Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail:

Відділ комплектування:
E-mail:
тел. 0342 752479

Відділ мистецтва:
E-mail:

Краєзнавчий відділ:
E-mail:

Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31

Графік роботи:

Щоденно: 10:00 - 18:00
Субота - вихідний день
Cанітарний день - останній четвер місяця

Ярослав Ткачівський: «І Слово це у мене від Всевишнього»



У відділі краєзнавчої літератури ОУНБ ім. І. Франка розгорнуто книжкову виставку до 65-річчя від дня народження відомого українського письменника Ярослава Ткачівського – поета і прозаїка, пісняра і гумориста, сатирика і журналіста, есеїста і редактора, доброго друга та партнера нашої книгозбірні.

Ярослав Ткачівський народився 14 серпня 1957 року в м. Галич. Виріс у с. Вікторові Галицького району Івано-Франківської (тоді Станіславської) області, де здобув восьмирічну освіту, а середню - у м. Івано-Франківську. Відтоді постійно проживає в обласному центрі Прикарпаття.

Морську службу пройшов на Чорноморському флоті.

    Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка. Понад чверть століття тривало його творче зростання в засобах масової інформації. Десятиліття працював на керівних посадах у редакціях обласних газет «Галичина» і «Тижневик Галичини».

З 1983 року - член Національної спілки журналістів України.

Ярослав Ткачівський брав участь у роботі багатьох творчих всеукраїнських і міжнародних форумів. Учасник ІІІ Всеукраїнського об'єднаного пленуму правлінь творчих спілок митців України, делегат VІІ, VІІІ і ІХ з'їздів журналістів України (він же й ініціював позачергове скликання ІХ з'їзду), на яких двічі обраний до керівних органів НСЖУ - спочатку був членом виконкому, а згодом після його обрання впродовж двох каденцій (вісім років) був членом правління Національної спілки журналістів України (м. Київ).

Ініціатор створення й організатор заснування, шеф-редактор і головний редактор найбільш популярного друкованого ЗМІ на Прикарпатті незалежного часопису «Тижневик Галичини» (1993-2001 рр.), який безпідставно знищила місцева влада з намови її прислужників і конкурентів «Тижневика...» та заздрісників невтомного працівника пера Ярослава Ткачівського.

Професійною та громадянською позицією журналіста й письменника Ярослава Ткачівського є принципове відстоювання конституційних і громадянських прав людини, незалежності журналістів і ЗМІ, а також свободи слова в Україні. Друкувався в періодичних виданнях України, Польщі, Росії, Румунії, США (зокрема, у газеті «Свобода»).

У 1998-2007 рр. через безкомпромісну журналістську позицію письменник пережив шельмування й цькування у провладній пресі, зазнав репресій і переслідування зі сторони корумпованого президентсько-прокурорського режиму.

З осені 2002 року - регіональний представник Інституту Масової Інформації (партнер Міжнародної організації захисту свободи слова «Репортери без кордонів»), набував досвіду в юриспруденції.

У січні 2008 року судами та прокуратурою області головного редактора «Тижневика Галичини» Ярослава Ткачівського було повністю реабілітовано за відсутністю в його діях будь-яких ознак кримінального злочину.

Має майже 50 років безперервного трудового стажу (з 1972 р.), з них більше трьох десятиліть постійно працює в журналістиці та літературі. Він підвищував свій фаховий рівень серед колег Польщі, Югославії, ФРН, Франції, США, де після закінчення професійного стажування отримав Міжнародний журналістський сертифікат.

Нині - Ярослав Ткачівський заступник голови Національної спілки письменників України, член Секретаріату та Правління НСПУ. Головний редактор Всеукраїнського літературно-художнього і громадсько-політичного журналу «Перевал».

Автор близько 50 поетичних і прозових книжок, основні з яких:

поетичні збірки «Воскресіння» (1995 р.), «Вервиця» (1996 р.), «Володар дум: духовна поезія» (2005 р.), «Гармидер в стольнім Яйцеграді: сатира, гумор і памфлети» (2006 р.), «Без шолома йду: громадянська лірика й сатира» (2007 р.), «Сяєво сьомого неба: інтимна й еротична лірика» (2009 р.), «Медовий місяць: інтимна лірика» (2009 р., перевидання 2010-го), «Кумедний гороскоп: сузір'я гумористичних віршів» (2010 р., перевидання 2011, 2012 і 2014 рр.), «Сльоза блаженства: духовна поезія» (2010 р., перевидання 2011-го), «Смішний дідусь: вірші для дітей та юнацтва» (2011 р.), «Лицар свободи й любові: лірика» (2012 р., перевидання 2014-го), «Чари Афродіти: любовна лірика» (2012 р., перевидання 2014-го); «Ковчег пливе до пристані: духов. поезія»(2013 р.), «Острів кохання: інтимна лірика, вибране» (2016 р.), «Під Зіркою Різдва: присвяти» (2021 р.);

прозові книжки - новели та оповідання «Неділя всепрощення» (2011 р.), «Пісня на порозі Раю» (2011 р.), пригодницька повість «До моря їхали...» (2012 р.), збірки гумористичних оповідок і мініатюр «Кульова блискавка, або Півень-ловелас» (2012 р.) та «Поясвірності» (2012 р.). У дорозі до читача інші твори письменника.

Ярослав Ткачівський - автор двотомного видання творів «Ренети з маминого саду: Поезія» та «Дикий голуб: Проза» (2012 р.), романів «Жертовний вогонь», «Навія» і «Монахиня» (2017 р., перевидання всіх трьох романів 2018-го і 2019-го), які відзначені декількома престижними літературними нагородами.

