Наш неперевершений Коцюбинський

Бородюк Н.

„Ліс ще дрімає в передранішній тиші... непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку..." Пам'ятаєте? Шкільне завдання: уривок з твору „Хо" напам'ять. З нього починався для нас Коцюбинський.

А згадайте як потім радісно: „Стрепенувся врешті ліс і собі заграв... Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо 0 туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами..." - неперевершений Коцюбинський.

Повний текст статті можна знайти у фондах ОУНБ ім. І. Франка.