Пекельні цифри і слова У серце б`ють, неначе молот...
Таку назву носить книжково-ілюстративна виставка-реквієм, яку організували працівники відділу загального читального залу до Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні, який відзначається щороку у четверту суботу листопада.
Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо - українці.
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини,
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.
Ніна Виноградська
В історії України є чимало подій, які навіть з відстані часу вражають своєю жорстокістю і немилосердям, відгукуючись болем і гнівом у серцях і душах людей. Одна з найтрагічніших - Голодомор. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років.
Терор голодом, що діяв в Україні впродовж 22-х місяців - це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася, починаючи з 1928 року.
За десять місяців Україна втратила майже чверть свого населення. В голодомор, за оцінками дослідників, померло від 7 до 10 мільйонів чоловік. Голодне лихоліття найбільше вразило дітей. Третина всіх померлих від голоду - діти.
Упродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, а й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати. Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Він поставив під загрозу саме існування української нації в цілому.
Сьогодні минає 85 років, а сльози не висихають, думками ми в тих страшних часах. Ще живі люди, котрі пам'ятають ті страшні часи і можуть розповісти про них. Ще зберігається шанс засвоїти урок історії не за підручниками, а через безпосередній контакт із живими свідками. Але з кожним днем події Голодомору віддаляються в часі, не втрачаючи при цьому свого скорботного і трагічного значення.
Вшанувати пам'ять невинних жертв - це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, котрі повинні завжди пам'ятати про ті часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.
Голодна смерть, напевно, найстрашніша.
Вона повільна, довга і тяжка,
Жахлива і пекельна, найлютіша,
Бо зводить з розуму й така тривка...
А це ж було... І ніде правди діти,
Що заподіяли цю смерть більшовики.
Дорослі мерли, старики і діти -
Це геноцид кривавої руки.
Щоб наш народ нескорений здолати,
Що прагнув волі і в борні стояв.
Його рішили в чорнозем загнати,
Щоб голову вже більше не підняв.
Вмирали сім'ї, вимирали села...
Бо все забрали, що народ зростив.
Статистика доволі невесела...
Мільйони більшовицький кат згубив.
А ті, хто вижив, будуть пам'ятати,
Як голодом морили чесний люд.
Бо ж пам'ять у народу не забрати...
Й не знищити, не змити, наче бруд.
Вона передалась нам генетично,
Й живе у нас з маленьких літ.
І буде жити в Україні вічно,
Тож хай про це почує цілий світ!
Надія Красоткіна
Саме про цю трагічну сторінку в історії української нації, про причини та наслідки жахливої трагедії українського народу розповідають численні книжкові видання представлені на розгорнутій в загальному читальному залі книжково-ілюстративній виставці-реквієм «Пекельні цифри і слова У серце б'ють, неначе молот». Зокрема, збірники матеріалів «Голодомор 1932-1933 років як величезна трагедія українського народу»,: «Геноцид українського народу: історична пам'ять та політико-правова оцінка», народна книга-меморіал «33-й: Голод», каталог виставки «Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу», книги: «Смертю смерть подолали: Голодомор в Україні 1932-1933», «Український голокост 1932-1933: свідчення тих, хто вижив», Р. Конквест «Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор», Ю. Котляр «Голодомори 1921-1923 рр. та 1932-1933 рр. на Півдні України: етнічний та міжнародний аспекти», С. Кульчицький «1933 рік : сталінський терор голодом», О. Міщенко «Безкровна війна» та інші.
Тож в ці скорботні дні відзначення 85-ліття Голоду-геноциду в Україні запрошуємо всіх до обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка на перегляд книжково-ілюстративної виставки та схилімо голови й запалімо свічки на знак пам'яті про трагічне минуле нашого народу. Це - наша спільна біль, наша спокута.
