Глуханюк Василь Васильович
«ФРАНКОВЕ СЛОВО ОСІНЯЄ НАС!»
Глуханюк Василь Васильович,
художник-оформлювач
с.Кривець, вул. В.Стуса,15
Богородчанський р-н,
160-й річниці від дня народження
Івана Яковича Франка присвячується
Хай радістю наповняться серця,
А в пам'яті залишиться з роками
Величний образ генія-борця,
Що постає сьогодні перед нами.
Іван Франко! Великий Каменяр!
Він пережив і славу, й потрясіння,
Мав у житті нетлінний божий дар
І непохитне, праведне сумління.
Малим відчув: в біді його земля,
Пізнав безправність, труднощі, незгоду,
Він зріс в сім'ї сільського коваля -
А став славетним для свого народу!
Свідомо сам обрав тернистий путь,
І твердо вірив:час новий нагряне,
Каменярі грядущого прийдуть -
Вторують шлях і розірвуть кайдани!
Своє горіння і душі порив
Він протиставив гніту і сваволі.
Задля народу жив, страждав, творив,
Хоч і зазнав тюремної неволі.
Він жив у вирі пристрасних подій
Плекав любов до рідного народу
І знав: народ повстане на двобій,
Аби здобути бажану свободу.
Переплелися у його житті
Незламний дух, любов, переживання...
Ніколи він не кане в забутті -
Бо заслужив і велич, і визнання.
Прожив немарно нелегке життя,
Та не схитнувся у своїй недолі.
Він мрія в про щасливе майбуття
Народу, що закований в неволі...
В цей непростий для України час
Зазнали ми і болю, і тривоги,
Франко й тепер мов наш дороговказ -
Щоб нам зійти із хибної дороги.
Тому й постав стривожений Майдан!
Бо ми вже й вільні - а немовби скуті,
Вкраїна в горі від болючих ран,
І все ще жде - та й досі на розпутті.
В наш час Франко нещадно б осудив
Терор і війни, чвари і розколи,
За нашу бідність, може б, нас простив,
За бездуховність - мабуть, вже ніколи.
Хоч невблаганно проминає час, -
Франка не забувають покоління,
Він залишив на пам'ятку для нас
Свої неперевершені творіння.
Франкове слово осіняє нас!
Не зрадьмо наші помисли й стремління,
Щоб рідний образ генія не згас -
Дай, Боже, нам наснагу і терпіння.
Повік шануймо спадщину Франка,
Вона в житті і вчить, і окриляє,
Як життєдайна чарівна ріка -
Що й радує, і душу оживляє.
Ім'я Франка - повсюди на устах,
Йому співаймо ювілейну оду,
Бо він достойний жити у віках
У пам'яті любимого народу!
Якщо в наш мирний край біда прийде, -
Візьмім і ми Франка незриму зброю -
Всесильне слово - мудре і тверде -
І не впадім в завзятому двобою!...
Ще злине пісня - мила і дзвінка,
Прийде єднання, і любов, і згода,
Але і в нас - як в поклику Франка -
Хай буде праця, щастя і свобода!
