Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Loading

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 52-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

Історія Чемпіонату Європи з футболу



Чемпіонат Європи з футболу (англ. UEFA European Championship) - головне змагання національних збірних, що проводиться під егідою УЄФА. Змагання проводиться кожні 4 роки, починаючи з 1960, проходить між чемпіонатами світу. Спочатку турнір називався „Кубок Європейських Націй", в 1968 році назву змінили на „Чемпіонат Європи з футболу".

Жіночий Чемпіонат Європи з футболу вперше відбувся в 1984 році, а з 1997 року він проводиться кожні 4 роки.

Змагання
До 1976 року тільки 4 команди брали участь у фінальній частині турніру, з 1980 року їх число розширили до 8 збірних, а в 1996 визначився остаточний число учасників, 16 збірних. Команди, що беруть участь у фінальній частині турніру, визначаються через серію кваліфікаційних ігор: у 1960 і 1964 роках команди визначилися в домашніх і виїзних іграх між собою, починаючи з 1968 року збірні
проходили кваліфікацію спочатку в групах, потім у плей-офф (переможці груп грали між собою; стадія чвертьфіналу), перш ніж потрапити у фінальну частину. До 1976 включно, місце проведення турніру вибирали серед команд-переможниць чвертьфіналу. Після розширення учасників у фінальній частині чемпіонату команда-господарка автоматично потрапляла у фінальну частину. Чемпіони попередніх чемпіонатів Європи ніколи не потрапляли у фінальну частину автоматично, вони також повинні були проходити
кваліфікаційний етап.


Кубок
Кубок Анрі Делоне, який отримує чемпіон Європи, названо так на честь Анрі Делоне, першого генерального секретаря УЄФА, який вперше запропонував проведення Європейської першості, але помер в 1955 році за 5 років до першого Чемпіонату Європи, що пройшов в 1960 році. Його син, П'єр Делоне, був відповідальним за створення трофея. Кубок був створений паризьким ювеліром Мішелем Шобійоном (фр. Michel Chobillon). Починаючи з першого в історії турніру, чемпіон нагороджувався кубком Анрі Делоне і зберігав його 4 роки, до наступного чемпіонату Европи.Для чемпіонату 2008 року кубок був дещо змінений, став трохи більше, а також з ним відбулися незначні косметичні зміни. Кубок став на 18 сантиметрів вище і на два кілограми важче.

Історія створення УЄФА
Вперше ідею проведення турніру для європейських національних збірних висунув колишній генеральний секретар французької футбольної федерації Анрі Делоне на одній із нарад ФІФА. Але ідея не знайшла підтримки, оскільки було безліч проблем з організації Чемпіонатів світу, але головна причина відхилення ідеї полягала у відсутності європейської регіональної конфедерації.
Однак ідея Делоне знайшла немало прихильників, найактивнішим з них був Отторіно Барассі - генеральний секретар, а незабаром і президент Італійської федерації футболу. У 1951 році Барассі запропонував ФІФА проект європейського чемпіонату, в основу якого було покладено кубковий принцип. Півфінали і фінали, як передбачав Барассі, повинні були проходити в одній країні. Але керівництво ФІФА не прийняло цей документ. Переломний момент в історії створення Чемпіонату Європи відбувся 27 травня 1952 на зборах у Цюріху, де зустрілися Делоне, Барассі і генеральний секретар Бельгійського королівського футбольного союзу Жозе Краа. Ці люди обговорили питання створення Європейського футбольного союзу. Через рік у Парижі на зборах 20 представників футбольних федерацій затвердили комітет з підготовки установчої конференції Європейського футбольного союзу. Конференція під головуванням Барассі відбулася 15 червня 1954 року в Базелі. У ній взяли участь представники Австрії, Англії, Бельгії, Болгарії, Угорщини, НДР, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Північної Ірландії, СРСР, Фінляндії, Франції, ФРН, Чехословаччини, Швейцарії, Швеції та Югославії. На цій раді було прийнято рішення про створення Європейського союзу футбольних асоціацій (УЄФА), був обраний його перший виконавчий комітет у складі: Йозеф Гері (Австрія), Джордж Грем (Шотландія), Анрі Делоне (Франція), Жозе Краа (Бельгія), Еббе Щварц (Данія), Густав Шебеш (Угорщина). Через тиждень виконавчий комітет вибрав першого президента УЄФА. Ним став голова Датського футбольного союзу Е. Шварц. Віце-президентом був затверджений І. Гері, генеральним секретарем - А. Делоне.


