.

Останні два роки (1913-1914 рр.) перебування на Гуцульщині були нелегкими. Каменяр і далі зупинявся в будинку Василя Якіб'юка, котрий, крім того, що був відомим різьбярем, музикантом, фотографом, був і народним лікарем. Франко мав надію, що Якіб'юк допоможе йому подолати хворобу. За хатою Якіб'юка було джерельце, де Франко, за порадою господаря, мочив хворі руки. Священик Олекса Волянський, який служив на парафії у Криво рівні в той час, згадував свою розмову із Франком про джерело. „Чи ви, отче, знаєте, звідки бере початок ся моя слабість? Ото лихі злі духи сплутали мені мої руки тисячами метрів дроту та не дають мені працювати. Але я знайшов на се раду: ось у сім чуркалі мочу я свої руки, а під діланням сеї води, чую як розв'язуються сі дроти та поволі розкріпощуються мої руки, але що то тисячі метрів є того дроту, то іла справа та йде дуже поволі", - казав І. Франко...

(повний текст статті можна знайти у фондах ОУНБ ім. І. Франка).