Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail:

Відділ комплектування:
E-mail:
тел. 0342 752479

Відділ мистецтва:
E-mail:

Краєзнавчий відділ:
E-mail:

Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31

Графік роботи:

Щоденно: 10:00 - 18:00
Субота - вихідний день
Cанітарний день - останній четвер місяця

Різдвяні свята: традиції відзначення



Різдвяні свята – це передусім глибокі, як наша історія, традиції, звичаї, що передаються з покоління до покоління. Більше дізнатися про ці свята та традиції їх відзначення можна, переглянувши Інтернет-ресурси, підібрані центром електронних засобів інформації обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка.

    Українська нація кристалізувала в собі найкраще за віки, і нам залишається лише не розгубити ті кристали, а  зберегти їх для своїх дітей та онуків, передати мову різдвяних символів і звичаїв, не додаючи нічого чужого, бо у нас є все своє.
Православні та греко-католики відзначають День народження Христа 7 січня. Для християн східного обряду свято Різдва Христового є важливим релігійним святом. Щороку перед Різдвом християни дотримуються строгого різдвяного посту – Пилипівки, який починається 28 листопада і закінчується 7 січня. Під час посту люди намагаються духовно очиститись та покаятись у гріхах.
    Напередодні Різдва 6 січня наступає Святий Вечір – люди готують 12 пісних страв на честь 12 апостолів Христа. На застелений стіл кладуть два колачі (коло - Сонце): щоб завше був у хаті хліб. Перед вечерею до хати господар урочисто вносить дідуха (сніп жита, пшениці) і каже: "Несу злато, щоб весь рік жили багато". Дідух також є охоронцем родини, який має функції Духа предків. Ці різдвяні символи повинні стояти до нового року (тепер — до 14 січня). Традиційно на столі стоять узвар, пампухи, борщ з вушками і кутя, яка є головною стравою Святого Вечора, бо зварена з зерна, яке було і є основою життя. Вважають, що чим багатша (себто смачніша і ситніша) кутя, тим кращими будуть урожай і добробут у родині.
    Святвечір — це родинне свято, а тому чужих на вечерю не просять, мають бути лише найближчі, але на столі ставлять тарілку для гостя, якщо такий з’явиться. Цього вечора не відмовляли у гостинності навіть недругові.  На вікні ставлять тарілку з кутею за померлих, щоб вони знали, що про них пам’ятають.  Якщо сім’я живе в приватному будинку, де є тварини, то перед Святвечором господар виносить на вулицю кутю і пригощає всіх тварин, які є в господарстві. А сідає родина вечеряти лише після того, як на вечірнє небо зійде перша зірка – старший у хаті запалює різдвяну свічку, промовляє молитву і благословляє вечерю, всі смакують кутю. За кутею слідують всі блюда, які є на святковому столі.
    Після вечері звучать колядки (різдвяні пісні). У деяких областях в Західній Україні у ніч перед Різдвом, а в інших – лише на Різдво приходять колядники або вертеп (хлопчики або навіть парубки, переодягнуті як ангели, біси, воїни, смерть). Вони несуть з собою срібну зірку, дзвіночки, шопку (маленький будиночок, зроблений з дерева і накритий соломою), у якій в ясельках спить маленький Ісусик. Колядники розказують про народження Христа, звучать колядки, після чого господарів поздоровляють з Різдвом, бажають щастя і здоров’я в Новому році.
    7 січня люди йдуть на урочисте Богослужіння, а далі – ходять в гості до родичів, колядують та водять вертепи – пересувні театри з людей або ляльок, які показують вистави про народження Христа у Вифлеємі. У цей день закінчується різдвяний піст.
Різдво в Україні – це улюблене свято, яке чекають і люблять через різдвяні символи і традиції, можливості поколядувати, побачити вертепи. І ще: щороку  народження Христа нагадує про те, що Бог завжди з нами, пам’ятає про нас і любить нас. Він бажає нам всім миру і добра, щоб зірка, яка зійшла над Вифлиємом під час його народження, освітлювала нам шлях до добра і щастя.
    Різдво Христове — це свято любові. Любов, котру принесло на землю Різдво, зобов’язує нас до внутрішнього відродження, до оновлення усього сущого: людини, сім’ї, нації, держави. У світлі Різдва Христового людина повинна прагнути очиститися від скверни, відродити наші душі й серця у покаянні, любові і всепрощенні. Різдво Христове — як нове очищення, воно виводить нас з темряви до світла, зцілює духовно, об’єднуючи в єдину могутню християнську родину.
    У цей надзвичайно складний час становлення нашої держави ми всі повинні пройнятися духом любові й будувати нове життя у світлі Христових заповідей і моралі, потрібно пам’ятати про милосердя і допомагати тим, хто з різних причин позбавлений святкових радощів. Особлива повага та вдячність всім воїнам АТО, які на Сході України захищають її кордони і дають можливість нам мирно святкувати Різдво Христове.
    Тож нехай оцей всемогутній, преображаючий дух світлого Народження Христового запанує в наших серцях нині і повсякчас, і на віки вічні!
    Христос народився! Славімо Його!
    Миру, щастя, добробуту, міцного здоров'я! Щасливих свят!

Оновлено 28-03-2024
© 2020. ОУНБ iменi I. Франка