Літературна студія «Франкова Шекспіріана»
19 травня 2016 року працівники відділу літератури іноземними мовами Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка провели для студентів спеціальності «Переклад» Інституту гуманітарної підготовки та державного управління ІФНТУНГ історико-літературну студію із мультимедійною презентацією «Франкова Шекспіріана», присвячену ювілейним роковинам двох велетнів світової культури – Івана Франка й Вільяма Шекспіра.
Однією з найбільш цікавих сторінок в історії української літератури є сприйняття творів Шекспіра. Впродовж століть кожний народ залучає творчу спадщину знаменитого драматурга у свою культуру, наповнюючи її, як духовну цінність, як дійовий стимул і джерело внутрішнього розвитку, новим життям. Ще у середині ХІХ ст. один з найвидатніших американських мислителів Р. В. Емерсон писав: «В наш час література, філософія і саме мислення стали шекспірівськими. Його думка - це той горизонт, поза який наш сьогоднішній зір не сягає».
Сьогодні геній Шекспіра належить усім епохам і всім поколінням, уособлюючи вічність. З плином часу магічний вплив Великого Барда на духовне буття людства відчутно зростає. За чотири століття, що віддаляють нас від шквалу овацій, яким зустрічала публіка прем'єри Шекспірових п'єс, про нього було написано стільки текстів, загальний обсяг яких уже в тисячі разів перевищує обсяг творів, що належали його перу.
І. Франко розпочав перекладати сонети В. Шекспіра 1879 р. і згодом періодично звертався до його творчості впродовж усього життя. Сторінки Франкової Шекспіріани охоплюють десять шекспірознавчих передмов до перекладів П. Куліша, німецькомовну студію «Shakespeare bei den Ruthenen» («Шекспір в українців») та власні переклади творів В. Шекспіра: дванадцять сонетів, уривки драм «Король Лір» і «Буря» та трагікомедія «Венеційський купець». Наблизивши свої переклади до української фольклорної традиції, Іван Франко переніс систему цілісних соціально-моральних орієнтацій в іншу епоху, на інший мовний ґрунт, не переступаючи тієї межі, де переклад переходить у переспів.
Франкові дослідження творчості британського генія, вперше здійснені у світовому літературному контексті із залученням до розгляду різномовних джерел, можуть виявитися прекрасним посібником із мистецтва перекладу для майбутніх дослідників історії української перекладної літератури. Усвідомити подвиг Франка-перекладача стало можливим лише завдяки Франковому п'ятдесятитомному виданню (1976-1986) із трьома додатковими томами (2008) - наймісткішому щодо охоплення спадщини, найавторитетнішому в плані текстологічному. Цікаво, що згадуючи про подвижницьку працю над упорядкуванням до публікації найкращих галицьких книжкових видань, із вдячністю посилаємося знову на Великого Каменяра.
Дивовижні факти редакторської та перекладацької діяльності І. Франка - знавця десятків іноземних мов висвітлила завідувач відділу літератури іноземними мовами Войтичук О. А. Презентуючи «Франкову Шекспіріану», про зародження перекладознавства як науки й різні обставини, що стимулювали Франкові дослідження в українському шекспірознавстві, розповіла бібліотекар Лапчук Л. В.
Також до уваги відвідувачів була запропонована книжково-ілюстративна виставка «Невмирущий талант І. Франка», організована відділом літератури іноземними мовами спільно із відділами абонементу й книгосховища.
Знаменно, що до невмирущих джерел творчості Івана Франка та Вільяма Шекспіра присутні на заході бібліотекарі, студенти-перекладачі та доцент кафедри філології та перекладу Павлик В. І. доторкнулися, підтримавши ще одну ювілейну подію - десятиліття зародження ідеї свята вишиванки.
Тож збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді тісно переплелися з їхньою перекладацькою діяльністю, мовби підтверджуючи слова І. Франка про націєтворчу роль українського перекладу: «Передача чужомовної поезії, поезії різних віків і народів рідною мовою збагачує душу цілої нації, присвоюючи їй такі форми і вирази чуття, яких вона не мала досі, будуючи золотий міст зрозуміння та спочування між нами і далекими людьми, давніми поколіннями».
