Пошук
Архіви

Смоляк Мар’яна

мешканець с. Гузіїв

 

«Я ВІРЮ В МАЙБУТНЄ ТВОЄ, УКРАЇНО!»

Я вірю в майбутнє твоє Україно!

Я вірю, що будеш ти вічно жива.

Бо мудрість і правда ніколи не згине,

Бо вічність народу ніхто не здола.

Для мене, Вкраїно, найкраща ти в світі.

Одна Батьківщина на цілій Землі.

Щасливими виростуть всі твої діти,

Бо змалку ходили по чорній ріллі.

Я вірю, що буде усе процвітати

Уже не колись, а зараз, тепер.

Не за кордоном шукатимуть долю

Вкраїнський учитель, поет і сапер.

Багате минуле твоє, Україно,

Омите сльозами і кров’ю братів.

Що душу віддали під Крутами Богу

Вбиваючи грізно твоїх ворогів.

Не раз бідна мати ставала в куточок,

Шептала молитву святим образам.

Просила у бога щастя і долі

Тобі, Україно, і твоїм синам.

Гнобили народ твій , моя Батьківщино,

Голодним лишали не раз і не два.

Хохлом нарекли, на коліна поклали,

А ти, Україно, вставала й жила.

З мови знущались, у грудях душили

Слово народне і спів солов’я

Та не забули тебе українці,

Матінко рідна, пісне моя!

Не за горами сонечко сходить,

Що буде далі залежить від нас.

Чи будем багаті, чи будем щасливі

Побачимо згодом , як прийде той час.

Тебе я люблю, моя Україно!

І буду любити, доки не вмру.

Для тебе я буду і жити, й трудитись,

Тобі я віддам усю силу свою.

Бо кращої в світі за тебе не знаю,

Із небом блакитним, де сонце горить.

Бо над Майданом сміливо і ясно

Прапор твій рідний навік майорить.

 

 

 

 

 

Коментарі виключені.