Пошук

Кудерська Ангеліна

учениця Тлумацької гімназії

 

Рідна моя Україна,

Люба моя Україно,

Ти така прекрасна і мова твоя солов’їна .

Ти була колись в полоні, мов ота рабиня,

А тепер ти вільно стоїш, мов богиня.

Ти розпростерла свої крила

І в чисте синє небо спокійно злетіла.

Та ті, що знають лиш красти,

Бажають тебе на коліна покласти.

Не маючи душі ні серця,

Топтатимуть воду з озерця.

Солона сльоза легенько стікає,

А свічка горить і згорає.

Визирає мати й молить

Одного лише тихенько просить,

Щоб побачила єдинеє дитя,

Яке сповнює її життя.

Якби в словах була велика сила,

То я б у Бога попросила:

Щоб нас усіх оберігав,

Щоб ангелів-хранителів

На землю цю послав.

 

*****

Печаль і смуток кинжалом в серце коле,

Але наша Україна не помре ніколи.

Ми, її діти, в колосках зростали,

Ми збирали квіти, ми пісень співали.

 

Був тихенький гай, поля чорні брили,

Ми ж усе це мали, ми ж це так любили.

Та російські посіпаки, що знають вбивати,

ввірвались підступно нашу землю топтати.

 

Постаньмо, браття, наш край боронити,

Бо заради нього нам варто жити.

Це непросто луки, білих хмар навала –

Це все Україна, що життя нам дала.

 

Ми відстоєм землю,

Будем вільно жити,

Й нашу неньку- Україну

Не дамо занапастити!

 

Коментарі виключені.