ЖИТТЯ ГЕРОЇВ
Вони життя віддали на війні,
І не повернуться додому більш ніколи.
Не поцілують маминих долонь,
Які колись їм ласку дарували.
Заплаче мати їхня у воріт,
А очі знову сина зустрічають,
Та не повернеться вже син її,
Загинув там – на сході на війні.
Стріляють танки і гудуть гармати,
І ледве чути стогін тих солдат,
Які життя кладуть за волю нашу,
Але ціна тій волі дорога.
Її не зміряти, бо міри їй немає,
Не передати материнський біль,
Бо сина вже в живих немає.
Але вони прийдуть до них у снах,
Обнімуть ніжно-ніжно й скажуть їм.
Не плачте, дорогі, ми любим Вас,
І любим Україну.