Перегляд фільму в бібліотеці.
29 квітня 2018 року в рамках проекту «Артхаус Клуб», який створений з метою розвитку кіноклубного руху в Україні та популяризації мистецтва кіно, в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбувся перегляд фільму кінофестивалю «НОВЕ АВСТРІЙСЬКЕ КІНО» «Січень – Березень» (Ugly) (фінансовий партнер – Райффайзен Банк Аваль / Raiffeisen Bank Aval).
Фільм Юрія Речинського «Січень – Березень» (міжнародна назва «Ugly»), створений за підтримки Держкіно України, отримав Приз за найкращу операторську роботу на австрійському кінофестивалі Diagonale. Проект фільму «Січень – Березень» став одним із переможців П’ятого конкурсного відбору Держкіно. Прем'єра стрічки відбулася в рамках конкурсної програми Роттердамського кінофестивалю, відомого акцентом на новаторському та експериментальному кіно. Організаторами фестивалю виступають Австрійський культурний форум та компанія «Артхаус Трафік».
Повнометражний художній фільм, що за жанром є драмою, створений у копродукції Австрії (Novotny & Novotny Filmproduktion, Ulrich Seidl Filmproduktion) та України (Pronto Film).
Перед початком показу фільму присутні переглянули промо ролик «Артхаус Трафік».
Драма «Січень – Березень» Юрія Речинського – це історія двох родин, на шляху яких постали випробування у вигляді тяжких захворювань близьких і граничного стану, коли втрачається сенс життя: молодого подружжя Ханни та Юрія у Кривому Розі і батьків дівчини у Відні. Трагедія перша – автокатастрофа, після якої Ханна опиняється в лікарні у критичному стані, трагедія друга – мати дівчини Марта переживає розпад особистості під впливом хвороби Альцгеймера.
Обидві сюжетні лінії розвиваються паралельно, причому Речинський тасує сцени не за хронологічним порядком. Це додає фільму «Січень – Березень» ще більшої напруги, і коли рівень розпачу в одній зі сцен сягає піку, глядач вже не може дочекатися перемикання на другу історію, але лише для того, щоб за 10 хвилин знову бажати зміни декорацій.
Слоган картини – «Біль. Секс. Суїцид. Народження». І як личить типовому фестивальному кіно, першої складової в ньому більше за все. Стрічка «Січень – Березень», поміщаючи двох чоловіків обабіч страждаючих жінок, не дає їм змоги зарадити болю близьких. У ситуації повного безсилля, на повну розкривається глибина розпачу, в яку може потрапити людина.
У картині практично відсутні діалоги, мало монологів, зате дуже крутий відеоряд, котрий відзначили нагородою на австрійському кінофестивалі Diagonale в Лінці. Але найбільшим виразником почуттів слугує звук.
Фільм «Січень – Березень» не з приємних, бо підіймає важку тему людської смертності, перед якою ми досі безсилі, але не бажаємо про це згадувати та говорити, аж поки не буде пізно. Звичайно, багато людей робить перший крок у вигляді благодійних пожертв на користь тих, хто втратив годувальника чи серйозно захворів. Але переказати гроші та зробити репост – це не те саме, що розділити чужий біль та розпач і допомогти пережити психологічний удар ситуації, на яку людина не може вплинути.
У «Січні – Березні» багато кадрів природи й величі стихії. Вогонь – яскравий-яскравий. Вода, що несе течією або ти чиниш їй спротив. Вітер, який роздмухує і без того пекучі почуття. Земля, яка терпить все, дає і відбирає життя – таке іноді нестерпне, але одне. І воно варте, аби жити.
Фільм демонструється мовою оригіналу з українськими субтитрами. Музику до фільму написав композитор Антон Байбаков, відомий своїми роботами для «Українських шерифів», «Все палає», «Зеленої кофти».