Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail:

Відділ комплектування:
E-mail:
тел. 0342 752479

Відділ мистецтва:
E-mail:

Краєзнавчий відділ:
E-mail:

Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31

Графік роботи:

Щоденно: 10:00 - 18:00
Субота - вихідний день
Cанітарний день - останній четвер місяця

ПОЕТ, ПРО ЯКОГО ТРЕБА ЗНАТИ



Марко Боєслав (Дяченко) - представник резистансу (протис­тояння, спротиву, опору), його вірші полум'яні, сповнені любові до рідного краю, пронизані глибо­ким патріотизмом і ліричністю, завжди хвилювали серця. Шкода, що перші надруковані в газетах та журналах поезії в 1936-1939 ро­ках тепер в архівах. І тільки в 1960 році в Турині в перекладі Сильвестра Татуха італійською мовою вийшла збірка «Сором за боягуз­ливе покоління». А в 2008 році зібраний літературний спадок упорядкували Ярослав Голетей і Василь Гуменюк та видали неве­ликим накладом у Луцьку (в дру­карні приватного підприємця Іванюка) двотомник «Сурми, парти­занська музо!». Втіленню ж цього проекту в життя посприяв гро­мадський фонд «Джерело».

Народився поет, політичний діяч, редактор підпільних газет 25 березня 1910 року в с. Боднарів Калуського району, осиротів у де­сять років і його виховував стар­ший брат Микола, який віддав здібного хлопчика до Станиславівської гімназії, де той вчився до 1930 року. Брат навчався у Львівській українській сільсько­господарській академії, сюди ж у 1930 році до Львівського універ­ситету на правничий факультет вступає і молодший. Тут з'явля­ються його перші літературні пуб­лікації, тут він вступає в ОУН, тут же його 17 червня 1937 року впер­ше заарештовують. Шестимісяч­не покарання відбуває у Станиславівській тюрмі, а після звільнен­ня навесні 1939 - знову арешт. 18 вересня 1939 року втікає з тюр­ми, прощається з братом і їде на Холмщину, там учить дітей історії, засновує драматичний гурток, зустрічає своє перше кохання - Марію Савчук і 23 листопада 1941 року в с. Волосів одружується. Часто їздить до Кракова у видавни­чих справах журналів «Дороги», «Молоді друзі». Тут він запізнаєть­ся з Олегом Ольжичем, Оленою Телігою. За цей час у видавництві «Пробоєм» (Прага) виходить його збірка «За волю».

Проживаючи з родиною в Боднарові з 1941 по 1944 рік (тут на­родився його первісток Свято­слав), переходить на підпільну ро­боту й редаґує в підпіллі часопис «Шлях перемоги», саме тут з'яв­ляється псевдо Марко Боєслав - у журналах «На чатах», «За Укра­їну», «Чорний ліс». В 1944 році поет пробує еміґрувати, але йому це не вдається.

Як зазначають фахівці, його ім'я у світовій літературі стояло в ті часи поряд з іменами Євгена Маланюка, Василя Барки, Тодося Осьмачки, та сім років глибокого підпілля, боротьби, як підірвали здоров'я, так і скерували його творчість на піднесення духу під­пільників. У 1948 році нагородже­ний «Срібним Хрестом Заслуги». А в ніч із 22 на 23 лютого 1952 року в с. Дзвиняч його криївку викрили й куля обірвала життя поета, полі­тика, батька, коханого чоловіка.

Документи, рукописи, особисті речі були конфісковані та зберіга­лися у схронах СБ СРСР. Історик, письменник, уродженець с. Бринь Зіновій Бойчук, член товариства «Просвіта», шеф-редактор тижне­вика «Вечірній Івано-Франківськ», автор чотирьох книжок історико-краєзнавчого змісту глибоко вив­чив документи і прослідкував жит­тєвий шлях Марка Боєслава, а за­раз із творчою групою працює над зйомками художньо-документаль­ного фільму про поета, політика, борця й непересічну особистість.

Приємно відзначити, що композитори Світлана Гричко і Тетяна Ралько написали музику на вірші Марка боєслава, які з допомогою музиканта і звукорежисера Юрія Будзика та Андрія Василюка записані й увійдуть до фільму.

Хочемо побажати Зіновію Бойчуку і всій творчій групі натхнення й підтримки меценатів, щоб цей очікуваний фільм вийшов ще до 100-річчя від дня народження так мало відомого в Україні поета й політика.

Увазі ж читачів пропонуємо кілька віршів зі збірки «Сурми, партизанська музо!»

Л. ХУДИК

ОСІННІ ДНІ

Ген злотінь із синню обнялись -

Синіє обрій, мов волошки в житі.

І кучеряві верби край села,

Неначе в шати золоті повиті.

Лиш туга, мов сумна черниця, ходить

І б'є на все печаті золоті...

І хоч і ліс шумить, і грають води -

По свому туга строїть струни ті.

 

СПІВАЮ ДНЯМ

Осанна дням, що сталлю дзвонять,

І громом гордо рокотять!

Хоч свіжа кров на їх долонях -

Але в крові й вогні життя.

Осанна дням в дзвінких стременах -

Співає юна далечінь.

О земле, будь благословенна -

Задзвонять радісно мечі.

 

З КРАЇНИ МРІЙ

Дитяча пісня лунко гомоніла -

Гуляло сонце в кучерях моїх.

З гнучких обіймів рвалась

думка сміла -

В країну мрій неслась, як сміх.

А там, в країні мрій, - розкоші,

П'янкий танок, солодкі сни!

Колишуть радощі хороші

На крилах співів і весни.

Злетів іскристий час гулящих скоків,

І загорів огонь суворих днів.

З країни мрій тікають думки кароокі

Уже не пестливі - гнівні!

Доволі мрій шумких, як вітер!

Я з дійсністю стаю вже віч-на-віч.

Хай мрії йдуть на сонце грітись!

Я бачу кремінь дня, сувору ніч!

 

КРУТИ

Їх - юних сміливців - лиш жменька була,

Із серцем зі сталі і духом з граніту.

О, велич летіла у вічність з їх лав,

І чин їх навіки став юности мітом.

Мчав зойк слабодухів за ними у путь:

- Куди вам? Ви ж діти!.. Загинете дармо...

- О, ні! Бо ще завтра за нами підуть

Мільйони! На славу ми змінимо ярма!

Чи стримати тих, в кого серце з вогню,

І душу завзяту до бою напняв,

Хто любить Отчизну глибоко, пречисто?

О, прийде, Вкраїно, твій радісний день -

Поглянь же - мільйони до бою веде

Крізь бурі сердиті, жорстокі - їх триста!

 

ВЕЧІР

Гаї ще моляться, зітхають -

Село затихло у садках,

Лиш де-не-де колодязь грає

Та засміються ворота.

Сріблясті води на левадах

І місяць бродить по воді

Та слухає, як грають серенаду

Веселі жаби молоді.

 

СЕЛО

Столітні дуби кучеряві

Сховали любеє село,

І поле сторожі сторожать,

Щоб не закралось люте зло.

Крадеться сонце поміж гілля

Хати веселі цілувать...

І цілий Божий день цілує,

Мов милий пестить, обійма.

 

Худик Л. Поет, про якого треба знати : [Марко Боєслав] / Л. Худик // Галицька Просвіта. - 2009. - 23 лип. (№27). - С. 3.

Оновлено 03-02-2023
© 2020. ОУНБ iменi I. Франка