Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Loading

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 52-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

Хто ти, Марку Боєславе? (біографічна довідка)



БОЄСЛАВ Марко (справжнє - Дяченко Михайло Васильович; криптоніми і псевдоніми: М. Б., Гомін; 25. 03. 1910, с. Боднарів, нині Калуського району Івано-Франківської обл. - 23. 02. 1952, с. Дзвиняч Богородчанського району, нині Івано-Франківської обл.) - письмен­ник,   журналіст,   громадсько-політичний діяч. Член Української головної визвольної ради (УГВР), ОУН. Від­значений УГВР Срібним Хрестом заслуги (1948). Навчався в українській гімназії у Станіславі (нині Івано-Фран­ківськ, 1926-30) й на правничо­му факультеті Львівського університету. Очолював спортивне товариство „Сокіл". За патріотичну діяльність був заарештований польською поліцією 1932,1937,1939. Автор поетичних збірок: „Іскри" (1936), „Юні дні" (1938; обидві - Станіслав), публіцистичних творів „Земля пла­че" (1936), „Село" (Л., 1939). Із залишеної польською поліцією Ста­ніславськох тюрми утік 18 вересня 1939 на Холмщину. Учителю­вав, організовував драмгуртки, навчав дітей рідної мови, істо­рії України. Вірші друкувалися в періодиці та збірці „Вони не про­йдуть" („Пробоєм", Прага, 1941). У рідному селі 1941-44 керував читальнею „Просвіта", у Стані­славі працював агрономом у відновленому „Сільському господарі". Один із організаторів Об'єдння українських письменників і журналістів у Станіславі (1942). Публікував патріотичні й ліричні вірші в ча­сописах „Дорога", „Наші дні". Після невдалої спроби емігру­вати на Захід працював у під­піллі окружним референтом пропаганди Станіславщини (1944-50), редагував газети УПА „Шлях перемоги" (1945-47) та журнал „Чор­ний ліс" (1947-50). Збірка поезії „За волю" (б. м., 1945) містить 23 вірші із закликом до мужно­сті, самопожертви. Вірші 1946-49 повстанської тематики увійшли до збірок: „Непокірні слова", „Віт­чизна кличе", „Протест", „В хо­робру путь", „Із днів боротьби", „Хай слава луна". Серед тем і мотивів - ліричні ораторії жит­тю, уславлення України, трагічний героїзм, одержимість духу. Основні засада творчості - християнська мораль. Часто звертається до образів Ісуса Христа, Святої Марії, Бога-отця, а молитви ліричного героя - це сповідь цілого народу. Серед підпільних видань - драма „Сталь без іржі" (Стані­слав, 1947), оповідання „Горді душі" та поема „Марена" (оби­два твори - Станіслав, 1948). Автор листівок, плакатів до ювілейних дат, підготував збірку колядок „На столі, на сіні" (1946). Вибрані поезії з 9 збірок віршів Боєслава увійшли до книжки „Непокірні слова" (Лон­дон, 1951). 1960 в Турині у перекладі італійською мовою вийшла книга вибраних поезій „Сором за боягуз­ливе покоління". 1968 в Торонто Товариство колишніх вояків УПА у США, Канаді, Європі видало антоло­гію української поезії „Слово і зброя", де передруковано збірку „Непокірні сло­ва". 1995 в Івано-Франківську опубліковано книгу вибраних поезій „Я все віддав тобі, Вкраїно...".

Петро АРСЕНИЧ

Арсенич П. Боєслав Марко / Петро Арсенич // Енциклопедія сучасної України. - К., 2004. - Т. 3. - С. 170.

Оновлено 24-05-2017
© 2012. ОУНБ iменi I. Франка

Яндекс.Метрика