісні і танцю, обласного науково-методичного центру культури і туризму Прикарпаття (1940)
85 років створення науково-методичного центру культури і туризму Прикарпаття (1940)
80 років з часу відкриття Станіславського медичного інституту (нині національного медичного університету) (1945)
80 років від часу заснування центральних бібліотек Надвірнянської міської публічної бібліотеки Надвірнянської міської територіальної громади Надвірнянського району, Богородчанської Публічної бібліотеки ім. М. Яцківа Богородчанської селищної територіальної громади Івано-Франківського району, Рогатинської бібліотеки Рогатинської міської громади Івано-Франківського району
75 років від заснування центральної міської бібліотеки Болехівської міської ЦБС Болехівської міської територіальної громади Калуського району (1950)
ЛІТЕРАТУРНІ ДАТИ ПРИКАРПАТТЯ 2025 РОКУ
1 січня – 70 років виповнюється Оксані Тебешевській (1955), громадській діячці, депутату Івано-Франківської обласної ради
3 січня – 80 років від дня народження о. Ярослава Лесіва (1945-1991), греко-католицького священника, поета, дисидента, уродженця с. Лужки Долинського району
16 січня – 70 років виповнюється Богданові Томенчуку (1955), поету, публіцисту
13 лютого – 135 років від дня народження Івана Федорака (1890-1954), репресованого українського письменника і народного вчителя, уродженця с. Іллінці Снятинського району, перепохованого у с. Русові на Снятинщині
16 лютого – 85 років від дня народження Дмитра Захарука (1940), автора низки художніх та публіцистичних творів, уродженця с. Задубрівці Снятинського району
6 березня – 95 років від дня народження Павла Добрянського (1930-2011), письменника-гумориста, члена Національної спілки письменників України
6 березня – 90 років від дня народження Богдана Рубчака (1935-2018), поета української діаспори, літературознавця, есеїста, професора Ілінойського університету (США), автора збірок поезій та есеїв «Міти метаморфоз, або Пошуки доброго світу», «Крило Ікарове», уродженця м. Калуша
8 березня – 65 років виповнюється Ользі Слоньовській (1960), українській поетесі, письменниці
13 березня – 65 років виповнюється Юрію Андруховичу (1960), відомому українському письменнику, перекладачу, уродженцю м. Івано-Франківська
15 березня – 90 років від дня народження Романа Коритка (1935), львівського письменника, краєзнавця, члена НСПУ, лауреата літературної премії ім. братів Лепких та премії ім. Ірини Вільде, автора численних книг з історії сіл Опілля та історичних романів, родом з с. Черче Рогатинського району
25 березня – 115 років від дня народження Марка Боєслава (Михайла Дяченка) (1910-1952), поета, журналіста, активного учасника національно-визвольних змагань ОУН-УПА, родом з с. Боднарова Калуського району
18 квітня – 130 років від дня народження Юрія Шкрумеляка (1895-1965), поета, письменника, автора творів про визвольні змагання УСС-УГА, родом з Ланчина Надвірнянського району
18 квітня – 165 років від дня народження Уляни Кравченко (1860-1947), вчительки, поетеси, активної учасниці жіночого руху в Галичині
23 травня – 60 років виповнюється Володимиру Єшкілєву (1965), письменнику, філософу, автору романів «Адепт», «Візантійська фотографія», «Пафос», «Імператор повені», «Усі кути Трикутника: Апокриф мандрів Григорія Сковороди», «Гніздо», «Мандри Солтиса та інші історії» та ін., уродженцю м. Івано-Франківська
8 червня – 170 років від дня народження Наталії Кобринської (1855-1920), письменниці, громадської діячки, організаторки жіночого руху в Галичині, уродженки с. Белелуї Снятинського району, похованої в Болехові
3 липня – 40 років виповнюється Тетяні П’янковій (1985), поетесі, письменниці, філологині, членкині Національної спілки письменників України, уродженці смт Вигода Долинського району
11 липня – 85 років від дня народження Яреми Гояна (1940-2015), письменника, публіциста, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка, родом із с. Долішнє Залуччя Снятинського району
27 липня – 60 років виповнюється Марії Микицей (1965), поетесі, авторці збірок «Саламандра», «У затінку шафранів», «Плетиво», «Інфра», повісті «Будинок, який умів розмовляти», лауреатці міської премії ім. І. Франка за книгу «Трофей на довгу пам’ять». Живе і працює в м. Івано-Франківську
3 серпня – 75 років від дня народження Ярослава Яроша (1950-2019), івано-франківського письменника, члена Національної спілки письменників України, родом із с. Королівки Коломийського району
