Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.

В. СТЕФАНИК У м. СТАНИСЛАВОВІ



Перебування видатного українською письменника і громадського діяча Васи­ля Семеновича Стефаника (14. V. 1871 - 7. XII. 1936) у місті Станиславові (нині Івано-Франківськ) та його зв'язки з громадсько-політичними і культурними діячами міста в кінці XIX і першій половині чверті XX століття досі недостатньо вивчені дослідни­ками. Тому ми в цьому повідомленні на основі аналізу архівних джерел та літера­тури торкнемося досі маловідомих фактів про перебування письменника в нашому місті.

Як свідчить Д. Лукіянович, В. Стефаник і Лесь Мартович як делегати від коломийсь­ких гімназистів вперше приїхали до Станиславова на з'їзд гімназистів, влаштова­ний з нагоди століття французької буржуазно-домократичної революції 1889 р.

Про приїзд Стефаника до Станиславова у 1890 р. та його зв'язки з станиславівськими гімназистами свідчать виявлені нами матеріали Івано-Франківського облдержархіву про діяльність політичного учнівського гуртка "Поступ", що існував у 1889-1890 рр. у Станиславівській гімназії. Аналогічний гурток, активним членом якого був В. Стефаник, існував у Коло­мийській гімназії.За свідченням учнів Станиславівської гімназії С. Гармана та С. Вісновського, 1 червня 1890 р. в Станиславові на вокзалі відбулася зустріч В.Стефаника і його то­вариша з членами станислаківського гурт­ка  "Поступ" Д. Лукіяновичем,   Є. Косевичем, М. Яцковим та іншими, в ході якої обговорювалися справи читальні, інші питання.

В.Стефаник ще в Коломийській гімназії потоваришував із Левком Бачинським (1872-1980), пізніше відомим адвокатом і діячем радикальної партії, який був віце-президентом Української Національної Ради ЗУНР. Л. Бачинський мешкав у бу­динку № 22 на нинішній вулиці Пушкіна, де його часто відвідував письменник. На за­прошення Л. Бачинського В. Стефаник побував на п'ятому Січовому з'їзді, коли 29-30 травня 1910 року було відсвятковано у Станіславі десяті роковини існування й діяльності "Січей". Гостей супроводжу­вали кінні і піші відділи "Січей". Виступа­ючи на бенкеті, промовці таврували утис­ки слов'ян російським царатом і закликали до єдности між слов'янами. У свою чергу Л. Бачинський гостював у Стефаника в Русові у серпні  1926 року.

Л. Бачинський у листі до Стефаника від 6.06.1926р. писав: "Дорогий Василю! Концерт в честь Франка відложено до 12 червня. Приїдь. Твоя промова має бути коротка (10-15хв.)". Нам не вдалося вста­новити, чи виступав Стефаник у Станісла­ві з промовою.

В.Стефаник познайомився в Коло­мийській гімназії і здружився на ціле жит­тя з адвокатом Северином Даниловичем (1860-1939), який в кінці 90-х - на почат­ку 900-х років відіграв прогресивну роль у суспільно-громадському і культурному житті Галичини й Буковини. Він разом з І. Франком та М. Павликом брав участь в заснуванні Української радикальної партії та її виданнях "Народ" і "Хлібороб", в яких надрукував ряд статей. Северин Данилович теж проживав з 1927 року по нинішній вулиці Пушкіна. Він часто у своєму домі приймав гостинно Стефаника разом з дружиною Анною Кирилівною Гаморак (1868-1953), яка була старшою сестрою Ольги - дружини письменника.

Мабуть, не раз побував письменник і на нинішній вулиці Шевченка у лікаря-окуліста, громадського діяча Я. Грушкевича, з яким разом їхав у 1903 році у Полтаву на відкриття пам'ятника І. Котляревському. Як посол до австрійського парламенту Стефаник неодноразово бував у нашому місті в службових справах під час першої світової війни.

У 1918-1919 роках письменник час від часу їздив до Станіслава, де тоді був уряд ЗУНР. Йому пропонували посаду секре­таря земельних справ в уряді ЗУНР, але він відмовився. В. Стефаник брав участь у роботі Української національної ради ЗУНР, яка у січні 1919 року прийняла історичне рішення про злуку ЗУНР з УНР, і їхав у складі делегації з Станіслава до Києва, де 22 січня 1919 року було прого­лошено Соборну Україну. Бував Стефа­ник проїздом у нашому місті і пізніше.

Петро  АРСЕНИЧ

Оновлено 23-07-2021
© 2020. ОУНБ iменi I. Франка