Книжкова виставка пам’яті Степана Пушика

Гірка новина сколихнула Івано-Франківщину – перестало битися серце видатного поета, письменника, фольклориста, лауреата Шевченківської премії, справжнього патріота України Степана Пушика. Колектив Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка, чиїм постійним читачем і добрим другом був Степан Григорович, висловлює глибоке співчуття рідним і близьким. Пам’яті письменника присвячується книжкова виставка його творчого доробку, яка організована у відділі краєзнавчої літератури.

  Світла пам’ять про Степана Григоровича Пушика – щиру і непересічну особистість і талановитого письменника – назавжди збережеться у наших серцях!

        Біографічна довідка
  Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 року в с. Вікторові Галицького району Івано-Франківської області в селянській родині. Хліборобська сім'я рано втратила батька-годувальника. Малому Степанкові було всього 13 років, коли разом із молодшими сестрами й братом він залишився напівсиротою. Вже тоді глибоко запали в душу хлопчини материнські тужливі пісні, які старанно запам'ятовував і записував. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та Літературному інституті в Москві.
  Трудову й творчу діяльність почав з п'ятнадцяти років. Працював рахівником і плановиком – економістом в колгоспах Косівського та Верховинського районів Івано-Франківської області. Служив у армії, потім працював кореспондентом в обласній газеті, був головою клубу творчої інтелігенції, керівником літстудії, асистентом, старшим викладачем, доцентом Київського та Прикарпатського університетів. До сьогодні був професором кафедри української літератури Прикарпатського університету ім. В. Стефаника.  Степан Пушик обирався народним депутатом України (1990-1994 рр.). У Верховній Ралі був членом Комісії культури й духовного відродження, а також – головою підкомісії парламенту.
  Степан Пушик був членом Національної спілки письменників України, українського ПЕН-клубу, Ради Спілки письменників, Президії Фонду культури, Міжнародної асоціації україністів, НТШ, Головної Ради Всеукраїнського Товариства пам'яток історії та культури. Був головою оргкомітету із створення обласного Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, яке очолював. Член редколегії часописів «Дзвін», «Березіль», лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури, а також премій імені Павла Чубинського, Памви Беринди, Василя Стефаника, Олександра Копиленка, Мирослава Ірчана, міста Галича, міжнародної премії фонду імені Воляників-Швабінських при фундації Українського вільного університету в Нью-Йорку, премій журналів «Україна», «Жінка», «Березіль», багатьох літературних конкурсів.