У колі друзів Неоніли Стефурак
Останнього весняного дня – 31 травня 2017 р. – літературно-мистецька світлиця Івано-Франківської обласної універсальної бібліотеки ім. І. Франка наповнилась по-справжньому домашнім затишком і теплою атмосферою. А створила її своїм глибоким поетичним словом Неоніла Стефурак та „її вірші, земні і неземні, в яких є Дух, що називається Поезією” (Євген Баран). Своїм читачам і друзям письменниця представила збірку вибраного «Два світи: вірші, есеї, образки».
У творчому доробку Неоніли Стефурак п'ятнадцять книжок, п'ятнадцять поетичних і прозових одкровень про духовні Таїни світу - земного й потойбічного-вічного.
„Поезія, схожа на молитву" - так висловилася про творчість Н. Стефурак журналістка Емілія Турковська багато років тому на сторінках газети „Галичина".
Презентація збірки вибраного „Два світи" зібрала усіх тих, хто є найбільшим багатством кожного митця - його шанувальників, „об'єднаних великою силою - людською любов'ю, шаною, цінуванням творчості. Це дуже велике багатство - людська любов. І це у вас є." (Тетяна Павлик).
„Два світи" - це лаконічна репрезентація сорокаліття творчої праці, адже сорок років тому в коломийській газеті були опубліковані перші вірші молодої поетки. „Сходинками-книжками" збірки читач іде від найновіших надбань до першої ластівки - „Мелодії краплин", що побачила світ в ужгородському видавництві „Карпати" далекого 1978 року.
Зустріч була переплетена мереживом з пісенних перлин Неоніли Стефурак: відеокліпу „Заметіль" у виконанні Василя Зінкевича та „Вінчані зорями" - у виконанні Віталія Білоножка. Подарунком стало виконання пісні „Лілея" з аудіо диску „Квіти на морозі" вчительками Лідією Яцковою та Ніною Мельничук, що завітали з Хмельниччини на цей теплий своїм духом вечір.
Хвилю оплесків викликав імпровізований дует Зої Слободян та Неоніли Стефурак - лауреаток цьогорічної Міжнародної літературної премії „Сад божественних пісень" ім. Г. Сковороди. Про надзвичайну мелодійність поезій Неоніли Стефурак йшлося у щирій розповіді композитора Лесі Малько. Вона зауважила, що „Неоніла є унікальним поетом, в якої рідкісне відчуття музики і мелодії". Леся Малько дала крила кільком пісням поетки, зокрема, ще в далекому 1995 році написала музику на вірш „Свіча".
Коло друзів „живого класика" (Василь Бабій) - безмежне. Про це говорять листи з усіх кінців України, адресовані Неонілі. Глибокі і проникливі звертання-листівки зачитували ведучі вечора - бібліотекарі відділу абонементу Ольга Черепович і Олександра Храпко.
Це підтверджують й непідробно щирі слова гостей, узагальнивши які, можна стверджувати: Неоніла Стефурак - „справжній поет, поет від Бога, котрий народжується на небесах, а творить на землі; людина, що зігріває цей прекрасний світ своєю творчістю, своєю щирістю, своєю правдивістю, любов'ю чистою, зоряною, вічною".
На завершення хочеться процитувати побажання Галини Турелик: „Закінчується весна, весна твоєї творчості... та починається літо... На дорозі творчості можеш багато зробити. Тож даруй слова, які тільки ти можеш сказати".
Отож, довгих літ творчості Вам, шанована Людино - Неоніло Стефурак.