Перший чемпіонат
На зборах у жовтні 1954 року в Копенгагені було вирішено розпочати підготовку до першого Чемпіонату Європи. А. Делоне, Ж. Краа і Дж. Грем повинні були підготувати пропозиції з проведення першого континентального турніру для національних збірних команд до першого конгресу УЄФА, який повинен був відбутися в березні 1955 року у Відні. У Відні після виступу Ж. Краая, який ознайомив конгрес з ідей проведення Європейської першості, стало ясно, що першість Європи має стати кваліфікаційної стадією світових чемпіонатів. Але ця ідея не знайшла підтримки в учасників конгресу. Італієць О. Барассі і Михайло Андрейевіч аргументували незгоду з даним проектом тим, що він ставить під загрозу проведення регіональних змагань у Європі і позбавляє багато національні команди можливості виступити в двох турнірах. Після завершення дискусій, конгрес запропонував виконкому підготувати новий проект і представити його через рік. На конгресі УЄФА в червні 1956 року, пройшли в Лісабоні, був затверджений новий склад комісії для розробки проекту, до неї увійшли: француз П'єр Делоне, угорець Г. Шебеш, австрієць Альфред Фрей, іспанець Агустін Пухоль, грек Костянтин Константарас і поляк Лешек-Юліуш Рильський. Комісія вибрала кубковий варіант турніру і розробила тимчасової план. Кваліфікаційні матчі провести з серпня 1958 року по березня 1959 року, 1 / 8 фіналу - з квітня по жовтень 1959 року, 1 / 4 фіналу - з листопада 1959 по травень 1960 року, а заключний фінальний турнір чотирьох кращих команд організувати між 15 червня і 15 липня 1960 в одній країні. Комісія закінчила свою роботу в 1957 році.
На засіданні виконкому УЄФА 27 березня в 1957 році в Кельні був висунутий проект під назвою „Кубок Європейських чемпіонів". Після обговорення проекту президент УЄФА Е. Шварц опублікував у першому офіційному бюлетені УЄФА свій доброзичливий відгук про проект. Але на конгресі 28 червня 1957 в Копенгагені не все пройшло так гладко. З 27 учасників конгресу за проведення Європейського чемпіонату проголосувало 15. Проти проведення виступали Бельгія, Італія, Голландія, Німеччина і всі британські делегації.
4 червня 1958 була остання спроба не допустити проведення Євро-1960, вона була зроблена делегаціями Великобританії і ФРН. Делегації знову розв'язали дискусії про доцільність проведення турніру, але після голосування, підсумок якого 15-7 на користь Чемпіонату Європи, було вирішено провести чемпіонат.
6 червня 1958 в залі „Клуб мандрівників" стокгольмського готелю „Форест" пройшло жеребкування першого кола Кубка європейських націй.


