О. Слоньовська „Соната для коханого”

Добра вість... від Ольги Слоньовської
 
Маємо у книжці  дуже прозорі ілюзії із „Піснею Пісень", але ... перед нами не вторинний текст, а яскравий, багатий почуттями, враженнями світ закоханої жінки. Вона любить, не соромиться свого почуття і не боїться міщанських обмов. Це картина людського щастя у найяскравішому вияві:

Боже, рятуй мою душу!
Все, що тут твориться, - міф.
Я закохалася дужче,
Ніж Сула міф.
О виноградники горні,
Хто вас тепер стереже?
Сиплеться пил метеорний
В давній сюжет.

.................................

Пити нам з Божої ласки
Чаші свої,
Бачити неба софіти,
Жити в цім світі або
Там, де в Старому Завіті
Є сторінки про любов,
Де, ігноруючи смерть, і
Гріх, і переступ - усе, -
Тільки ескізи відверті
Пісні Пісень.

    У книжці маємо всю гаму почуттів і переживань: зародження почуттів, кульмінацію вияву, сумнів і охолодження. Немає принципового: осуду та зневаги чоловіка. Є любов, прощення і знову любов. Здається, цих почуттів сьогодні бракує всім. Тому такий поетичний досвід, виголошений Жінкою на початку ХХІ століття, сприймаєш за добру вість. Чому б предтечею нового приходу Месії не бути закоханою Жінкою?!.
Євген Баран