Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Loading

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 2-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

Самотній читач української літератури



   В Івано-Франківській обласній науковій бібліотеці ім. Івана Франка 25 лютого 2012 року відбулася презентація книг літературознавця Євгена БАРАНА «Тиша запитань: Люди. Книги. Життя» та «Дев'яності навиворіт».
   Літературознавець, доцент кафедри української літератури ПНУ ім. В. Стефаника, голова обласної організації Спілки письменників, перекладач, поет, але передовсім він - літературний критик, бо ось уже 23 роки не залишає свого покликання - читати активно і небайдуже. 1988-го Євген Баран дебютував у літературній критиці в часописі «Друг читача». 1997-го - видав перший збірник критичних есеїв «Замах на міражі», і з того часу всі його 20 з гаком літературно-критичних книжок стають подією у критичному літературознавстві. Адже літературний критик - то передусім професійний читач. Євген Баран, як більшість його колег по цеху, не вдарився в академізм, полишивши сучасний літпроцес на самоплив, не обмежився улюбленими авторами чи зірками в літературі, як це сталося із «забронзовілими» критиками, котрих вивчають лише студенти філологічних інститутів, не став сухим науковцем або, навпаки, всевідаючим експертом (так тепер називають себе задіяні у всіляких рейтингах літератори, котрі оцінюють тексти колег, на жаль, найчастіше за принципом «хвалили, мамо, нас»: А продовження відоме - «та ви мене, а я - вас»). Він - звичайний читач. Власне так називається одна з його книжок, котра поряд зі збірками «Порнографічна сутність правди», «Наодинці з літературою», «У полоні стереотипів» формували і здебільшого й сьогодні творять новий літературний канон. «Це той випадок, коли одна людина може зробити дуже багато. І він це робить. Тобі притаманний літературний фанатизм і літературна одержимість», -сказав на зустрічі колега, близький товариш і кум Євгена Михайловича письменник Степан Процюк.
   2008-го у Львові вийшла книжка Б. Боби-Диги «Писане дощем» та «Поезія єднання: вірші з Кракова», де Євген Баран поруч з Олександром Гордоном став перекладачем низки віршів польських поетів. Тепер, кажуть, він і сам почав писати поезії. Та все ж «читання - з любові й покликання», як сам називає свою працю, Євген Баран не полишає. І щасливе підтвердження цього - дві нові книжки. Одна - солідних розмірів, друга - всього на півтораста сторінок, та все ж незалежно від обсягів вони обидві невдовзі стануть рідкістю, бо дуже мало сьогодні такого типу літературно-критичних книжок, як і фахових літературних критиків.
  «Нині появилося багато різних премій. Колись у періодиці подавали твори сучасних письменників у рубриці «на здобуття премії», тепер цю практику втрачено. А ще - друкували рецензії, критики казали своє слово, остаточне і вагоме. Тепер на полі рухомої естетики стало менше професіоналів, та й авторитетних критиків в Україні можна перелічити на пальцях однієї руки. Може, тому так багато непорозумінь під час присудження премій найвищого рівня», - каже літературний критик Дмитро Юсип.
«Тиша запитань» - збірка літературно-критичних статей, рецензій, інтерв'ю, присвячених окремим авторам сучасного літпроцесу. Тут автор досліджує творчість класиків, як-от Гончар, Маланюк, Тютюнник та прикарпатських письменників - наших сучасників. Євген Баран називає цю книжку «Оглядом свого активного читання української літератури за п'ять років».
  «Дев'яності навиворіт» - спроба професійно відстежити літпроцес 90-х років минулого століття. «Писати спогадовий есей не завжди просто. Ти мусиш називати речі своїми іменами», - каже Є. Баран. Тут важливі і книжки, й автори, інколи автори і їх життя - важливіші, а. численні образи письменників, котрих знав автор, завжди гранично правдиві. Тому книжки такого штибу з кожним роком ставатимуть ціннішими. І якщо професійна критика необхідна авторам і тим, хто цікавиться літературою з огляду на свій фах, то «есеї-спогади» (так називає Євген Баран «Дев'яності навиворіт») не мають жодних аудиторних обмежень. «Я читаю з любові, шукаю співбесідників у часі й просторі, сповідуючи сковородівський принцип сродної праці», - так означив власне кредо автор. Кредо - це те, у що вірять. Євген Баран пропонує нам вірити і читати.

Оновлено 23-04-2017
© 2012. ОУНБ iменi I. Франка

Яндекс.Метрика