Історія чемпіонатів
Перший фінал пройшов у Парижі між СРСР і Югославією. Перемогу святкувала збірна СРСР, забивши переможний м'яч у додатковий час.
У 1964 році змагання було зіпсовано політичною активністю: збірна Греції відмовилася грати зі збірною Албанії. Фінальна частина турніру проходила в Іспанії, де іспанська збірна і виграла свій перший чемпіонат, обігравши в фіналі СРСР 2-1. У 1968 році було змінено назву турніру, Національний Європейський кубок став називатися Європейський чемпіонат з футболу УЄФА, а також був змінений формат проведення турніру. У 8 групах кожна команда грала з кожної 2 рази, збірні, які посіли перше місце, потрапляли в чвертьфінал. Півфінали і фінал також проводилися в одній країні, в 3-му чемпіонаті Європи ця була Італія. Італійці виграли свій домашній чемпіонат, обігравши в переграванні збірну Югославії 2-0 (перший матч закінчився з рахунком 1-1). Європейська першість у 1972 році зберегло той же формат і кількість учасників. Фінальний турнір проходив у Бельгії, збірна ФРН стала переможцем чемпіонату, обігравши в фіналі СРСР з рахунком 3-0. У фінальному турнірі 1976 року, що проходив у Югославії, перемогла збірна Чехословаччини, обігравши ФРН в серії післяматчевих пенальті 5-3. У 1980 році УЄФА ввела новий формат чемпіонату. Тепер замість 4 збірних 8 команд брали участь у фінальній частині. Ці команди розбивалися на 2 групи, кожна збірна грала з кожною, після чого переможці групи потрапляли до фіналу. Перемогу святкувала збірна ФРН, обігравши бельгійців у фіналі з рахунком 2-1, 2 голи забив Хорст Хрубеш, чим і забезпечив перемогу німцям. Проте вже 1984 формат турніру був трохи змінений, тепер 2 кращі збірні виходили з групи і потрапляли у півфінали. Франція приймала 2-й раз фінальний турнір Чемпіонату Європи, цього разу французи змогли виграти своє домашнє першість. У фіналі, що відбувся в Парижі, Франція обіграла команду Іспанії 2-0. Чемпіонат 1988 року проходив в Західній Німеччині, формат проведення турніру в порівнянні з 1984 роком не змінився. У фіналі зустрілися збірні Голландії та СРСР, підсумок матчу - перемога голландців. Голи забили Рууд Гулліт і Марко ван Бастен. У 1992 році фінальний турнір проходив у Швеції, під час політичної нестабільності в Європі. У турнірі були представлені об'єднана Німеччина і країни СНД. Збірна Югославії, що потрапила у фінальну частину чемпіонату, змушена була відмовитися від подальшої участі в турнірі через політичну нестабільність у країні. Збірна Данії, замінивши Югославії на Євро-1992, змогла виграти чемпіонат, обігравши у фіналі Німеччину 2-0. Після розпаду СРСР і Югославії з'явилася безліч збірних, готових взяти участь в Чемпіонаті Європи. Тепер 48 команд брало участь у розіграші європейського трофею, що потребувало розширення беруть участь у фінальній стадії команд до 16. У чемпіонаті 1996 року, що проходив на полях Англії, було запроваджено новий формат турніру. 16 збірних розбивалося на 4 групи, команди, що зайняли 1-е і 2-е місця, потрапляли в чвертьфінал. Команда Німеччини виграла у фінальному матчі проти команди Чехії, забивши „золотий гол" в додаткове время.Два голи за Німеччину забив Олівер Бірхофф. У 2000 році вперше один чемпіонат Європи брали відразу 2 країни - Бельгія та Голландія. У фінальному матчі перемогу в додатковий час здобула збірна Франції, яка обіграла Італію 2-1, а „золотий гол" забив форвард Давид Трезеге. У 2004 році замість «золотого гола» ввели правило „срібного гола". У півфіналі греки завдяки саме «срібному голу» захисника Траяноса Деллас вирвали перемогу у додатковий час у чехів. А у фіналі греками була повалена збірна Португалії, господиня чемпіонату, єдиний м'яч на рахунку форварда Ангелос Харістеас. У 2008 році чемпіонат Європи, який почався 7 і тривав до 29 червня 2008 року, також брали 2 країни: Швейцарія та Австрія. Кубок чемпіонату виграла збірна Іспанії, обігравши у фінальному матчі збірну Німеччини з рахунком 1-0. Переможний м'яч забив основний нападник Фернандо Торрес. З 2016 року формат чемпіонату Європи зміниться. Склад учасників збільшиться до 24 команд.


Майбутнє
18 квітня 2007 УЄФА ухвалив рішення про проведення Євро 2012 також у двох країнах. Приймати європейський чемпіонат будуть Польща і України. Претендентами були також Хорватія / Угорщина та Італія.


Формат турніру
Для того щоб пройти кваліфікацію, збірна повинна зайняти 1-е чи 2-е місце в одній із семи груп. Після цього команда потрапляє до фінальної частини, яка проводиться в одній (або в двох) країні, країна-господиня потрапляє у фінальний турнір автоматично.

Кваліфікація
Кваліфікаційний раунд починається після завершення Чемпіонату Світу і триває 2 роки до фінальної частини Європейської першості. Групи формуються шляхом жеребкування комітетом УЄФА, з використанням посіву команд. Посів проводиться на основі кваліфікаційного раунду до Чемпіонату світу і за попереднім Чемпіонату Європи. Формування рангу команди йде за наступним принципом: кількість очок, отриманих за гри команди, ділиться на кількість ігор, обчислюється середня кількість очок за гру, а у випадку, якщо команда приймала 1 або 2 попередніх турніру, використовуються результати останнього кваліфікаційного змагання. Якщо дві команди мають однакову середню кількість очок за гру, тоді комітет визначать їх позиції в ранзі, виходячи з наступних принципів:
Коефіцієнт зіграних матчів.
Середня різниця голів в одному щоглі.
Середня результативність ігор.
Середня результативність виїзних ігор.