6 серпня – 85 років від дня народження Анатолія Онишка (1940-2006), перекладача і поета з Калуша, члена Національної Спілки письменників України, уродженця м. Надвірна
7 серпня – 70 років виповнюється Володимиру Пушкарю (1955), поету-гумористу, автору і виконавцю віршованих та прозових гуморесок, уродженцю с. Камінна Надвірнянського району
11 серпня – 60 років письменниці Марії Ткачівської
12 серпня – 85 років від дня народження Володимира Качкана (1940), академіка АН Вищої школи України, доктора філологічних наук, письменника, поета, публіциста
14 серпня – 100 років від дня народження Миколи Карпенка (1925-2007), поета, члена НСПУ. У 1971-75 рр. очолював Івано-Франківську обласну письменницьку організацію
14 серпня – 70 років виповнюється Ользі Бабій (1955), журналістці, поетесі, громадській діячці, членкині Національної спілки журналістів та Національної спілки письменників України, авторці поетичних збірок «Крізь простір і час», «Мить на долоні», «Нерон», «Батурин», уродженці м. Коломиї
23 серпня – 110 років від дня народження Володимира Бандурака (1915-1982), прикарпатського письменника, члена СПУ, уродженця м. Городенки
25 серпня – 85 років від дня народження Марії Влад (1940-2017), письменниці та поетеси, членкині НСПУ, громадської діячки, уродженки с. Розтоки Косівського району
28 вересня – 140 років від дня народження Дмитра Осічного (1885-1962) українського поета, уродженця с. Кобаки Косівського району
6 жовтня – 60 років письменнику Михайлові Батогу
19 жовтня – 135 років від дня народження Володимира Хроновича (1890-1973), українського письменника
19 листопада – 150 років від дня народження Катрі Гриневичевої (1875-1947), письменниці, активної діячки жіночого руху в Галичині
19 листопада – 130 років від дня народження Степана Масляка (1895-1960), українського поета, перекладача, уродженця м. Станіслава (Івано-Франківська)
29 листопада – 125 років від дня народження Галини Залеської (Лагодинської) (1900-1964), піаністки, письменниці і педагогині, уродженки смт Делятин
1 грудня – 95 років від дня народження Романа Федоріва (1930-2001), відомого українського письменника, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка, уродженця с. Братківці Тисменицького району
5 грудня – 70 років виповнюється Михайлові Андрусяку (1955), письменнику, лауреату Національної премії ім. Т. Шевченка
11 грудня – 135 років від дня народження Миколи Матіїва-Мельника (1890-1947), галицько-українського письменника, уродженця с. Яблунова Косівського району
12 грудня – 120 років від дня народження Манеса Шпербера (1905-1984), відомого німецького та французького письменника, уродженця смт Заболотова
31 грудня – 180 років від дня народження Марка Мурави (Сильвестра Лепкого) (1845-1901), батька Богдана і Левка Лепких, автора популярних книжок, збірки поезій «Книжка горя»
У 2025 році будуть проходити такі заходи,
орієнтовані на підвищення фахового рівня:
1. Обласний семінар для методистів територіальних громад Івано-Франківщини «Практичні кроки методиста публічної бібліотеки в умовах невизначеності» (лютий)
2. Обласна профстудія для молодих працівників бібліотек (стаж роботи до 3-х років) «Основні вимоги щодо складання бібліографічного опису документів та періодичних видань» (травень)
3. Навчальний курс цифрової грамотності для бібліотекарів Івано-Франківщини «Цифрова грамотність в бібліотеці – шлях до успішної України» (травень)
4. Семінар для бібліотекарів ТГ «Бібліотека майбутнього: інновації, цифровізація та нові сервіси» (травень)
5. Професійна зустріч з директорами публічних бібліотек області «Бібліотека – шлях до психоемоційного здоров’я жителів громади» (червень)
6. Навчальний курс з історії України «Історичні хронографи» (вересень)
7. Професійний діалог за участі бібліотекарів територіальних громад Івано-Франківщини «Кращі проєкти бібліотек Івано-Франківщини» (жовтень)
8. Планування на 2026 рік (цикл онлайн консультацій) «Якісне планування бібліотечної роботи – важлива умова досягнення вагомих показників праці» (листопад)
9. Велнес-заходи в рамках проєкту ЮНЕСКО «Бібліотеки як простір психоемоційної підтримки» «Ти у світі не один» (березень-листопад)
10. Бібліотечний коворкінг на тему безбар’єрності «Бібліотека без бар’єрів – шлях до успішної України» (березень-листопад).
11. Соціологічне дослідження «Напрямки роботи бібліотек в умовах воєнного часу» (вересень-листопад)