Поет-пісняр є автором віршів понад 150-ти пісень і 10-ти тематичних збірників пісень та романсів на власні поезії: «Дивоцвітом грають весни», «Хміль солов'їних ночей», «Срібне весілля», «Лиш не згасне любов» (2010 р.), «Коли цвітуть серця», «Метелик під сонцем», «Предвічна суть», «Знов розквітне розмай» (2016 р.), «Живімо для добра» (2017 р.) і «Не така ти, як всі» (2018 р.); компакт-диска пісень і романсів на власні вірші «Пригадай собі волошки...» (2017 р.) та однойменного ювілейного пісенного збірника (2021 р.); співавтор багатьох колективних пісенників, нотних видань, відео- й аудіокасет, альбомів і збірників тощо.

Він також є співавтором книжок та альманахів «Яворове листя» (1996 р.), «Християнська етика: добро і зло» (1999 р.), «Від Карпат до Опілля» (2001 р.), «Столиця Франкового серця» (2006 р.), «Під  Франковою зорею» (2006 р.), «Душа співає...» (2009 р.), «Футбол-FEST» (2012 р.), «З горіха зерня» (2012 р.), «Літературне Прикарпаття» (2013 р.); антології творів українських письменників про своє родинне гніздо «Рай-хата» (2016 р.); двох зшитків ювілейного журналу «Перевал» (№  2-3, 2011 р.) та поетично-прозового інтернет-видання «Галицький золото­слов» (2012 р.); спогадів про письменників «Летять у спомини літа» (2011 р.) і «Вічний Павло» (2012 р.); антологій «Футбол-ФЕСТ: письменники про футбол» (2012 р.), альманаху Літфесту імені Тараса  Мельничука «Покрова»«26 на Покрову» (2012 р.), «Квіткової антології» (2013 р.); збірника «Покрова в  українській поезії» (2013 р.) та альманаху «Франкіяна Прикарпаття» (2016 р.); антології сучасної поезії «Помежи словом і століттями» (2016 р.), «Рідні обрії» (2018 р.), а також понад трьох десятків збірників пісень й музичних збірок. Упорядник і редактор численних видань інших митців.

Лавреат літературної премії імені Василя Стефаника (2012 р.) в номінації «Проза» за дві книжки новел й оповідань «Неділя всепрощення» і «Пісня на порозі Раю» та за повість «До моря їхали...»; лавреат літературної премії імені Івана Франка (2011 р.) у галузі «Література» за поетичні книги «Сяєво сьомого неба», «Сльоза блаженства» та пісенні збірники «Дивоцвітом грають весни», «Хміль солов'їних ночей», «Срібне весілля» і «Лиш не згасне любов»;  лавреат Всеукраїнського літературного конкурсу імені Миколи Лукаша (номінація «Поезія», 2010 р.) і трикратний переможець всеукраїнських поетичних конкурсів літературного журналу «Дніпро» (номінація «Інтимна лірика», 2009 і 2010 рр., та «Лірична еротика», 2011 р.); лавреат літературної премії імені Тараса Мельничука за роман у віршах про кохання «Медовий місяць» (2009 р.). Дипломант Всеукраїнського конкурсу громадянської лірики в номінації «Я люблю тебе, Україно!» (2011 р.) та Всеукраїнського творчого конкурсу на кращу військово-патріотичну пісню - за пісню «Цвіт калини» (2018 р.). У 2019 р. отримав Диплом лавреата загальнонаціонального конкурсу «Українська мова - мова єднання» в номінації «Квітни, мово наша рідна».

2017 року письменник став лавреатом обласної літературної премії імені Антона Могильницького за дві поетичні книжки «Ковчег пливе до пристані» та «Лицар свободи й любові», а 2018 рік приніс йому звання лавреата обласної літературної премії імені патріарха Володимира Романюка та митрополита Андрея Шептицького в номінації «Духовне друковане слово»за дилогію «Жертовний вогонь», романи «Навія», «Монахиня», збірники пісень і романсів «Предвічна суть», «Живімо для добра» та компакт-диск «Пригадай собі волошки: пісні та романси на вірші Ярослава Ткачівського».

Делеґат ІІ, IV, VI, VIІ, VIІІ, ІХ і Х з'їздів письменників України та делеґат VII, VIII і IX з'їздів журналістів України.

Депутат Івано-Франківської обласної ради VI демократичного скликання (2010-2015 рр.) від Галицького одномандатного мажоритарного виборчого округу №7. Усі ці роки був секретарем постійної комісії обласної ради з питань національного та духовного розвитку, культури, засобів масової інформації, книговидання і свободи слова.

Нагороджений медалями «Почесна відзнака НСПУ», «Будівничий України», «За заслуги перед Прикарпаттям», «Міць і гордість м. Івано-Франківська»; Почесною грамотою Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Почесною Митрополичою Грамотою УГКЦ та багатьма іншими творчими відзнаками.

2018 року письменник Ярослав Ткачівський удостоєний звання лавреата Міжнародної літературної премії імені Уласа Самчука за вагомий внесок у розвиток української літератури та за роман «Навія».

Ярослав Ткачівський - заслужений працівник культури України.

Колектив обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка щиро вітає Ярослава Ткачівського з новим роком життя та бажає ювілярові міцного здоров'я, творчих злетів, успіхів, здійснення мрій та щедрих Божих ласк. А користувачів бібліотеки щиро запрошує до ближчого знайомства з багатогранною творчістю митця слова, представленою на ювілейній книжковій виставці «Ярослав Ткачівський: «І Слово це у мене від Всевишнього».

 

Оновлено 26-04-2024
© 2020. ОУНБ iменi I. Франка