Хоміцька Мар'яна Павлівна

«МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ІВАНА ЯКОВИЧА ФРАНКА»

Есе

Хоміцька Мар'яна Павлівна,

вихователь

смт.Отинія, вул. Шевченка, 7А,

Коломийський р-н

«Я дивився зблизька на Франка,

як на сонце, від якого меркнуть очі...»

М.Черемшина

Якби не було 50 томного видання І.Я.Франка, то він би запам'ятався своїми перекладами праць по проукраїнській культурі. Північноафриканські і євразійські народи створювалися і розвивалися на основі здобутків «старої» української культури. Це наші переселенці з материкової Праукраїни ще у VІІ ст. до нашої ери подали матеріал для створення санскриту, куди ввійшли всі прадавні слова і вигуки, які існують і досьогодні. Мало хто знає, що грецька і латинська мови значно молодші від проукраїнської.

Коли англійці загарбали Індію, то там уже мова була давно розвинута, сформована й визнана національною. Так що можемо говорити, що санскрит мав вплив на розвиток європейських мов. Франко довідався що скіфи не ніякі іранські племена,а наші найрідніші предки. Про велику арійську державу дізнаємось із рукописних праць Михайла Драгоманова, які у Львів до І.Франка привезла Л.Українка. У лекціях М.Драгоманова говорилося про дослідження англійськими, французькими, німецькими сходознавцями у галузі історії і археології. Найбільше цікавили Франка знахідки Л.Вуллі, Т. Чейна, Л. Веделя (склав шумерсько-арійський словник). Ведель пояснив, що шумерська мова - це мова трипільської Праукраїни, а М.Буль сказав на всю Європу, що арійська культура прийшла в Західну Європу із Праукраїни. Ці відомості надихнули Франка до праці. Так Іван Якович переклав арабські казки «Тисяча і одна ніч», бо відчував їхнє арійське походження. Хоч переклади робив не з оригіналу, а англійського чи німецького тексту, проте індуси й до нині вважають переклади І.Франка одним із найкращих. 

                            «Книги - морська глибина,

                            Хто в них пірне аж до дна,

                            Той хоч і труду мав досить -

                            Давнії перли виносить.»

Дуже радів із кожної появи друкованих перекладів давньоіндійських літературних творів. Письменник знав майже всі європейські мови і вміло відтворював їх українською, цим самим виводив українську націю на світовий культурний рівень. Жаль, що на Франкові закінчилася перекладацька робота, хоча наш місцевий дослідник-історик М.Хавлюк у засобах масової інформації, піднімав питання ролі і значимості санскриту. Обидва автори наголошували, що санскрит потрібно вивчати у школах і вузах, бо він для України основна складова і вихідна частина праісторії, яку ніхто і нічим не замінить.