Жеребкування
Кваліфікаційний етап проводиться по груповому формату, визначення складу груп відбувається через жеребкування команд з посевочних урн. Жеребкування проводиться після кваліфікаційного етапу до Чемпіонату світу. У кваліфікаційному раунді до Євро-2008 боротьба ведеться в 7 групах по 8 команд у каждой.Кваліфікаціонная група - це своєрідна ліга, де є одна або дві команди з великим рейтингом.
Кожна команда грає з кожною вдома і на виїзді, борючись за вихід у фінальну частину. Окуляри розподіляються за наступним принципом: 3 за перемогу, 1 за нічию і 0 за поразку. Після всіх зіграних ігор визначається переможець групи. Якщо у двох і більше команд однакова кількість очок, то застосовується наступний критерій для визначення найкращої:
Найбільшу кількість очок, зароблених в іграх між сперечаються командами.
Різниця голів у матчах двох сторін, що сперечаються команд.
Кількість голів забитих в матчах двох сторін, що сперечаються команд.
Кількість голів забитих на виїзді в матчах двох сторін, що сперечаються команд.
Різниця м'ячів у всіх матчах сперечаються команд в груповому етапі.
Кількість голів, забитих у всіх матчах сперечаються команд в груповому етапі.
Кількість голів, забитих на виїзді в усіх матчах сперечаються команд в груповому етапі.
Рейтинг Fair play.
Жеребкування.
Фінальний турнір
16 збірних, які потрапили на Чемпіонат Європи-2008, - це переможці або команди, що зайняли 2-е місця в кваліфікаційних групах, і 2 країни як господарів турніру, Австрія і Швейцарія. Ці 16 збірних будуть розбиті на 4 групи по 4 команди в кожній. Жеребкування груп проводить адміністрація УЄФА, також використовуючи посів. У 4 групах збірні грають за форматом ліги, тільки команди грають зі своїми суперниками по одному разу. Використовується та ж система нарахування очок (3 за перемогу, 1 за нічию, 0 за поразку). Час проведення матчів в групі може бути роздільне, але 2 останні матчі повинні проходити паралельно. Переможець і 2-а збірна потрапляють в чвертьфінал, де грають один матч на виліт зі своїми суперниками, така ж система використовується в наступних раундах. Якщо в матчах на виліт після основного часу матчу рахунок рівний, тоді призначається додатковий час, якщо воно не виявило переможця, проходить серія пенальті.
За час проведення Чемпіонату Європи з футболу тричі (у 1950, 1972 та 1996 роках) чемпіоном ставала збірна Німеччини. Загалом на 12 проведених Чемпіонатах перемагало 9 країн: Німеччина, Франція (1984, 2000), СРСР (1960), Чехословаччина (1976), Італія (1968), Іспанія (1964), Нідерланди (1988), Данія (1992), Греція (2004), Іспанія (2008).
Минулорічний, тринадцятий, Чемпіонат Європи із футболу відбувся в Австрії та Швейцарії та тривав з 7 червня до 29 червня 2008 року.
Чотирнадцятий Чемпіонат Європи із футболу у 2012 TM прийматимуть Республіка Польща та Україна. Про це оголосив 18 квітня 2007 року президент УЄФА Мішель Платіні на церемонії у м. Кардіфф, Уельс. Минулого року - 11 грудня 2009 - виконавчий комітет УЄФА прийняв рішення щодо приймаючих містах у країнах відповідно до якого, матчі ЄВРО 2012TM відбудуться у Києві, Донецьку, Харкові та Львові, а також у Варшаві, Гданську, Познані та Вроцлаві. Перший та фінальний матчі відбудуться у Варшаві та Києві відповідно.
Проведення в країні події такого масштабу означає перебування в Україні та Львові зокрема, значного числа приїжджих - спортсменів, спеціалістів та уболівальників, словом, туристів із різних країн світу. ЄВРО 2012TM - не тільки шанс для Львова розповісти про себе світові, але водночас унікальна можливість для Заходу відкрити для себе у нашому місті „іншу Європу". Львів довів, що гідний приймати Чемпіонат Європи з футболу у 2012 році. За пів року зроблено великий поступ не тільки у підготовчих роботах, але, насамперед, у консолідації нашої команди. А будівництво нового стадіону та пасажирського терміналу у „Міжнародному аеропорті „Львів", реконструкція тренувальних полів та вкладення коштів в розвиток інфраструктури міста - це довготривалі інвестиції, результати яких спрямовані не тільки на сучасне, а й на майбутні покоління.
Загалом ЄВРО 2012TM буде третім турніром в історії європейської першості, господарями якого є дві країни (Бельгія-Нідерланди - ЄВРО 2000, Австрія-Швейцарія - ЄВРО 2008).
Господарі ЄВРО 2016 будуть відомі у цьому році.

Оновлено 24-07-2017
© 2012. ОУНБ iменi I. Франка

Яндекс.Метрика