Народився 1951 року, м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області. Закінчив із відзнакою факультет «Режисури» Інституту мистецтв Прикарпатського Національного університету ім. В. Стефаника.  О. Шиманський обраний членом творчої колегії театру, де приймає активну участь у вирішенні наболілих творчих проблем.  У 1997 році присвоєно почесне  звання «Заслужений артист України». В 2003 році Олександр Шиманський став лауреатом обласної премії в галузі театрального мистецтва імені В. Смоляка.
Творча діяльність О. Шиманського розпочалася під керівництвом батька – заслуженого артиста України Г. Шиманського. Власне від батька у спадок сину перейшли ролі: Василя („Циганка Аза” М. Старицького) та Сулеймана („Роксолана” Л. Забашти). Будучи „закулісною” дитиною, О. Шиманський ріс в атмосфері театру, добре знав і відчував його природу, був постійним спостерігачем роботи акторів над ролями, над випуском вистави, щоб потім явити її на широкий загал глядачів. Тому, ще навчаючись в студії, успішно виконував епізодичні ролі. Володіння приємним тембром розмовного голосу, вокальними даними сприяло широкому залученню актора до виконання ролей різних за жанром, естетичними ознаками, способом розкриття та вияву суті драматургічного матеріалу. Його послужний список сягає більше 150 ролей. Він створив образ поета-бунтаря Тарас Шевченка („Поет на Голгофі” за В. Шевчуком), одержимого сильним духом Івана Франка („Терен на шляху” за А. Хижняком), волелюбного, нескореного Митуси Русина („Шрами на скалі” В. Іваничука). Не обійшла емоційного, темпераментного актора і козацька тема: Гнат Карий („Назар Стодоля” Т. Шевченко), Максим („Запорозька Січ” О. Коломійця), Самойлович („Гетьман Дорошенко” Л. Старицької-Черняхівської). Він органічний, колоритний в класичній українській та зарубіжній соціально-побутовій драмі, комедії, мелодрамі. Багато схвальних відгуків отримали його роботи: Вакула („Черевички” за М. Гоголем), Василь („Заплакані вікна” за В. Стефаником), Болеслав (Чорт і шинкарка” М. Кшивошевського), Микола („Тіні забутих предків” М. Коцюбинського). Особливе місце в послужному списку актора займає вокальний репертуар в театрі. У різні часи своєї творчості він виконував: Генріха Айзенштейна і Зупана („Летюча миша” і „Циганський барон” Й. Штраус), Мешема („Ваш хід, королево!” Б. Рацера, В. Костантинова), Генки Безсмертного („Севастопольський вальс” К. Лістова), Наполеона Сен-Клоша („Баядера” І. Кальмана), Карася („Запорожець за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського). Надзвичайно цікавою була роль Батия у виставі „Данило Галицький” за А. Хижняком, Майора МГБ („Остання симфонія” Рея Лапіки), Віктора („Чорний дипломат” В. Селезньова) та ще участь в експериментальних виставах: Ляфлеша („Скупий” Ж.Б. Мольєра) та Козімо де Медічі, Маленький чернець, Кардинал Барбаріні, Папа Урбан VIII („Галілео Галілей” Б. Брехта), з якими актор брав участь у фестивалях: „Херсонські ігри” (м. Севастополь), „Золотий Лев” (М. Львів), „Прем’єри сезону” (м. Івано-Франківськ), „Дебют” (м. Тернопіль), „Мистецьке березілля-2000” (м. Київ), „Конфронтації театральні” (м. Люблін, Польща).
За творчі успіхи, особистий внесок у розвиток театрального мистецтва О. Шиманський у 1997 році був удостоєний звання „Заслужений артист України”, а в 2003 році став лауреатом обласної премії в галузі театрального мистецтва імені В. Смоляка, за роль Шейлока („Антоніо” (Венеціанський купець) В. Шекспіра) нагороджений почесною грамотою Національної спілки театральних діячів України. Тільки в останні роки О. Шиманський зіграв: Джуліана Гудмана („Двері в суміжну кімнату” А. Ейкбурна), Шейлока („Антоніо” (Венеціанський купець) В. Шекспіра), Генрі Хіггінса („Моя чарівна леді” А. Лернера), Роберта Гіза („Обережно – театр!” Ж. Марсана). Заслуговує уваги і величезна робота актора поза театром. Він незмінний учасник і ведучий найрізноманітніших мистецьких заходів управління культури облдержадміністрації. Як незмінний ведучий провів тисячі концертів до обласних та державних свят. В святкових академіях неодноразово створював образи Тараса Шевченка, Івана Франка, Марка Черемшини, Юрія Липи. Ведучий фестивалів: „Воля 2000”, „Воля 2002”, „Гуцульський фестиваль”, „Родослав”, „Бойківський фестиваль”, „Різдво в Карпатах”. Проводив; спартакіади ВАТ „Укрнафта”, урочистості з нагоди вручення обласної премії імені В. Стефаника. Як незмінний ведучий представляв мистецтво нашої області на звітах в м. Києві (1999, 2001, 2004, 2009 рр.), за що нагороджений численними почесними грамотами голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації та голови Івано-Франківської обласної ради. У театрі фольклору, народних свят і видовищ виконував роль Бороди у виставі „Голодомор” та  Тараса Шевченка у виставі „Кобзар” у режисерській постановці В. Нестеренка. На сьогоднішній день актор широко зайнятий у репертуарі, виконуючи головні, значимі ролі у кращих виставах театру: Михайла („Украдене щастя” І. Франка), Архонта Клеонта („…Забути Герострата” Г. Горіна), полковника Пушкаря („Маруся Чурай” Л. Костенко), Бізнесмена („Втеча від реальності” Т. Іващенка), Гирі („Ігри імператорів” М. Куліша), Хазяїна („Проста історія” М. Ладо), Вербувальника і Священика („Кураж” за Б. Брехтом), інспектора Портерхауса („Занадто одружений таксист” Р. Куні). Щирі слова подяки і бурхливі оплески актор отримує за роль Івана у виставі „Євангеліє від Івана” А. Крима, в якій він є і режисером постановки, роль Шейлока («Антоніо» (Венеціанський купець) В. Шекспіра) нагороджений почесною грамотою Національної спілки театральних діячів України.
У 2010 році за неоціненний вклад у театральне мистецтво Івано-Франківщини нагороджений медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям».