БІБЛІОТЕЧНА АКЦІЯ «STORY ПРО ВИБІР»
21 вересня 2022 року на сторінці Науково-методичного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого в соціальній мережі Фейсбук був опублікований есеїстичний текст «Чи вірите Ви у дива?» Ірини Фотуйми – бібліотекарки І категорії відділу краєзнавчої літератури Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка.
Акція «Story про вибір», яку започаткував науково-методичний відділ НБУ імені Ярослава Мудрого, присвячена прийдешньому Всеукраїнському дню бібліотек. Такий формат онлайн-розповіді мав на меті об'єднати працівників різних бібліотек України у спільних поглядах та думках. Кожен учасник поділився зі своїми віртуальними читачами власним досвідом у сфері бібліотечної роботи, причинами, які спонукали обрати цю професію, факторами, що вплинули на особистісний вибір, та розповідями про фахівців, які доклалися до професійного та ментального становлення.
Івано-Франківська ОУНБ ім. І.Франка щиро вдячна колегам науково-методичного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого за можливість поділитися власною історією про особливості роботи у книгозбірні, про роль бібліотеки у своєму житті. Це чудова нагода привернути увагу до неймовірно цікавої професії бібліотекаря, яка на сучасному етапі набуває усе більшої популярності.
Текст Ірини Фотуйми подаємо нижче:
ЧИ ВІРИТЕ ВИ У ДИВА?
Чи вірите Ви у дива? Так, так! Вам не почулося, у дива! Звісно, мова йде не про джинів у пляшці, не про чарівні палички чи три бажання від золотої рибки, а дива, які трапляються всередині нас. Так ось, моя історія про диво...
У моєму мальовничому селі не було великої бібліотеки, але у ті трепетні моменти, коли я потрапляла до маленької бібліотечки десь на околиці села, у мене перехоплювало подих. Спершу, паморочилося в голові від особливого книжкового запаху, потім - від схематичного розташування книг. Тоді, я ще не вміла читати, але вміла мріяти. А моє бажання було простим: вирости і прочитати усі книжки, які були на тих полицях. Тоді я ще не знала, що можна працювати серед усіх цих книг, мати вільний доступ до них, торкатися скільки завгодно і, безумовно, читати...
Час проходив, дитинство минало, але книги були вічними, як і мрії. Здобуваючи свою першу освіту, яка була спрямована на опанування педагогічної майстерності, я навчилася мандрувати бібліотеками.
Потім були неймовірні університетські роки, де я вирішила обрати інший напрям своєї діяльності. Тоді бібліотеки стали для мене храмом, святилищем, місцем усвідомлення і розуміння, прийняття та осмислення...
Ви запитаєте, чи пішла я працювати за фахом? Я відповім: - ні! Але якщо Ви запитаєте, чи досі я мандрую бібліотеками, я відповім: - тільки однією, у якій працюю. Мова йде про неймовірну Івано-Франківську обласну універсальну наукову бібліотеку ім. І. Франка, яка якраз стала для мене тим ще й досі неосягненим простором, місцем духовної сили та натхнення.
Про натхнення я, звісно, не жартую, бо окрім ментальних речей, які дає ця професія, є ще багато зримих. Почну з того, що це місце можливостей, де можна себе зреалізувати як особистість, проявити свій творчий талант, опублікувавши свої тексти у бібліотечних виданнях, і з трепетом спостерігати, як інші люди беруть їх для читання; відкрити у собі організаторські здібності, що проявляються у процесі роботи з людьми; удосконалити комунікативні навички і, звісно, - читати «залпом» найкращі книги, які потрапляють у фонди.
Але ж Ви знаєте, що бібліотека складається не тільки з книжкових полиць, а й з надзвичайних людей, які у ній працюють. Це неймовірно щирі, відверті та працьовиті люди, які вміють підтримати, навчити, порадити, заспокоїти та втішити.
Ця історія для того, щоб Ви зрозуміли, що здійснення наших бажань є найбільшим дивом, яке трапляється. Приступивши до роботи у бібліотеці, я одразу відчула незбагненний спокій, але це врівноважене почуття спокою тільки внутрішнього плану, бо насправді наша бібліотека - сучасна та креативна і статичний іменник «спокій» їй не підходить. Тут проходять найцікавіші літературні зустрічі, відбуваються цікаві проєкти, проводяться клуби за інтересами, конференції, круглі столи, мистецькі виставки, творчі вечори, вокальні заходи...
Ну що ж, тепер ви вірите в дива? Бо я - вірю...
https://www.facebook.com/photo/?fbid=529892915806983&set=a.470841728378769
