Микола Істин
«ЯКБИ ІВАН ФРАНКО НЕ ВМЕР»
Микола Істин
поет, есеїст, прозаїк
м. Івано-Франківськ
Якби Іван Франко не вмер, а став би мером Івано-Франківська,
то чи працював би він в поті чола чиновницького,
чи вибудовував би бюрократичний ідеал світу
із постанов, розпоряджень, наказів...
Знаєте, щось не так,
щось пішло не так у нас
наче в королівстві Данському,
бо ми віддали владу політикам,
а треба би було поетам.
Лише у піснях і віршах -
вижив український народ,
та словом відродився.
І важливішим за владні укази
є Шевченків «Кобзар».
Оберігають мою країну -
поети,
більше за пістолети.
Як казав колись грек Платон
певно розбивши свій глек з вином
об чиюсь чиновницьку голову:
- Лише та держава буде процвітати
де будуть правити філософи та віршотворці...
І щоб урятуватись -
від економічної кризи,
та політичної диктатури, -
люди йдіть у поети!
«КРОКИ ФРАНКА»
Есе
Споглядаючи мозаїку української культури, в загальному, бачимо як яскраво вона збагачена творчістю Івана Франка, і його життєвий шлях став невід'ємною частиною самого поняття Україна.
Проте, в кожного свій стосунок до Франка. Для когось - це навчальний заклад який носить Франкове ім'я. В когось банкнота номіналом двадцять гривень, в кишені. Хтось просто прогулюється по якомусь парку, названому на його честь, або мешкає на Франковій вулиці, чи то навіть в місті Івано-Франківськ.
Але, не придуманого іншими, справжнього Франка, все ж треба шукати в його творах.
Франко не пристосуванець до обставин. Він бунтар і мислитель, який бореться з несправедливою владою і окупантами, відверто висловлює свої погляди на релігію, дискутує з пані політикою та з її величністю наче з вічністю - історією, виступає в ролі вишуканого кутюр'є культури...
Не поспішаймо вилазити на постаменти і вписувати своє ім'я в енциклопедії. Будьмо справжніми, живими, як був він. Пробиваймося, так як Франкові каменярі, до свободи і нових звершень. Цінуймо реальні кроки Франка. І продовжуймо поступ України, її культури...
